Чи скасували депутатьску недоторканість, або що відбулося у Раді в ніч з 29 на 30 серпня

Микита Жуков
юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

29 серпня 2019 року на першому пленарному засідання Верховної Ради України IX скликання о пів на першу ночі було підтримано проєкт Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

Законопроєктом, який було попередньо схвалено, передбачається вилучення двох абзаців ст. 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України, а саме: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» і «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані». Нова редакція даної статті Конституції пропонується у такому вигляді: «Ст. 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Водночас після зазначеного голосування (зі сходом сонця) у багатьох виникло запитання, за що, власне, проголосували депутати Верховної Ради України IX скликання та чи скасовано все ж таки депутатську недоторканність.

Розібратись у цьому питання дозволить аналіз норм Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та дослідження хронології подій.

Одразу слід зазначити, що депутатська недоторканність складається з депутатського імунітету та депутатського індемнітету. Зі змісту попередньо схваленого законопроєкту слідує, що скасуванню підлягає депутатський імунітет, водночас індемнітет у вигляді того, що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, залишається.

Конституція України передбачає дві процедури внесення змін до неї, які застосовуються в залежності від того, до якого розділу такі зміни вносяться.

Так, якщо вносяться зміни до І, ІІІ, та ХІІІ розділу, то законопроєкт, після його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України (процедура за статею 156 Конституції України).

Стаття ж 80 Конституції України, зміни до якої і було попередньо схвалено, знаходиться у IV розділі, а тому під час внесення змін до неї застосовується інша процедура, що передбачена ст. 155 Конституції України. Відповідно до вказаної статті законопроєкт, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Також відповідно до ст. 159 Конституції України законопроєкт про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», підготовка законопроєкту про внесення змін до Конституції України до попереднього схвалення його Верховною Радою здійснюється лише після включення відповідного законопроєкту до порядку денного сесії Верховної Ради. Включенню законопроєкту до порядку денного сесії передує процедура його розгляду комітетами. За процедурою включення законопроєкту до порядку денного сесії Верховної Ради слідує направлення відповідного законопроєкту до Конституційного Суду України для отримання висновку. І вже після отриманого висновку Верховна Рада України ставить на голосування питання попереднього схвалення законопроєкту.

Враховуючи зазначене, постає цілком логічне питання: а чи може бути таке, щоб в один день проєкт закону було опрацьовано комітетами, направлено на отримання висновку до Конституційного Суду України, отримано такий висновок Верховною Радою України, включено до порядку денного сесії та ще й попередньо схвалено? Відповідь очевидна – ні.

Тож як таке могло трапитись?

Якби 29.08.2019 року було подано та зареєстровано апаратом Верховної Ради України новий законопроєкт щодо скасування депутатської недоторканності, то цього ж дня проголосувати за його попереднє схвалення було б просто неможливо. Тож у даному випадку єдиним можливим способом швидкого попереднього схвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції України щодо депутатської недоторканності було б взяти за основу законопроєкт, який вже був розглянутий комітетами, та щодо якого є висновок Конституційного суду України.

Постає наступне питання, а чи був такий законопроєкт?

Для отримання відповіді слід повернутися у 2017 рік. Так, 17.10.2017 року за номером 7203 було зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), ініціатором якого став Порошенко Петро Олексійович.

Даний проєкт було розглянуто комітетами, отримано за ним висновок Конституційного Суду України, проте схвалення його так і не відбулось.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 149 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», питання про попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції України (стаття 155 Конституції України) не може розглядатися Верховною Радою на останній сесії строку її повноважень. Питання про попереднє схвалення та подальший розгляд такого законопроєкту включається до порядку денного першої сесії новообраної Верховної Ради без голосування.

Власне, 29.08.2019 року це і було зроблено, оскільки після отримання висновку Конституційного Суду України щодо законопроєкту № 7203 Верховна Рада минулого скликання його не розглядала та попередньо не схвалювала.

Враховуючи зазначене, 29.08.2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано не законопроєкт про скасування депутатської недоторканності, а проєкт Постанови про попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Дана постанова передбачала попереднє схвалення законопроєкту № 7203, який, як зазначається вище, було вже розглянуто комітетами, та стосовно якого є висновок Конституційного Суду України.

Тож завдяки поверненню до розгляду законопроєкту № 7203 стало можливе уникнення процедури розгляду комітетами, отриманням висновку Конституційного Суду України.

Враховуючи те, що дані етапи вже були пройдені, парламентарям залишалось лише попередньо схвалити проект закону та у подальшому прийняти його на черговій сесії.

Що стосовно висновку Конституційного Суду України?

Відповідно до ч. 5 ст. 149 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада може розглянути питання і прийняти рішення про попереднє схвалення законопроекту відповідно до статті 155 Конституції України чи прийняття законопроекту відповідно до частини першої статті 156 Конституції України за умови, що такий законопроект за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України і щодо його положень Конституційний Суд України не висловив застережень.

У своєму висновку від 19.06.2018 року (справа № 2-89/2018 (4368/17) Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстр. № 7203).

Застережень у даному висновку Конституційний суд України не висловив.

Таким чином, голосування 29.08.2019 року за проект Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) нормативних перешкод не мало.

Водночас слід зауважити, що попереднє схвалення законопроекту щодо депутатської недоторканності не є тотожним остаточному скасуванню такої недоторканості, в частині імунітету, а є лише черговим етапом на цьому шляху.

То ж коли все ж таки буде скасовано депутатську недоторканність?

Згідно з ч. 6 ст. 149 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституції України, за умови, що законопроект за висновком Конституційного Суду України визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України, та Конституційний Суд України не висловив щодо нього застережень, і цей законопроект відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попередній черговій сесії Верховної Ради.

Таким чином, наступним етапом у прийнятті відповідних змін до Конституції України є прийняття законопроекту на черговій сесії Верховної Ради України IX скликання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» чергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Тож чергова сесія розпочнеться 03.09.2019 року.

Додатково слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 149 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради питань про попереднє схвалення чи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України проводиться за процедурою повного обговорення з наданням слова Президенту України або уповноваженій ним особі у разі присутності їх на пленарному засіданні.

При цьому, не допускається внесення і обговорення пропозицій, поправок до законопроекту про внесення змін до Конституції України, а також постановка питань про відкладення розгляду законопроекту, за винятком тих питань, які спрямовані на узгоджене в часі прийняття законопроектів.

Внесення та розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до Конституції України передбачено лише якщо у висновку Конституційного Суду України законопроект про внесення змін до Конституції України в цілому або його окремі положення визнано такими, що не відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а також у разі якщо у висновку Конституційного Суду України є застереження до положень такого законопроекту.

Таким чином, наступним етапом, відповідно до ст. 155 Конституції України є голосування на черговій сесії Верховної Ради України за відповідний законопроект не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (300 депутатів). Наслідком такого голосування, у випадку достатньої кількості голосів, може стати прийняття закону.

І нарешті заключний етап передбачено ч. 11 ст. 149 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Відповідної до вказаної статті прийнятий Верховною Радою відповідно до статті 155 Конституції України закон про внесення змін до Конституції України із зазначенням дати попереднього схвалення Верховною Радою, дати його прийняття та інших реквізитів підписується Головою Верховної Ради України і відповідно до статті 94 Конституції України невідкладно направляється Президентові України для підписання та офіційного оприлюднення.

Таким чином, процедура скасування недоторканності народних депутатів України, в частині депутатського імунітету, поки не є закінченою, однак знаходиться на своїй перед завершальній стадії.

І наостанок, про що теж слід знати. Попередньо схваленим законопроектом про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) передбачається набрання чинності вказаних змін з 1 січня 2020 року.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини

Київський метрополітен введе обмеження з 1 червня

Адміністрація Київського метрополітену введе обмеження на прохід в станції з 1 червня для дотримання соціальної дистанції.

Українці істотно скоротили споживання імпортних товарів — НБУ

Значне скорочення імпорту призвело до утворення профіциту поточного рахунку, який в січні-квітні 2020 року склав $1,8 млрд, в порівнянні з дефіцитом $242 млн за аналогічний період минулого року.

Зеленський оприлюднив декларацію про доходи і витрати за 2019 рік

Президент Володимир Зеленський оприлюднив декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2019 рік.