Український Кабмін ввів відповідні санкції щодо російських нафтопродуктів. Давайте розбиратися, наскільки сильний удар завдано і по кому.
Дизельне паливо. Запроваджено мито 2% (близько 350 грн або 30 коп/л). Обсяг поставок обмежений 2,5 млн тонн, все понад буде обкладатися 25% -вим митом. Дана квота, по суті, відповідає нинішньому річному імпорту ДТ з Росії. У 2018 році Україна імпортувала 2,7 млн тонн дизпалива з РФ.
Росія залишилася при своїх, хіба що позбавилася перспективи нарощувати поставки. При такому розкладі додатково зароблять білоруси і імпортери по морю, які будуть забезпечувати зростаючий ринок ДТ. Корпоративний сектор і промисловість, як основні споживачі дизпалива разом з платниками податків будуть платити більше.
Бензин. Віднесений урядом до розряду «чутливого» імпорту, хоча поставок бензину з Росії немає. Мито 0%. Росія знову не постраждала.
Зріджений газ. Як і бензин віднесений до «чутливого» імпорту, мито 0%, квот немає. Знову Росія при своїх. Її частка дійсно велика, як і за дизпаливо — 40%. Але як раз тут мито було б більш доречне, і не 2%, а краще 20%. Це б дало 1,3 грн на пістолеті, але при цьому зберегло б привабливість зрідженного газу для водіїв. Вартість би була близько 15 грн/л або 50% від ціни бензину або «нормативне» значення. Але головне, це б зробило привабливим імпорт з альтернативних напрямків, зокрема з моря. Також це б дало добрий заробіток внутрішнім виробникам.
Висновки. Рахунок Москва-Київ 1:1. «Порожні» квітневі санкції отримали адекватну відповідь від українського Кабміну. Для ринку вони не матимуть ніякого значення, як і для російських постачальників. Тим часом перед державою стояло завдання посилити альтернативні канали постачання нафтопродуктів і надати стимул внутрішньої нафтопереробки.
На мій погляд, єдине, що примітно в цій історії, так це сам по собі факт введення мит і квот на імпорт світлих нафтопродуктів. Не пригадаю я подібних прецедентів.
Читайте також
