Контрольовані іноземні компанії. Панікувати чи рахувати?

Юристка, юридична фірма Hillmont Partners

З ухваленням закону №466 про вдосконалення адміністрування податків Україна не лише імплементувала положення Плану дій BEPS, а й розпочала тривалу боротьбу з офшорними компаніями, запровадивши правила для контрольованих іноземних компаній (КІК).

Ринок лихоманить від травня поточного року – невизначеність і відсутність практики застосування викликають панічні настрої серед власників бізнесу. Промайнули два місяці, і тема КІК знову ожила в інформаційному просторі, адже з боку законотворців зафіксовано пробні кроки в бік внесення змін до закону.

Що означає «контрольована іноземна компанія» в розумінні українського законодавства, хто є контролюючою особою КІК і чого очікувати, коли правила стануть обов’язковими?

Контрольовані іноземні компанії: що це означає

У розумінні податкового законодавства України КІК – це:

Будь-яка юридична особа, яку зареєстровано в іноземній державі або на території і яка перебуває під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України;
Будь-яке іноземне утворення без статусу юридичної особи (партнерства; трасти; фонди; інші установи та організації, які створено на підставі правочину чи законів іншої держави).

Іноземна компанія (ІК) визнається КІК лише в разі відповідності компанії таким критеріям:

Контролююча особа володіє в ІК розміром частки більше ніж 50%;
Контролююча особа володіє в ІК розміром частки більше ніж 10% за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками цієї ІК, розмір яких сукупно становить 50% і більше;
Контролююча особа окремо або разом з іншими резидентами України-пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над ІК.

Особливості оподаткування КІК

Базою оподаткування КІК є частина скоригованого прибутку КІК, що є пропорційною частці, яку контролює фізична чи юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, за який розраховується скоригований прибуток КІК.

Така частка відповідно включається до загального річного оподатковуваного доходу КІК – якщо контролюючою особою КІК є фізична особа-резидент України; або така частка додає об’єкту оподаткування податок на прибуток підприємств, якщо контролююча особа КІК — це юридична особа-резидент України.

Щодо ставок оподаткування, то для КІК передбачено такі:

ставка податку для юридичної особи – 18 %;
ставка податку для фізичної особи (включно з воєнним збором):
ставка для загального випадку – 19,5 %;
ставка на прибуток КІК, розподілений контролюючій особі до моменту подання звіту про КІК чи до закінчення другого календарного року, наступного за звітним – 10,5 %;
ставка на прибуток КІК у вигляді дивідендів від неплатників податку на прибуток чи від інститутів спільного інвестування – 10,5%;
ставка на прибутки КІК у вигляді дивідендів, отриманих від юридичних осіб-платників податку на прибуток з України, — 6,5%.

Податковим законодавством передбачено низку випадків, коли прибуток КІК не є базою оподаткування.

Зокрема, в разі існування договору чи конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування між Україною та державою, де зареєстровано КІК, і КІК сплачує податок на прибуток за ставкою не менш як 13% або пасивні доходи КІК не перевищують 50% доходів КІК з усіх джерел.

Прибуток КІК не включається до річного оподаткування доходу в таких випадках:

загальний дохід усіх КІК — не більш як EUR 2 млн;
КІК здійснює благодійну діяльність, проте не розподіляє доходи на користь засновників;
КІК є публічною компанією.

Які види звітності передбачено для КІК?

Для КІК передбачено такі види звітності, зокрема:

Звіт контролюючої особи про КІК;
Звітування контролюючої особи щодо набуття частки, початок здійснення фактичного контролю чи заснування або відчуження частки у КІК.

Що обов’язково треба знати щодо звітності КІК:

наявність КІК (незалежно від наявності прибутку чи доходу такої КІК) передбачає обов’язкове подання звіту про КІК;
неподання або подання з порушеннями звіту про КІК є підставою для проведення перевірки контролюючої особи КІК;
Запроваджено фінансову відповідальність за:

Неподання чи несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК; невідображення у звіті відомостей щодо наявних КІК;
Відсутність обов’язкового інформування контролюючого органу щодо настання низки обставин, визначених Податковим кодексом України;
Неподання чи неповне подання документації з ТЦУ;
Неподання звіту про КІК.

Особливості процесу ліквідації КІК

Законодавством передбачено механізм звільнення від оподаткування доходу від ліквідації КІК, якщо ліквідація відповідатиме таким умовам:

процедуру ліквідації розпочато не раніше 1 січня 2020 року і завершено не пізніше 31 грудня 2020 року;
рішення про ліквідацію ухвалено не пізніше 30 червня 2020 року, а саму ліквідацію має бути завершено не пізніше 31 грудня 2021 року.

Слід зазначити, що реакція українців на ухвалення закону № 466 була неоднозначною, а його положення викликали різку критику бізнес-спільноти.

14 липня 2020 року ВРУ ухвалила проєкт закону № 2524, що передбачає внесення змін до ПКУ та закону № 466, зокрема й в частині КІК. Проте вже 15 липня 2020 року до ВРУ внесли проєкт постанови про скасування рішення ВР щодо ухвалення цього документу.

І хоча наразі неможливо спрогнозувати, чи варто очікувати перегляду окремих положень закону, зокрема й перенесення дати старту КІК, я раджу бізнесу вже зараз:

детально дослідити структуру своїх КІК відповідно до запроваджених правил;
визначити ставку оподаткування доходів КІК або підстави для звільнення від оподаткування;
зважити доцільність використання компанії в іноземній юрисдикції.