Закон №1008 про судову реформу набув чинності. У середу, 6 листопада, документ було опубліковано у парламентській газеті «Голос України». З початком дії закону з’явилися і певні ризики, які, врешті, можуть призвести до втрати незалежності з боку судової системи.
Вся судова реформа цьогоріч стосується насамперед Верховного Суду. Вона зводиться до таких основних речей:
- зменшення кількості суддів Верховного Суду удвічі;
- зміни складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що відповідає за набір майбутніх суддів;
- зменшення заробітної плати суддям Верховного Суду.
Скорочення штату та зниження окладу
Перший момент, який жваво обговорюється в ЗМІ та самими суддями, – це зменшення кількості суддів Верховного Суду. В Україні Верховний Суд – це новий орган, який було створено два роки тому буквально з нуля. Кандидатів відбирали на конкурсній основі. Штат зі 193 суддів (хоча можуть бути й 200) завершив формуватись лише в травні цього року.
Відповідно до нового закону, кількість суддів у Верховному Суді скоротиться до 100 чоловік, хоча критерії для відбору нині працюючих суддів в Законі не прописані. Подання закону було мотивовано тим, що Верховний Суд не завантажений належним чином, а отже потребує скорочення штату.
Слід зауважити, що світова спільнота критично ставиться до зменшення кількості суддів, оскільки це призводить до уповільнення роботи органу. Так, сьогодні окремі підрозділи Верховного Суду завантажені справами, прийнятими ще Вищим адміністративним судом України, вищими касаційними судами, які припинили свою діяльність два роки тому. У власній практиці нашої юридичної фірми є також кілька справ, що знаходяться у Верховному Суді вже близько 1,5 роки і досі немає розуміння, коли у суддів з’явиться час на розгляд їх.
Очевидно, що із удвічі скороченим складом суддів справи у Верховному Суді України будуть розглядатися ще повільніше.
Другий важливий момент – зниження місячного окладу суддів Верховного Суду. Заробітну плату, відповідно до нового закону, знижено приблизно на 30%: раніше вона складала 75 прожиткових мінімумів – зараз оклад становитиме всього 55 прожиткових мінімумів. Водночас ми чітко розуміємо, що заробітна плата є однією з гарантій незалежності суддів.
Ексклюзивні повноваження ВРП
Не менш важливе нововведення – оцінка суддів Вищою радою правосуддя. Вона отримує контроль і над призначенням, і над оцінкою суддів. Як наслідок – набуває «ексклюзивних повноважень».
Раніше оцінювання суддів на етапі їхнього прийому на роботу проводила Вища кваліфікаційна комісія суддів, після чого долю судді вирішувала Вища рада правосуддя (розглядала скарги, звільняла тощо).
Вища кваліфікаційна комісія суддів була незалежним органом. Однак, відповідно до нового закону, вона буде формуватись Вищою радою правосуддя. Тобто Вища рада правосуддя концентрує в собі усі повноваження щодо впливу на судову систему.
Наразі невідомі ані критерії, ані процедура оцінювання, але вже зрозуміло, що цей Закон не зовсім відповідає Конституції України. До прикладу, в Головному законі немає такої підстави для звільнення суддів, як зменшення штатної кількості у Верховному Суді.
Звільнити суддю можна лише у випадку реорганізації чи ліквідації органу та відмови самого судді йти на пониження до іншого суду. Якби навіть наш законодавець ішов таким шляхом, то спочатку Президент мав би за процедурою проконсультуватись з Вищою радою правосуддя, після чого винести цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради. Інакше необхідно вносити зміни до Конституції, чого також не зроблено.
Перші ластівки: тиск на суддів
Якщо оцінювати Закон у комплексі, то вже є його певні відлуння. Ще до підписання документу Президентом деякі сторони судового процесу відкрито під час засідань уже погрожували суддям: «Ось ви чули про проєкт №1008?»
Відсутність чітких критеріїв щодо скорочення суддів Верховного Суду удвічі і є вдалою нагодою для маніпуляцій. І невідомо, які сили можуть скористатися таким тиском на окремих суддів і до яких серйозних наслідків це може в результаті призвести.
Читайте також
