Питання перевірок інспекторами праці уже не перший рік хвилює як великих роботодавців, так і представників середнього та малого бізнесу. Першу хвилю неспокою 2017 року викликав Порядок, затверджений Постановою № 295 та визнаний нечинним у травні минулого року Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17.
Проте невдовзі уряд підготував новий Порядок, затверджений Постановою № 823. Кілька місяців потому роботодавці отримали новий сюрприз до новорічних свят. Йдеться про Постанову № 1132 від 4 грудня 2019 року, що набула чинності 31 грудня.
Преса та юристи практично одразу кинулись вивчати новий нормативний акт, подеколи не звіряючи «нові» положення з існуючими реаліями. Які ж зміни насправді втілив Кабмін і чи дійсно вони настільки кардинальні, як видається на перший погляд?
Постанова № 1132 привносить серед іншого такі зміни:
Скасування невиїзних інспектувань
Насправді перевірок цього типу роботодавці боялися менш за все, але очевидно, що невиїзні інспектування користувалися меншою популярністю серед інспекторів праці — дистанційно приховану зайнятість не виявиш. Тому, з одного боку, ситуація для роботодавців покращилася (менше форм контролю), з іншого – більше не залишається шансів, що інспектор, зваживши усі фактори, вирішить провести саме документальну перевірку з меншого кола питань замість візиту до підприємства.
Варто зауважити, що, до прикладу, у своєму звіті за 2018 рік Держпраці наводить статистичні дані лише щодо інспекційних відвідувань і взагалі не вказує відомостей про проведені невиїзні інспектування. Звіт за 2019 рік ще не опубліковано, проте навряд чи ситуація в ньому відрізняється. Вказане дійсно говорить про те, що у більшості випадків перевага надавалася саме тій формі контролю, яку врешті-решт КМУ і вирішив залишити єдиною в Порядку.
Уніфікація форм документів
Логічно, що відтепер відповідні форми затверджуються лише для одного типу перевірок – інспекційних відвідувань. Відповідна уніфікована форма акта міститиме виключно вичерпний перелік питань для перевірки і разом із формою припису, попередження та вимоги інспектора публікується лише на офіційному вебсайті Держпраці.
Відтепер відповідні форми затверджуються лише для одного типу перевірок – інспекційних відвідувань.
Що стосується «попередження», вказаного у Постанові № 1132, такий новий спосіб реагування на порушення роботодавцем норм трудового законодавства, очевидно, було введено з метою узгодження правил притягнення роботодавців до відповідальності з новим Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)» (законопроєкт № 1233 досі не підписаний президентом, відповідно, цей механізм ще певний час не використовуватиметься).
Розширення формулювання однієї з підстав для проведення інспекційного відвідування
Відтепер за рішенням керівника органу контролю за результатами аналізу інформації з джерел, визначених у відповідному пункті Порядку (у тому числі ЗМІ та інших відкритих джерел), інспектор може прийти з будь-яких питань.
А раніше — лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Проте немає сумнівів, що більшість перевірок за цією підставою знову ж таки і надалі стосуватимуться саме питання виявлення прихованої зайнятості.
Скасування перевірок «на замовлення» роботодавця
Пункт 31 попередньої редакції Постанови № 823 передбачав можливість для роботодавців «покликати» інспекторів праці для проведення аналізу стану дотримання законодавства про працю і надання відповідних рекомендацій з метою уникнення/мінімізації порушень. Такий аудит від інспектора праці не так давно був гордістю Держпраці, про яку представники цього органу не забували згадувати у виступах та офіційних статистиках.
Проте дану «послугу» відтепер скасовано. Можливими причинами є, мабуть, її непопулярність серед роботодавців (частина роботодавців, навіть з огляду на запевнення Держпраці, що такий аналіз не стане приводом для перевірки, все одно з обережністю ставилася до такої функції) або небажання інспекторів займатися тим, що не принесе надходжень до бюджету у вигляді штрафів за порушення законодавства про працю.
Таким чином, описані вище зміни кардинально не змінюють картину перевірок і роботодавці не відчують їх так гостро, як, наприклад, анонсовані зміни розмірів штрафів (уже згаданий законопроєкт № 1233) або деякі інші зміни трудового законодавства. Можливо, саме з цієї причини найбільшої уваги в медіа з моменту опублікування Постанови № 1132 було приділено саме тій зміні, про яку йдеться далі.
Скасування положень щодо попереднього повідомлення роботодавців про перевірку
Пункт 8 попередньої редакції Постанови № 823 передбачав обов'язок інспектора повідомити роботодавця про інспекційне відвідування, окрім випадку, якщо в інспектора були підстави вважати, що таке повідомлення завадить ефективно провести перевірку з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Постанова № 1132 виключає відповідний пункт з Порядку взагалі – скасовує попереднє повідомлення роботодавця про перевірку як таке.
- Читайте також: Україна посіла 68-е місце в рейтингу кращих країн світу
Та перш ніж бити на сполох, варто згадати, що ні Постанова № 823, ні попередній Порядок не передбачали ані термінів, ані способу такого повідомлення. Більше того, відповідний пункт обох Постанов не містив жодної згадки про розумність строків повідомлення, про порядок визнання такого повідомлення належним тощо, а зразку такого повідомлення не існувало.
Ні для кого не секрет, що інспектор міг вручити таке повідомлення (письмово/зателефонувати тощо) за лічені години до свого візиту. На додаток до сказаного, роботодавець навіть не міг оскаржити проведення перевірки чи не допустити інспектора до перевірки у зв'язку з відсутністю повідомлення, оскільки це знову ж таки не було передбачено в Постановах. Користі й переваг від такого повідомлення роботодавці, по суті, не мали.
Йдеться не про повноваження інспектора проходити до таких приміщень навмання, без будь-яких на те причин.
В аспекті вищезгаданої «новації» варто також згадати, що КМУ дозволив інспекторам проходити до будь-яких приміщень роботодавця, в яких використовується наймана праця, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби. До змін, запропонованих Постановою № 1132З, інспектори праці мали таке право лише у випадках здійснення перевірок щодо виявлення прихованої зайнятості.
Наразі таке обмеження виключено, проте знову ж таки йдеться не про повноваження інспектора проходити до таких приміщень навмання, без будь-яких на те причин, а лише про розширення однієї з компетенцій інспекторів під час інспекційного відвідування (тобто вже після офіційного початку перевірки і у більшості випадків – під наглядом уповноваженої особи роботодавця).
Наостанок слід підкреслити, що Постанова № 1132, на нашу думку, не тільки не вносить суттєвих змін до порядку проведення перевірок, а є лише невеликою сходинкою у системі реформування трудового законодавства та контролю за його дотриманням.
Влада уже тривалий час планує перенести правила проведення перевірок саме на рівень закону, як того вимагає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Зокрема, такі спроби відображені у законопроєкті № 2708, в альтернативному до нього проєкті та практично в усіх попередніх версіях проєктів Трудового кодексу. Тому варто готуватися також і до інших – більш глобальних — змін та не робити висновків без системного аналізу конкретних норм і врахування українських реалій.
Автори: Олеся Павлинська, радник практик трудового права та корпоративного права/M&A АО «Арцінгер», Ксенія Лотош, юрист практики трудового права АО «Арцінгер».
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора