Як тільки уряд спільно з парламентом проведе земельну реформу, обов’язково зберу найкращі цитати та статті, які стосуються моєї скромної персони.
Думаю, що з цього вийде непоганий трилер про кровожерливого посіпаку компродорів та світового капіталу.
Якщо говорити серйозно, то 29 жовтня заступник головреда видання 
Олег Гавриш опублікував припущення щодо мене, що я нібито чиню тиск, аби земельна реформа була заточена під інтереси агрохолдингів.
Насправді, я дійсно лобіст земельної реформи та послідовно відстоюю необхідність її проведення останні три роки. Водночас завжди стояв на позиції, що має бути максимально відкритий ринок землі, від якого виграють усі громадяни України. І тоді всім доведеться конкурувати з усіма, а ціна на землю буде висока.
Інше питання, як таку реформу можна провести в парламенті та переконати суспільство – це вже окрема дискусія.
Натомість у питанні, хто найбільше виграє від реформи, я готовий до предметної дискусії на сторінках .
Але перед цим хочу попросити прихильників теорії, що земельна реформа робиться під агрохолдинги, відповісти лише на два питання.
Перше. Україна – єдина європейська країна, де існують агрохолдинги, тому що у нас діє мораторій. Там, де існує ринок землі – агрохолдингів немає в природі. Яскравий приклад – Росія, де загалом олігархів більше, ніж в Україні. Але є ринок землі і, як наслідок, – жодного агроолігарха. З цього виникає просте питання: навіщо українським агрохолдингам вбивати мораторій, який їх породив та живить?
Друге. Навіщо їм така земельна реформа, якщо найбільші агрохолдинги, які обробляють по 600 тисяч га, зможуть викупити лише третину свого земельного банку? Це ж навіть не постріл собі в одну з двох ніг. Це набагато жорсткіше.
Буду вдячний за відповіді та очікую на продовження дискусії.
З повагою, Олексій Мушак, радник прем’єр-міністра України з економічних питань.
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
