Запроваджені різними державами світу обмежувальні заходи, спрямовані на попередження поширення коронавірусної хвороби, негативно впливають на можливість бізнесу у багатьох секторах генерувати прибуток обсягом, який було заплановано до впровадження таких заходів.
Звісно, це негативно відображається на ліквідності відповідних суб’єктів господарювання, що призводить до ситуації, коли рано чи пізно суб’єкт господарювання (боржник) змушений визнати свою неспроможність своєчасно виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, що спричинює його банкрутство. Український сценарій розвитку таких подій не надто відрізнятиметься.
Банкрутство з ініціативи кредиторів
Варто звернути увагу, що за новим Кодексом України з процедур банкрутства (далі – «КзПБ»), який було введено в дію у жовтні 2019 року, було знято «грошові фільтри» для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора.
Для цього останній має лише надати докази неспроможності боржника виконати грошові зобов’язання та погасити заборгованість перед певним кредитором (не виключаю, що це може бути як судове рішення, так і визнана боржником претензія). Відтак, вважаю, що перспектива ініціювання кредиторами великої кількості справ про банкрутство не за горами.
Банкрутство з ініціативи боржників
Не менш вірогідною є й перспектива ініціювання справи про банкрутство за заявою самого боржника. Шанси на такий сценарій підсилилися новими вимогами, встановленими КзПБ, про обов’язок керівника підприємства-боржника у місячний строк ініціювати провадження у справі про банкрутство у разі настання загрози неплатоспроможності.
Бізнес має вжити проактивних заходів, що спрямовані на переговорний процес з кредиторами, які, найвірогідніше, також знаходяться у такому самому скрутному становищі.
Інакше керівнику підприємства-боржника може загрожувати солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів (ч. 6 ст. 34 КзПБ).
Дії на попередження банкрутної «навали»
Сьогоднішні реалії, з якими зіткнувся бізнес у зв’язку з поширенням коронавірусу, що призводить до економічних збитків у багатьох секторах бізнесу по усьому світі, змушують фахівців у сфері реструктуризації та банкрутства нагально реагувати на такі виклики, щоб попередити «навалу» банкрутних справ.
Відтак, в іноземних державах активно обговорюються та приймаються зміни до існуючого законодавства про банкрутство.
Кроки назустріч бізнесу – закордонні практики
Найпоширенішою ініціативою в період дії обмежувальних заходів є внесення змін до законодавства про банкрутство в частині тимчасового «відстрочення» обов’язку керівника підприємства-боржника ініціювати справу про банкрутство в разі загрози неплатоспроможності за умови, що бізнес станом на дату запровадження карантину не мав фінансових труднощів, а загроза неспроможності настала внаслідок обмежувальних заходів щодо попередження COVID-19.
У якості інших «рятівних заходів» в умовах COVID-19 деякі держави розглядають можливість запровадження тимчасового мораторію на звернення стягнення за виконавчими документами (до 3-х місяців) (у судовому та позасудовому порядку, без порушення справи про банкрутство), щоб боржник виграв певний час для проведення переговорів з кредиторами та реструктуризації своїх боргів.
Також розглядається можливість надання додаткових «гарантій» позикодавцю чи банку, який буде готовий влити новий капітал та допомогти боржнику у період фінансової скрути, з умовою, що на такий правочин, вчинений в період дії обмежувальних заходів, поширюватиметься режим неможливості спростування майнових дій боржника.
Іншими словами, такий правочин не може бути визнаний недійсним у випадку подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника.
Чи допоможе підприємцям Україна?
На жаль, на сьогодні, станом на початок квітня 2020 року, державою Україна не вжито жодних аналогічних «пом’якшувальних заходів», які могли б бодай тимчасово відтермінувати настання негативних наслідків для бізнесу та наплив великої кількості банкрутних справ.
Попри це, а також враховуючи, що такі «пом’якшувальні заходи» (якщо і будуть прийняті згодом) не зможуть усунути корінь проблеми, вбачається за доцільне підійти до цього питання з іншого боку та проаналізувати існуючі у законодавстві України правові інструменти, які б могли допомогти бізнесу у більш довгостроковій перспективі.
Невідкладні кроки з боку власників бізнесу
Насамперед, йдеться про недоведення до банкрутства, а саме про здійснення боржником вже зараз проактивних дій, спрямованих на добровільну реструктуризацію боргу за межами суду, якщо боржник має фінансові труднощі або очікує їх настання найближчим часом.
Основним інструментом для попередження банкрутства, на мій погляд, є Закон України «Про фінансову реструктуризацію», дію якого було пролонговано до жовтня 2022 року. Вбачається, що цим правовим інструментом могли б скористатися юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість бодай, перед однією фінансовою установою та мають критичний фінансовий стан, але їхня господарська діяльність визнається перспективною.
За допомогою цього закону боржник, який встиг розпочати процедуру фінансової реструктуризації до моменту порушення справи про банкрутство щодо нього, міг би з власної ініціативи реструктуризувати свій борг перед обраними залученими кредиторами шляхом переговорів.
Важливо зазначити, що така процедура є повністю добровільною та передбачає порозуміння та співпрацю між боржником і залученими кредиторами для досягнення спільної мети.
У разі, якщо все ж таки між залученими кредиторами та боржником відсутні порозуміння та належна співпраця для затвердження плану реструктуризації, боржник міг би використати другий правовий механізм для реалізації плану щодо реструктуризації боргу з метою збереження бізнесу та недоведення до банкрутства. Йдеться про застосовування процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство згідно з Кодексом України з процедур банкрутства.
Домовляйтеся, співпрацюйте, дійте!
Підсумовуючи, слід зазначити, що бізнесу, який відчуває фінансові труднощі у зв’язку із запровадженими обмежувальними заходами проти поширення коронавірусу, не слід сидіти та чекати, поки кредитори звернуться до суду із заявою про порушення справи про банкрутство щодо нього.
Бізнес має здійснювати проактивні дії, спрямовані на переговорний процес з кредиторами, які, найвірогідніше, також знаходяться у такому самому скрутному становищі. Тому співпраця на користь спільної мети, з розумінням реалій сьогодення має сприяти добровільному процесу переговорів.
Важливо також пам’ятати, що відтермінування погашення боргу, його часткове списання тощо, певно, буде кращим сценарієм для кредитора, аніж зануритись у судовий банкрутний процес на невизначений час з перспективою не отримати нічого у ліквідаційній процедурі, окрім витрат на проведення банкрутної процедури та винагороди арбітражному керуючому. Думати і приймати рішення власникам бізнесу – не зволікайте!
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
