Скорочення строків експлуатації вантажних вагонів, яке ініціює Міністерство інфраструктури, призведе до катастрофічних наслідків для економіки України.
Після цього виникне потреба одномоментно списати десятки тисяч вагонів, до того ж здебільшого це будуть вагони «Укрзалізниці».
Замістити одразу тисячі вагонів буде неможливо. У підсумку виникне тотальний дефіцит вагонів, і частину продукції просто неможливо буде довезти до споживача.
Відповідно станеться найстрашніше, що може взагалі відбутися в економіці — падіння виробництва. А найсумнішим є те, що виробництво страждатиме не через об'єктивні економічні причини або брак попиту, а через непередбачувані дії уряду.
А падіння виробництва — це, дійсно, найгірше, що може статися. Адже це означає менше робочих місць і менше податків.
До того ж в умовах штучного дефіциту вагонів може статися різке зростання цін на послуги цих вагонів. І ці витрати також ляжуть на плечі насамперед українських промисловців, яким і так у нинішній ситуації дуже важко.
Навіщо це робити? Нам, якщо чесно, абсолютно незрозуміло. Будь-яке підвищення тарифу на вантажні перевезення в нинішніх умовах стане ще одним ударом по українській промисловості. І в ситуації поточного економічного спаду через пандемію коронавірусу цього робити просто не можна.
Ми розуміємо, що, можливо, необхідно підтримати українських вагонобудівників. Але це потрібно робити не такими методами. Потрібно давати якісь пільгові кредити, формувати для цих підприємств держзамовлення.
І взагалі в економічній політиці, як і в багатьох інших речах, пряник діє набагато краще за батіг.
Ще один приклад. Згідно з постановою, яку опубліковано на сайті Міністерства інфраструктури, потрібно буде практично в одну мить списати всі котуновози.
Це спеціалізований рухомий склад для перевезення важливої металургійної сировини — котунів. Перевезти котуни на меткомбінати будь-яким іншим рухомим складом практично неможливо.
І якщо ми в одну мить спишемо практично всі котуновози, українська металургія просто зупиниться. Це рішення, якщо чесно, виглядає просто як диверсія проти української металургії! І зовсім незрозуміло, кому це потрібно й навіщо.
Наша основна надія на те, що, можливо, у міністерстві упустили необхідні технічні деталі й у підсумку уряд розбереться. Але наслідки від ухвалення цієї постанови в нинішньому її вигляді можуть бути просто катастрофічними.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
