Весь тиждень аграрії обговорювали майбутній ринок землі. Фактично учасники розділилися на два табори – його прихильників і супротивників. Щоб викласти позиції обох сторін, 
побувало на двох конференціях, які відстоювали прямо протилежні ідеї.
Президент Володимир Зеленський доручив представити на розгляд парламенту закон про скасування мораторію до кінця вересня. Сам ринок повинен почати роботу з 1 жовтня 2020 року.
Про те, яким він буде, заступник міністра економіки Тарас Висоцький в загальних рисах описав ще в середу на конференції LFM-2019. «Повинні бути виконані основні принципи. Перший — забезпечити доступ українських юридичних осіб. Другий — надати можливість фінансування малим і середнім виробникам, щоб вартість грошей для них була не більше, ніж за кордоном. Тобто мати не більше 5% річних при залученні кредитів в агробізнес. Третій — обмежити концентрацію», — заявив Висоцький.
На цю конференцію з'їхалися представники аграрної еліти всієї країни. Учасники обговорювали світові тренди: що будуть їсти люди в майбутньому і як залучити до роботи покоління Z. А також нову конфігурацію ринку землі. Втім, головною темою все ж був мораторій. Аграрії навперебій переконували один одного в тому, чому його треба скасувати.
"Ми перейшли на іригацію 400 гектар, на це виділили $800 тисяч. Але ця інвестиція окупиться тільки до закінчення договору оренди землі. Тобто вона не принесе прибутку. А до того часу, коли інвестиція окупиться, землю у нас можуть забрати. Була б земля в нашій власності — такого б не сталося», — пояснював проблеми великих аграріїв виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник.
Ще один аграрій — Андрій Вдовиченко з «АСНОВА холдинг» — заявив, що в його сегменті володіти землею особливо важливо. «Ми займаємося органічним виробництвом, і землі проходять досить довгий перехідний період рекультивації. І за той час, поки ми рекультивуємо, ми вже можемо втратити цю землю», — розповів Вдовиченко.
Втім, висловлювалися й побоювання щодо запровадження ринку. Так, на думку керівника практики з нерухомості адвокатського об'єднання «PwC Legal Україна» Ольги Балицкої, незважаючи на те, що Україна 20 років готувалася до ринку, вона виявилася так і не готовою.
«На цій темі можна багато спекулювати і говорити, що у нас недосконалий кадастр, хоча він і функціонує. Але така ж тема порушується і у Великій Британіїї. Хоча ринок земель у них існує вже багато років, а правова система і правова свідомість розвинені значно вище, ніж в Україні. Тому я впевнена, що саме відкриття ринку земель простимулює належне наповнення кадастру», — зазначила Балицька.
Абсолютно протилежні настрої панували на конференції, організованій Кабінетом міністрів у четвер, 19 вересня, за участі Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) і її керівника Андрія Дикуна. Напередодні представники ВАР опублікували фото бізнесмена Ігоря Коломойського, на якому той закликав не відкривати ринок для іноземців. Саме ця теза й стала лейтмотивом зустрічі.
Всі перші особи країни – від президента Володимира Зеленського, прем'єра Олексія Гочарука, до міністрів і більш дрібних чиновників – намагалися переконати аграріїв, що володіти землею зможуть «тільки українські громадяни і компанії».
«Страшилки про китайців, арабів, або про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, – це маячня», – зачитував з папірця свою заготовлену промову Зеленський. «Ми зібралися тут не для того, щоб представити наше бачення, а щоб почути точку зору людей, які працюють на землі», — продовжував далі Гончарук.
Але єдине, що цікавило фермерів, — це чи зможуть іноземці володіти українською землею, будучи засновниками «української» компанії. Прем'єр заперечувати не став. «В існуючій моделі можуть бути іноземці. Нічого страшного в цьому немає», — необережно бовкнув Гончарук, додавши, що вже сьогодні більше тисячі іноземних громадян як через підприємства, так і самі фізично вже працюють на землі. Цього вистачило, щоб зал тут же вибухнув несхвальними вигуками «Ганьба!» і «Зарада!».
Втім, були у фермерів і конструктивні запитання: якою буде формула визначення вартості землі, як не допустити концентрації земель в одних руках, наскільки легко буде отримати держпідтримку для викупу своїх ділянок, яким буде механізм купівлі землі і як в цілому максимально зменшити ризики при відкритті ринку.
У підсумку, схоже, сторонам знайти спільну мову все ж не вдалося. Фермери оголосили, що в знак протесту будуть перекривати траси національного значення.
Про те, як же буде виглядати майбутній ринок землі в Україні, на наступний день розповів міністр економіки Тимофій Милованов. Напередодні ввечері його міністерство нарешті офіційно оприлюднило відповідний проект закону.
У документі прописано, що купувати і продавати землю зможуть як фізичні, так і юридичні особи в країні, а також територіальні громади і держава. У межах однієї області обсяг купленої землі сільськогосподарського призначення не повинен перевищувати 15%. Ця цифра дозволить агрокомпаніям мати в середньому до 40 тис. га в межах однієї області. В цілому загальний обсяг земель, що належить одному власнику, не повинен буде перевищувати 0,5% земель сільськогосподарського призначення України. Фактично, це 200 тис. га в одних руках – зовсім немало. Багато агрохолдингів вже сьогодні орендують землю в три рази більшого масштабу.
Втім, як підкреслив прем'єр, остаточна модель ринку землі все ще дискутується. І до прийняття рішення у Верховній Раді ще буде можливість внести необхідні зміни.
Читайте також
