Законопроєкт 1210 стане однією з найоб'ємніших змін Податкового кодексу України за увесь час його існування.
150 сторінок тексту законопроєкту, понад 2000 поправок до нього, з яких близько 1000 буде враховано до другого читання. Це титанічна робота фінансово-податкового комітету і величезне долучення з боку народних депутатів України.
На сьогоднішній день в Україні діє роздрібний акцизний податок з продажу декількох видів підакцизних товарів. Ставка податку становить 5%.
Можна довго говорити про плюси і мінуси законопроєкту для бізнесу. Це вартує декількох окремих статей. Детальніше хотілося б зупинитися на окремих поправках до зазначеного законопроєкту (а також суміжного законопроєкту 1209-1), якими пропонується замінити існуючий сьогодні акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну на податок з оптового або роздрібного продажу цих виробів. До речі, аналогічні пропозиції містяться в законопроєктах 2501-2503, які на даний момент обговорюються робочою групою профільного комітету Верховної Ради України.
На сьогоднішній день в Україні діє роздрібний акцизний податок з продажу декількох видів підакцизних товарів, а саме: пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну. Ставка податку становить 5%.
Податок стягується роздрібними точками і спрямовується до місцевих бюджетів за місцезнаходженням відповідних торгових точок. Цим досягається певний баланс — між шкодою від вживання алкоголю і тютюнових виробів та наповненням місцевого бюджету, де такі напої / вироби реалізовано.
Читайте також: Податківці почали тестування програмних касових апаратів
Правками до законопроєкту 1210 пропонується передати адміністрування такого роздрібного податку на рівень оптового або оптово-роздрібного продавця тютюнових виробів. На думку автора цих правок, тим самим передбачається збільшення збирання роздрібного акцизного податку і зменшення витрат податкових органів на його адміністрування.
Утім, гарна за формою ідея по суті може принести ще більше проблем у процесі її реалізації на практиці.
Обов'язок щодо збору оптово-роздрібного податку на тютюнові вироби законопроєктом перекладається на оптових дистриб'юторів. Дослівно положення Податкового кодексу щодо суб'єкта зі сплати податку звучать наступним чином:
- суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами, які здійснюють реалізацію тютюнових виробів суб'єктам господарювання, котрі не мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
- суб'єкти господарювання, в яких одночасно є ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, які здійснюють реалізацію тютюнових виробів суб'єктам господарювання, котрі не мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
- суб'єкти господарювання, в яких одночасно є ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, які здійснюють реалізацію тютюнових виробів покупцям через точки роздрібної торгівлі.
Читайте також: МОЗ пішов проти прогресу. Обіг електронних сигарет і вейпів жорстко зарегулюють
Тобто фактично будь-який дистриб'ютор (з ліцензією на роздрібну та/або оптову торгівлю), що здійснює продаж підприємствам без ліцензії на оптову продаж або роздрібним точкам, стане платником даного роздрібного за своєю суттю податку. До речі, на сьогоднішній день приблизно 70% ринку оптового продажу тютюнових виробів контролюється монополістом Tedis. Це підтверджено рішеннями АМКУ, прийнятими 2016 (від 16.12.2016 р. № 551-р) і 2019 (від 10.10. 2019 р. №697-р) рр.
Крім іншого, поправками до законопроєктів 1209-1 і 1210 у спеціальний закон (Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального») впроваджуються підвищені вимоги до підприємств, що претендують на отримання ліцензії на право оптової торгівлі, яким реально відповідати зможе лише невелика кількість підприємств в Україні.
Одна з пропозицій стосується збільшення вартості ліцензії на право оптової торгівлі з 500 тис. грн до 3 млн грн, і вона є дискримінаційною у розумінні антимонопольного законодавства.
Читайте також: Рада провалила підвищення акцизів на автогаз на користь Коломойського
Зокрема, АМКУ у своєму рішенні 2016 року вказав, що «бар'єрами для входження на ринок дистрибуції сигарет є адміністративні обмеження, а саме: необхідність одержання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, вартість якої складає 500 тис. гривень, наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі приміщень складського зберігання (необхідність подання суб'єктом господарювання заяви та отримання довідки в департаменті Державної фіскальної служби України)».
А зазначеними змінами пропонується ще більше підвищити вартість ліцензії. До речі, в Європейському союзі вартість ліцензії оптового або роздрібного дистриб'ютора становить від 100 (Німеччина) до трохи більше 2 тис. євро (Фінляндія), і така вартість переважно покликана покрити витрати держави на видачу та адміністрування ліцензії.
Якщо метою підвищення вартості ліцензії є збільшення надходжень до бюджету, то чому законодавець не розглядає підвищення вартості ліцензій для роздробу? На сьогоднішній день вартість роздрібної ліцензії становить 2 тис. грн. Запропонуйте збільшення у 6 разів – вийде 12 тис. грн. Враховуючи існуючі на сьогодні 60 тис. точок роздрібної торгівлі тютюновою продукцією, розмір додаткових надходжень до бюджету України склав би 500-600 млн грн. Пропоную профільному комітету розглянути і такий варіант, якщо центральною ідеєю пропозиції є збір додаткових коштів до бюджету держави, а не зачистка ринку оптових дистриб'юторів.
До речі, подібний досвід з підвищенням вартості роздрібних ліцензій є в Угорщині. Результатом стало суттєве зменшення роздрібних точок продажу тютюнових виробів (приблизно з 55 тис. до 7 тис.) і серйозне зменшення доступу до тютюнових виробів. Антимонопольне питання залишимо за дужками.
Крім того, правками до проєкту 1209-1 пропонується встановити такий критерій для отримання ліцензії оптового дистриб'ютора, як наявність у підприємства не менше 50 осіб персоналу (хотілося б побачити обґрунтування цього явно обмежувального критерію).
Додатково правками пропонується встановити, що дистриб'ютор повинен володіти або користуватися зареєстрованими місцями для зберігання тютюнових виробів і що у дистриб'ютора має бути відсутній податковий борг на дату подання заяви на отримання ліцензії.
Читайте також: Уряд схвалив запуск онлайн-реєстру акцизних марок
У пояснювальній записці до законопроєктів 2501-2503 (з аналогічними пропозиціями) відсутні роз'яснення щодо того, яким чином розраховувалися дані критерії і з якою метою.
Також виникає питання: а чи є логіка в тому, аби передавати стягування та сплату акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів на рівень оптового дистриб'ютора, але залишати стягування та сплату акцизного податку з роздрібного продажу пива та алкогольних виробів на рівні точок роздрібного продажу.
Якщо обґрунтування законопроєктів полягає в тому, що податкові органи не в змозі адмініструвати сплату податку, не логічніше було б застосувати аналогічну практику і до алкоголю? У чому полягає така особливість тютюнової продукції? Чи справа не в цьому?
Читайте також: Кабмін підпише меморандум з тютюновими компаніями
Дуже важливий момент: на сьогоднішній день акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів зараховується до місцевих бюджетів за місцезнаходженням відповідних торгових точок. Передача обов'язків щодо стягування податку на рівень оптових дистриб'юторів може викликати складнощі з подальшим перерозподілом податку за місцезнаходженням точок, де тютюнові вироби були зрештою реалізовані.
Зокрема, законопроєктом 2503 пропонується, що розподіл акцизного податку відбуватиметься згідно з даними РРО і не занадто чіткою категорією «даних про структуру бюджетів місцевого самоврядування».
В якості підсумку. Особисто для мене наведені аргументи свідчать про створення передумов для монополізації ринку дистрибуції тютюнових виробів з боку Tedis (найбільший український дистриб'ютор сигарет. — Ред.) за допомогою введення певних обмежень для отримання ліцензії оптового дистриб'ютора.
Залишається вірити, що 13 січня профільний комітет Верховної Ради прийме рішення про виключення даних правок із законопроєктів 1209-1 і 1210 з тим, аби пропозиції були розглянуті в рамках нормальної процедури роботи підкомітету за законопроєктами 2501, 2502, 2503.
Читайте також
