Кейс із введенням системи автоматичної фіксації порушень ПДР (поки тільки перевищення швидкості) дуже схожий на історію із введенням високих штрафів за прострочення тимчасового ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією.
У грудні 2019 року в Міністерстві внутрішніх справ пообіцяли заповнити прогалини у законодавстві, через які застосування штрафних санкцій є неможливим, у січні-лютому 2020 року. Однак далі обіцянок справа не пішла.
З проблемами законодавчого забезпечення стягнення штрафів за перевищення швидкості в Кабінеті міністрів зіткнуться вже в найближчі кілька тижнів.
Закон України «Про виконавче провадження» містить чіткі вимоги до виконавчих документів: документ обов'язково повинен скріплюватися мокрою гербовою печаткою, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку (ст. 3 і 4 Закону).
Утім, у Міністерстві внутрішніх справ оформлюють електронні документи про стягнення штрафів з накладанням електронного підпису посадової особи та електронної печатки.
Для органів Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, які зобов'язані приймати заяви про примусове виконання тільки у письмовому вигляді разом з оригіналом (дублікатом) документа з мокрою печаткою (п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень), пред'явлення до виконання електронного документа не передбачено законодавством і підлягає поверненню.
Таким чином, доти, доки Верховна Рада не внесе відповідні поправки до законодавства, система автоматичної фіксації порушень ПДР не буде ефективною.
Про порушення дізнаються лише ті водії, які користуються відповідним електронним сервісом. Сплатять штраф — найбільш законослухняні.
Інших інструментів змусити платити порушників, як і водіїв нерозмитнених автомобілів, на сьогодні не створено.
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА (до відома).
Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ (ВД) повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 4 Закону.
Так, відповідно до ч. 3 цієї статті, ВД підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.
Скріплення такого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав ВД, за законом зобов’язаний мати таку печатку.
Водночас, згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом з оригіналом (дублікатом) ВД.
У разі, якщо ВД не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього закону, документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 6 ч. 4 ст. 4 закону).
Таким чином, законодавством передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі оригінала (дубліката) ВД за письмовою заявою стягувача.
Пред’явлення до примусового виконання ВД у формі електронного документа із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки чинним законодавством не передбачене.