В Україні з 2022 року діють нові правила щодо звітування про іноземні компанії, що перебувають під контролем українських резидентів (КІК). Так, 1 травня цього року завершилася перша звітна кампанія по КІК і станом на 1 вересня податковий орган України отримав більше 21 тис. повних Звітів про КІК та понад 10 тисяч скорочених звітів, а також близько 17 тисяч повідомлень про КІК.
Ми детальніше відповімо на поширені питання наших Клієнтів: чи є моя іноземна компанія КІК та я контролюючою особою, чи треба мені в Україні сплачувати податки з доходів моїх іноземних компаній і коли і який звіт необхідно подавати?
Почнемо з базових речей, які завжди варто пам’ятати, використовуючи іноземні компанії у власному бізнесі.
Що таке КІК, хто така контролююча особа?
На сьогодні усі податкові резиденти України, які володіють іноземними компаніями понад встановлений поріг або іноземними утвореннями (трасти, партнерства, фонди тощо) мають низку зобов’язань в Україні. Так, вони зобов’язані щороку прозвітувати українській податковій про свої іноземні компанії та утворення за спеціальною формою, а також утримати податки з доходу іноземної компанії у певних випадках. Окрім цього, резиденти України повинні також повідомляти українських податківців про кожен факт набуття або втрати контролю над кожною своєю іноземною компанією. Аналогічні правила стосуються випадків, коли резидент України отримує фактичний контроль над компанією. Простіше кажучи, тепер процедура відкриття або закриття компанії за кордоном, так само як і угода купівлі-продажу іноземної компанії за участі резидента України, включає також повідомлення української податкової про це.
Уявимо ситуацію, що Ви як резидент України володієте прямо або опосередковано часткою в іноземній компанії понад 50% (наприклад, 50,01%), а іншим співвласником компанії є податковий резидент іншої країни. В цьому разі Ви є контролюючою особою, а ваша іноземна компанія є КІК. Тут все зрозуміло, на відміну від ситуацій, коли декілька резидентів України спільно володіють іноземною компанією. На цих ситуаціях варто зупинитися детальніше, особливо з урахуванням останніх запитів від податкової, які отримували наші клієнти нещодавно.
Дійсно, підпункт 392.1.2. Податкового кодексу України (ПКУ) передбачає, що резидент України вважатиметься контролюючою особою іноземної компанії у випадках, коли йому належить частка понад 10%, при цьому співвласником є інший резидент України, а сукупний розмір часток таких резидентів України складає не менше 50%. При цьому Перехідні положення ПКУ відступають від цієї пропорції для 2022 та 2023 звітних років та встановлюють розмір частки 25% (замість 10%).
Що сталося на практиці? Українські податківці, забувши про ці перехідні положення, вже активно надсилають запити резидентам України, де посилаються на положення підпункту 392.1.2. ПКУ та вимагають пояснень причин неподачі звітів про КІК (коли особа не повинна була їх навіть подавати). Тому пам’ятайте про ці перехідні правила за 2022 та 2023 звітні роки та впевнено пояснюйте податковій про це.
Яким чином резиденту України як власнику іноземної компанії КІК прозвітувати про неї?
Насправді, ситуація не така складна, як здається на перший погляд.
Якщо ви відповідаєте хоча б одній з вищеописаних ознак і є резидентом України, то Ви маєте подавати щороку до 1 травня звіт про КІК стосовно усіх своїх іноземних компаній. Це правило стосується навіть «сплячих» (тобто компаній, які не ведуть жодної діяльності натепер, але наявні у реєстрі) та збиткових компаній.
Звіт подається щодо кожної КІК та кожної контролюючої особи окремо. Резидент України заповнює електронну форму повного звіту в особистому кабінеті платника податків та підписує її з використанням КЕП. Звіт про КІК подається обов’язково з річною декларацією про майновий стан і доходи за відповідний рік. До звіту про КІК обов’язково додають належним чином завірені копії фінансової звітності іноземної компанії.
Не варто плутати повний та скорочений звіти про КІК. Останній також подається до 1 травня, але лише в єдиному випадку: коли фінансову звітність в юрисдикції КІК неможливо скласти до 1 травня. Тобто резидент України як контролююча особа до 1 травня подає один із цих двох звітів залежно від готовності фінзвітності компанії: якщо остання вже готова – подається повний звіт про КІК, якщо ні – скорочений. Зауважимо, що подання скороченого звіту не звільняє резидента України від обов’язку подати повний звіт про КІК: останній повинен бути поданий до 31 грудня.
Фактично, для власника іноземної компанії, окрім складання фінансової звітності в юрисдикції його компанії, залишається лише подати в Україні звіт про КІК за спеціальною формою на основі даних цієї фінзвітності, і він може «спати спокійно».
Що з податками в Україні?
Одне з найпоширеніших питань, які запитують наші Клієнти. За загальним правилом, прибуток іноземної компанії зі статусом КІК прирівнюється до доходу її контролюючої особи і підлягає оподаткуванню в Україні, за винятком певних ситуацій. І тут винятки відіграють ключову роль.
Так, прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні при одночасному дотриманні двох наступних умов:
- Наявність між Україною та країною реєстрації КІК міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією. Наявність юрисдикції КІК у списках учасників Багатосторонньої конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах вважається дотриманням вищевказаної умови для цілей КІК, та
- Сплата КІК у своїй юрисдикції корпоративного податку за ставкою не менше 13% або пасивний дохід (дивіденди, роялті, проценти) складає 50 і менше відсотків від загального доходу КІК. При цьому вказана умова вважається дотриманою за наявності у КІК реальної присутності («substance») у своїй юрисдикції (офіс, кваліфікований персонал, значні активи, тощо).
У разі, якщо вищезгадані умови не дотримуються, то дохід іноземної компанії зі статусом КІК може бути звільнений за правилом «2 млн євро»: загальний дохід усіх КІК, що контролюються резидентом України, за звітний період не перевищує 2 млн євро.
Враховуючи, що дохід від торговельної діяльності не є пасивним, а тому при виборі правильної юрисдикції для реєстрації (наприклад, країни-члени ЄС, Швейцарія, ОАЕ, Сінгапур) дохід Вашої іноземної компанії КІК буде звільнений від податків в Україні і Вам залишиться лише подати КІК-звіти щодо Вашої іноземної компанії.
Як про іноземну компанію може дізнатися українська податкова?
Податковий орган України має низку способів та інструментів для виявлення незадекларованих іноземних компаній. Дієвість цих інструментів підтверджується понад 3 тисячами незадекларованих іноземних компаній, які податкова вже виявила станом на 01 вересня.
Першим інструментом є автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), в якому Україна вперше брала участь у жовтні цього року. В результаті українська податкова отримала масив інформації про корпоративні рахунки окремих іноземних компаній та резидентів України як їх власників. В контексті цього відмічаємо, що правила СRS поширюються лише щодо компаній з пасивним доходом, тобто коли більше половини доходу компанії є дивіденди, роялті, відсотки. Отже, іноземні операційні компанії не підпадають під дію СRS, на відміну від іноземних холдингів під контролем резидентів України.
Наступним інструментом є моніторинг відкритих джерел та іноземних реєстрів (OSINT), а також аналіз вже наявної інформації та документів, в тому числі інших звітів про КІК, звітності ТЦО, результатів податкових перевірок українських компаній та постійних представництв нерезидентів.
Наостанок варто пам’ятати про можливості українських податківців отримати необхідну інформацію у своїх іноземних колег на основі запиту. Така опція реалізовується на базі двосторонніх міждержавних конвенцій про обмін інформацією та Багатосторонньої конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах за відсутності двосторонньої угоди. Враховуючи останню, Україна може отримати інформацію про компанії з Белізу, Британських Віргінських островів, Джерсі, Маршалових островів, Монако тощо.
Яка відповідальність за порушення правил КІК?
У разі недотримання правил КІК суми штрафів для контролюючої особи досить суттєві. Штраф за неподання звіту про КІК сягає близько 258 900 грн. У випадку прострочення, тобто неподання звіту про КІК до 1 травня, передбачено штраф 12 945 грн за кожен день прострочення (але не більше 776 700 грн). При цьому якщо податкові органи виявляють порушення самостійно, то нараховують штраф не за прострочення, а саме за неподання звіту.
Неповідомлення про набуття або втрату контролю над КІК протягом 60 днів загрожує штрафом вже у 805 200 грн. При цьому за несвоєчасне подання повідомлень контролююча особа звільняється від штрафу.
У травні цього року були прийняті достатньо цікаві зміни щодо КІК. Так, усі заговорили про введення мораторію на штрафи за порушення правил КІК під час воєнного стану в Україні. Однак насправді цей закон лише відтермінував відповідальність до закінчення воєнного стану, а не скасував її. Цю позицію вже публічно підтвердили Міністерство фінансів України та Державна податкова служба України. Простіше кажучи, штраф за порушення правил КІК є, але сплата його буде після закінчення воєнного стану.
Враховуючи правила КІК та тенденції підвищення прозорості іноземних компаній, український бізнес отримав нові реалії, які змушують тісніше взаємодіяти з українською податковою та звітувати перед нею як щодо своїх іноземних компаній та їх доходу, так і щодо кожного факту її придбання або відчуження. При цьому, недотримуючись цих правил, резидент України ризикує отримати величезний штраф від української податкової. Приймаючи рішення про використання іноземної компанії у власному бізнесі чи проведення реструктуризації діючого іноземного бізнесу, питання КІК відіграють суттєву роль. З усіх цих та інших питань Вас проконсультує команда Interlegal, ми допоможемо з підготовкою та подачею усіх звітів та повідомлень про КІК задля уникнення помилок та можливих штрафів за них.
Стаття створена у співавторстві з Дмитром Бондарем, провідним юристом Interlegal.
