Американська преса пише про можливі наслідки затвердженого цього тижня зміненого бюджету на поточний рік і аналізує можливі мотиви затверджених змін.
Німецька преса відзначила незвичайний підхід мера Дніпра до вирішення питання мотивації жителів залишатися вдома, щоб не заразитися коронавірусом.
Німецький журналіст висловив свою думку щодо зовнішніх і внутрішніх загроз для України під час бушування пандемії у світі та зробив не дуже втішні висновки.
Видання Forbes висвітлює прийняття Україною 13 квітня нового бюджету в рамках боротьби з пандемією коронавірусу, в якому закладено зміну дефіциту з 2,1% до 7,5% ВВП, що становить $10,7 млрд.
Але без прийняття так званого «банківського закону», який вимагає прийняти МВФ для надання кредитної підтримки у розмірі $8 млрд, Україні ніколи не покрити планований дефіцит. Згідно з прийнятим бюджетом, передбачається виділення $2,4 млрд спеціальному фонду для боротьби з пандемією, на підвищення заробітної плати медиків та для надання допомоги малозабезпеченому населенню похилого віку.
Парламент також зменшив очікувані доходи від приватизації – з $450 до $18 млн; урізав зарплати держслужбовців, парламентарів, суддів, прокурорів, членів спостережних рад держкомпаній – крок, який багато економістів охрестили популістським. Скорочення зарплат суддів склало близько 40% при зарплаті $2300-$3800, у топчиновників вони впали на $1700.
Дарина Марчак, керівник Центру аналізу суспільних фінансів і публічного управління при Київській школі економіки, вважає спірними фінансові пріоритети уряду, як-от посилення підтримки пенсіонерів та судів, вважаючи, що основна підтримка має бути спрямована на людей, які можуть втратити роботу.
За цим напрямком уряд теж веде роботу. Але наскільки відчутною буде підтримка і чи зможуть нею скористатися всі, хто її потребує, та в якому обсязі – невідомо. А допоки не приймуть закон, прийняття якого МВФ визначив однією з умов для отримання кредитної допомоги, про витрати на підтримку економіки в умовах пандемії та прогнозованого скорочення показників економіки цього року на 3,9% можна забути.
Автор статті вважає, що 16336 поправок до закону, у якому Ігорю Коломойському відведена порівняно невелика частина, все ж таки внесли парламентарії, лояльні до колишнього власника Приватбанку. Цієї рекордної кількості поправок в один закон може вистачити на пів року бурхливого обговорення за умови дотримання звичайних парламентських процедур.
І хоча глава фінансового комітету Данило Гетманцев стверджує, що голосування відбуватиметься не за кожну окрему правку, а за пакети правок, передбачити, коли відбудеться фінальне голосування за закон, неможливо.
Оскільки виділення кредиту МВФ знаходиться у підвішеному стані, Нацбанк застеріг уряд від покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії, від якої, на думку заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, Україна вже мала у 90-х, 2008 і 2014 роках проблеми, які зазвичай ведуть до інфляції, девальвації та зростання державних витрат.
Своїми методами боротьби з пандемією прославився мер Дніпра. Німецьке видання Spiegel розповіло своїм читачам про те, що за дорученням Бориса Філатова з метою застереження жителів міста було вирито сотні могил.
Таким сміливим кроком мер хотів привернути увагу жителів до небезпеки, яку несе пандемія, і повідомити про те, що необхідно готуватися до гіршого результату, про що він написав у своєму пості у Facеbook. Прессекретар Філатова зазначила, що було вирито вже 600 могил і приготовлено 2000 мішків для трупів. Водночас на момент прийняття «превентивних» заходів у мільйонному місті не було зареєстровано жодного випадку зараження коронавірусом.
Однак такі неординарні заходи боротьби з пандемією викликали хвилю критики. Зокрема, Іван Красіков, голова Неурядової медійно-адвокатської групи, заявив про те, що замість того, щоб говорити про могили, варто було б кинути всі сили та кошти на реальні превентивні заходи, а саме — на оснащення місцевих лікарень.
Німецька газета Welt наводить думку свого кореспондента Річарда Херцингера щодо останніх подій в Україні. Автор вважає, що на тлі пандемії Росія посилює свою агресію проти України. Погіршує ситуацію внутрішня нестабільність країни. Європа (і це, насамперед, в її інтересах) має як ніколи підставити плече Україні замість того, щоб надавати аванси Москві.
Попри надзвичайний стан по всьому світу, Росія продовжує свою агресію в Україні. Домовленості про припинення вогню, яких було досягнуто у нормандському форматі, не виконуються. І хоча українські війська відступили на декількох ділянках фронту в односторонньому порядку, обстріли українських солдатів російськими окупаційними військами та їхніми локальними соратниками не припинилися.
Крім того, під приводом боротьби з пандемією представники ОБСЄ не допускаються на території самопроголошених республік. Кремль використовує пандемію, закликаючи Захід зняти санкції. Цей крок спрямовано на подальше ослаблення голосів, які в Європі все ще виступають за продовження санкцій.
Ще зовсім недавно президент Франції Еммануель Макрон вже ставив під сумнів ефективність каральних заходів у вигляді санкцій. Паралельно з цим ведеться підривна діяльність всередині України. Москва схиляє Зеленського побічно визнати представників самопроголошених республік сторонами переговорів, включаючи їх до т. зв. консультативної ради.
Автор переконаний, що таким чином Путін намагається видати протистояння на Сході України за «внутрішній конфлікт», присвоївши собі роль лише посередника. Закрадається підозра, що Зеленський готовий піти на своєрідний «поганий мир», що може стати передумовою для майбутнього взяття під контроль Росії всієї території України.
Крім того, внутрішня політика Зеленського, якому судилося отримати всі лаври, сьогодні більше нагадує фіаско. Ще не так давно успішні початкові кроки до реформ у галузях охорони здоров'я та освіти, а також кроки до децентралізації зупинено.
Автор вважає, що на Володимира Зеленського здійснюється вплив з боку олігархів Ігоря Коломойського та Ріната Ахметова. І хоча «банківський закон», прийняття якого вимагає від України МВФ, було все ж таки подано у парламент, довгий час позиція президента України Володимира Зеленського була незрозумілою.
Його схильність до різкої зміни думок помітна на прикладі недавньої заміни міністра фінансів і міністра охорони здоров'я, які протрималися на посаді близько чотирьох тижнів. Це непрозоре хаотичне метання з боку в бік разом зі схильністю президента і його оточення протягувати рішення в обхід парламенту і Кабінету міністрів робить підкоп під фундаментом і без того низької політичної культури країни.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
