На світових ринках вже протягом 3-4 місяців спостерігаються більш-менш стійкі очікування зниження відсоткових ставок. Насамперед, очікується зниження ключової ставки ФРС, що автоматично пом’якшить умови отримання фінансування ринками, які розвиваються, у тому числі й Україну. Загалом, цей процес вже розпочався, і починаючи з 20-х чисел травня ціни українських євробондів отримали стійку тенденцію до зростання, а вчора їхня доходність впала до 7,75%, що відкриває Мінфіну дорогу до зниження ставок при розміщенні нових облігацій.
Глобальна тенденція
Дехто з аналітиків вже поспішив охрестити зниження доходності на 1-1,25 процентних пункти перемогою політичного процесу в Україні, але це не так. Євробонди України зазнали глобальних тенденцій. Доходність облігацій Греції знизилась на 1,79 процентних пунктів – до 2,02%, Італії – на 1,01 п.п., до 1,59%. Аналогічні тенденції охопили й ринок суверенних бондів Мексики, Бразилії, Індії та Австралії.
Цікаво, що доходність бондів знижувалась на всіх сегментах кредитної якості. Тобто падіння стосувалось як паперів у країнах Латинської Америки з низькими кредитними рейтингами, які торгувались на рівні 7,2-7,5%, так і паперів високої якості, наприклад, Італії, та середньої якості, наприклад, Греції. Цікаво, що ставки падали майже синхронно як за доларовими активами, так і за активами в євро. У перспективі зміна ставок за доларовими активами може бути більш швидкою.
Наступне засідання Федерального резерву відбудеться 31.07.2019 року. Якщо ФРС опустить ставку, то тенденція до зниження доходності на ринку суверенних бондів прискориться. Гіпотетично описаний тренд є доброю новиною для українського Мінфіну, оскільки означає, що йому вдасться вирішити ключову проблему – подорожчання позик у його борговому портфелі. Мало хто помітив, але в останні півроку ми могли спостерігати тенденцію, коли дешеве пільгове фінансування від наших міжнародних партнерів замінюється дорогим ринковим фінансуванням через випуск нових ОВДП.
Зниження ризиків в Україні
Скажу чесно, що серед інвесторів, які спеціалізуються на купівлі суверенних бондів і з якими вдалось поспілкуватись, основним ризиком в рік виборів в Україні вважався не стільки прихід якоїсь окремої політичної партії до влади, а скільки виникнення після виборів конфліктів між гілками влади та затягування формування уряду. Ризик тут був досить серйозний, оскільки затягування формування нового уряду автоматично робило українську владу неготовою до перемовин з МВФ.
До 2022 року Україні на обслуговування державного боргу та його погашення потрібно витрачати близько 0,5 трлн грн щорічно, і це досить скромні оцінки, які, швидше за все, потрібно буде переглядати з року в рік. Тому без допомоги з боку фонду та наших інших західних партнерів Україна буде змушена проголосити дефолт. Звісно, ризик дефолту турбує не тільки спекулянтів, які купують ОВДП, але й ті структури, які мають дочірній бізнес в Україні. Дефолт – це завжди погано і означає крок на 5-10 років назад як у державних фінансах, так і в розвитку економіки.
Отже, Україна підійшла до чергового нового етапу економічного розвитку. Поки що позитивні прогнози щодо врожаю, помірковані ціни на нафту та інші енергоносії, приплив коштів від нерезидентів на ринок ОВДП та надвисокі ціні на залізорудну сировину дають нам зелене світло для більш динамічного економічного розвитку, ніж очікувалось раніше. Певний позитив в економіці України розгледіли й іноземні інвестори в євробонди. На фоні зниження політичних ризиків і очікування зниження ставки ФРС можна сміливо прогнозувати подальше зниження доходності євробондів України – звісно, у короткостроковому періоді.
Читайте також
