Стороннє управління (third-party management) – це модель, яка давно працює у сфері self-storage у США та Європі. Вона дозволяє власникам складів передати операційні процеси професійним компаніям, які займаються маркетингом, фінансами, обслуговуванням клієнтів та автоматизацією бізнесу.
В Україні цей підхід лише починає набирати обертів, але чи може він стати рушійною силою розвитку ринку? Відповідь залежить від кількох ключових факторів, і передусім – від готовності бізнесу змінюватися та адаптуватися до сучасних стандартів.
Як працює стороннє управління у self-storage?
У світовій практиці ця модель використовується як інструмент масштабування бізнесу. У США та Великій Британії компанії, що спеціалізуються на сторонньому управлінні, допомагають власникам нерухомості отримувати стабільний дохід без необхідності занурюватися в операційну діяльність.
Наприклад, Wigwam Storage у Великій Британії взяли під управління низку складів, впровадили безконтактний доступ, автоматизували процеси та значно збільшили їхню прибутковість.
Сара Марнінг, керуючий директор компанії Securistore.net, зазначає:
«Стороннє управління у self-storage дозволяє власникам нерухомості зосередитися на стратегічних аспектах бізнесу, довіривши операційну діяльність професіоналам. Це сприяє зростанню прибутковості та підвищенню якості обслуговування клієнтів».
Головна перевага цієї моделі – автоматизація процесів, що зменшує людський фактор і підвищує ефективність бізнесу. Безконтактні сервіси, CRM-системи для управління орендами, розумні системи контролю доступу – усе це дає змогу self-storage працювати практично без участі персоналу.
Фінансова модель стороннього управління self-storage
У країнах з розвиненим ринком self-storage сторонні керуючі компанії зазвичай працюють за відсотковою схемою: вони отримують 10–15% від обороту об’єкта.
Це включає:
✔️ Управління орендами – виставлення рахунків, контроль оплат, управління боржниками.
✔️ Маркетинг і залучення клієнтів – реклама, SEO, таргетована реклама, робота з онлайн-бронюваннями.
✔️ Обслуговування клієнтів – кол-центри, підтримка, обробка звернень.
✔️ Автоматизація – впровадження CRM, систем контролю доступу, онлайн-оплат.
Для власника нерухомості це виглядає як пасивний дохід: він отримує стабільний прибуток без необхідності керувати складом самостійно.
Якщо взяти середній показник завантаженості складу 70–80% і середню вартість оренди від 350 грн за м² на місяць, можна оцінити, що керуюча компанія на об’єкті 1000 м² отримає від 25 000 до 42 000 грн на місяць за управління.
Однак в Україні така модель поки що не стала масовою через низький рівень автоматизації та обмежену кількість сучасних об’єктів.
Які можливості та виклики для України?
Україна лише формує ринок self-storage, і стороннє управління тут поки що не є поширеною практикою. З одного боку, є великий потенціал, адже попит на зберігання речей у містах зростає. З іншого – існують значні обмеження:
✔️ Невідповідність складів сучасним стандартам – більшість промислових приміщень в Україні будувалися ще за радянських часів і потребують серйозної модернізації.
✔️ Юридичні нюанси – орендні договори, дозвільні документи, вимоги до нерухомості можуть ускладнювати конверсію складів у self-storage.
✔️ Недостатня автоматизація – хоча український бізнес активно впроваджує цифрові рішення, багато складів ще не готові до повної автоматизації.
✔️ Відсутність довіри до стороннього управління – власники складів часто звикли самостійно контролювати процеси і не готові передавати управління іншим компаніям.
Проте якщо розглядати long-term перспективу, стороннє управління могло б значно прискорити розвиток ринку. Власники нерухомості отримують готову бізнес-модель, а оператори self-storage – можливість масштабування.
Що потрібно для запуску стороннього управління self-storage в Україні?
Якщо Україна піде шляхом західних ринків, то ключові умови для розвитку цієї моделі будуть такими:
✔️ Модернізація складів – адаптація нерухомості під self-storage за рахунок правильного зонування, систем безпеки та цифрових рішень.
✔️ Автоматизація – CRM-системи, онлайн-бронювання, безконтактний доступ і гнучкі тарифи, які можна змінювати залежно від попиту.
✔️ Готовність власників до співпраці – ринок має поступово формувати культуру довіри до стороннього управління.
✔️ Юридична база – необхідні зрозумілі механізми передачі складів у керування та стандарти надання послуг у цій сфері.
Отже, стороннє управління може стати каталізатором розвитку українського self-storage, але лише за умови, що власники нерухомості будуть готові до інвестицій у модернізацію та автоматизацію.
Нині український ринок ще проходить етап становлення, і хоча в найближчій перспективі масового переходу на стороннє управління чекати не варто, ця модель цілком може стати одним із головних трендів найближчих років.
Читайте також
