Нині українська сфера реабілітації потребує особливої уваги. В Україні завжди відчувався дефіцит фахівців із реабілітації, у 2014 році ситуація різко загострилася, а у 2022-му стала критичною. Важливим кроком до розвʼязання цієї проблеми є впровадження освітніх заходів, які забезпечують підготовку й підтримку професійних реабілітаційних команд.
Причини проблеми
Станом на сьогодні масштаби підготовки фахівців у сфері реабілітації в Україні значно відстають від потреби. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезну кількість поранених і, відповідно, збільшило потребу у фахівцях, які відновлюють військових після бойових травм. Додатково криза у вищій освіті та значні відмінності в навчальних програмах, які не завжди відповідають освітнім стандартам, ускладнюють ситуацію. Українські спеціалісти часто працюють з обмеженими ресурсами, а системні заходи для покращення ситуації почали впроваджуватися не так давно.
Як намагаються розвʼязати проблему на рівні країни
Пострадянська дійсність не оминула і сферу реабілітації. Закон про реабілітацію осіб з інвалідністю регулював лише соціальну складову, а медична втілювалася без цілісного розуміння біопсихосоціальних принципів. Велика кількість поранених під час АТО, а пізніше ООС порушила гострі питання та проявила неготовність України надавати послуги у сфері доказової реабілітації. Необхідність впровадження світового досвіду з урахуванням цілісного командного підходу в наданні реабілітаційної допомоги лягли в основу нового законопроєкту про реабілітацію у сфері охорони здоровʼя, над яким почали активно працювати у 2015 році.
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особам з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я з метою досягнення і підтримання оптимального рівня функціонування. Паралельно проводилася робота над створенням нових професій (лікар ФРМ, фізичний терапевт, ерготерапевт), розробкою кваліфікаційних вимог та освітніх стандартів.
Робота над законом тривала понад 5 років, і він набрав чинності у 2021 році. Одночасно проводилася системна робота на всіх рівнях. Так, у 2015-му завдяки Указу Президента №678 зʼявилися нові професії (лікар ФРМ, фізичний терапевт, ерготерапевт), які увійшли до нового класифікатора професій у 2016-му, у 2017-му Постановою Кабінету Міністрів №53 були регламентовані освітні аспекти для фахівців з реабілітації, а також імплементована МКФ (міжнародна класифікація функціонування), у 2018-му введено в номенклатуру спеціальностей та затверджено кваліфікаційні вимоги й програми магістратури для фізичних та ерготерапевтів і спеціалізації для лікарів ФРМ.
У 2019 році у Києві та Вінниці зʼявилися перші лікарі ФРМ, а також уперше розпочалася трирічна інтернатура з ФРМ.
Згідно із затвердженими стандартами підготовка лікаря ФРМ відбувалася двома шляхами: через 4-місячну спеціалізацію (завдяки чому було перепідготовлено майже 2000 осіб за 5 років), а також через проходження інтернатури (менш ніж 100 лікарів).
Протягом майже 30 років в Україні понад 60 ЗВО за програмами 5-річної магістратури підготували близько 65 000 фахівців із реабілітації (переважно фізичних терапевтів, почали готувати ерготерапевтів), але якість підготовки також дуже сильно відрізняється.
Завдяки роботі НСЗУ якість надання лікувально-діагностичних послуг почала покращуватися, а коли гроші прийшли за пацієнтом до реабілітації, стрімко зросла кількість реабілітаційних відділень, що створило дефіцит кадрів. Пандемія COVID-19 стала поштовхом до створення першого національного протоколу з реабілітації. А початок активної фази війни у 2022 році виявив, що в Україні не просто кадровий голод — у нас кадрова кахексія: шалений потік поранених на тлі відсутності достатньої кількості кваліфікованих кадрів. А деяких фахівців із реабілітації, наприклад, терапевтів мови й мовлення, можна порахувати по пальцях.
Безперервне навчання фахівців із реабілітації
Національна мережа реабілітаційних центрів RECOVERY, яку заснували Віктор та Олена Пінчуки для підтримки війська, напрацьовує власні освітні заходи. Такі ініціативи надають фахівцям реабілітації доступ до широкого спектра освітніх можливостей.
Освітні проєкти у RECOVERY пропонують персоналізовані освітні програми для різних спеціальностей, що включають вебінари, онлайн-курси та практичні тренінги. Наприклад, у рамках курсу для лікарів фізичної реабілітаційної медицини проводяться вебінари, що охоплюють теоретичні аспекти, а також практичні тренінги на базі центрів RECOVERY, де фахівці можуть поглиблювати свій клінічний досвід і ділитися ним зі своїми колегами.
На початок літа 2024 року понад 14 000 військових пройшли реабілітацію в 13 центрах національної мережі. Усі випадки задокументовані й використовуються для покращення освітніх програм, щоб підвищити знання та професіоналізм команд RECOVERY. Таким чином ми створюємо власну базу знань і спеціалізовані курси для кожного напряму.
Закордонні стажування та обмін досвідом
Важливим елементом освітніх заходів проєкту RECOVERY є закордонні стажування й обмін досвідом. Наприклад, нещодавнє стажування у Латвії дозволило українським фахівцям ознайомитися з досвідом роботи реабілітаційних центрів у цій країні, їхніми протоколами та методиками. А вже цього літа група лікарів відвідала Мічиганський університет у США. Там на базі департаменту анестезіології вони вивчали досвід у сфері менеджменту болю та встановили корисні зв’язки, якими користуються в роботі вже по поверненні в Україну. А мережа продовжує роботу з Мічиганським університетом, але вже у клінічно-науковій площині.
Такі стажування сприяють не лише підвищенню кваліфікації фахівців, а й зміцненню професійної спільноти, що дозволяє ефективніше розвʼязувати проблеми реабілітації в Україні. RECOVERY заохочує до постійного спілкування та обміну досвіду між фахівцями, колективних відвідувань окремих центрів та стажувань за кордоном. Оскільки центри в мережі здебільшого схожі й мають той самий набір обладнання, то колеги з різних міст можуть разом аналізувати клінічні кейси на практиці й аналізувати ефективність тих чи інших рішень.
Базова підготовка лікарів ФРМ, фізичних і ерготерапевтів та інших спеціалістів з реабілітації є невіддільною складовою процесу підвищення якості надання реабілітаційних послуг, яка нарешті регулюється законодавством і наближається до доказових світових стандартів. Але робота з пораненими військовими, як і робота будь-якого лікаря, не може бути однаково ефективною без постійного вдосконалення навичок і опанування нових інструментів.
Тому, з огляду на кризу кадрів в українській реабілітаційній медицині, освітні заходи, спрямовані на безперервний розвиток, є надзвичайно важливою надбудовою у підготовці кваліфікованих фахівців. А наукова співпраця українських професіоналів із міжнародними колегами дозволяє кращим інноваціям приносити користь уже сьогодні, розбудовувати національну та світову реабілітацію майбутнього.
Читайте також
