Останнім часом керівники Росії та офіційні джерела багато говорять про те, що економіка РФ зуміла подолати вплив санкцій та умов «спеціальної військової операції» і перебуває на підйомі. Проте незалежні від влади економісти показують та доводять, що це не так. Один із них – Ігор Ліпсіц. З його недавніх виступів обрало найцікавіші тези.
Довідка. 73-річний Ігор Ліпсіц є одним із засновників Вищої школи економіки (ВШЕ) у Москві, нині це «Національний дослідницький університет ВШЕ». Його наукова спеціалізація: маркетинг-менеджмент, економічний аналіз реальних інвестицій, ціноутворення. Доктор економічних наук, професор (це звання присвоюється за особливі заслуги перед вузом) факультету менеджменту НДУ ВШЕ.
У серпні 2023 року Ліпсіц повідомив, що залишить виш з 1 вересня після того, як керівництво університету анулювало його контракт на дистанційну роботу. На той час він уже три роки мешкав за кордоном, звідки й викладав.
Наразі інформацію про Ліпсіца видалено із сайту НДУ ВШЕ.
Чи відбувається в Росії економічне зростання
Згідно з офіційною точкою зору, у РФ «відбувається швидке відновне зростання». Ліпсіц згоден із цим. Однак наголошує: важливо розуміти – чи зумовлене це зростання факторами, які діятимуть довго і мають звичайну, регулярну основу свого виникнення (те, що економісти називають органічним зростанням економіки), чи якісь інші чинники.
Експерт вважає, що все зростання в економіці Росії у 2023 році зумовлене бюджетним імпульсом. Іншими словами, зростання виробництва, доходів населення, роздрібного продажу – все це наслідки того, що держава влила в економіку багато грошей. Частина цих грошей, потрапивши до рук населення, негайно перетворилася на зростання попиту на товари народного споживання та послуги громадського харчування. Друга частина, пройшовши через державне оборонне замовлення (у різних його формах), породила зростання військової промисловості та її постачальників, а також пов'язаного з війною будівництва, наприклад, оборонних споруд.
«Рум'янець зростання добробуту в Росії є, але гарячковий», — вважає Ліпсіц. Він свідчить не про здоров'я економіки і початок її сталого зростання в рамках «нової економічної моделі», як проголосив Путін, а про економічну хворобу, що поглиблюється. На доказ цього твердження експерт пояснює, звідки взялися гроші для бюджетного імпульсу.
Звідки в РФ взялися гроші для стимулювання економіки
Кошти для бюджетних вливань походять із трьох джерел. Перше – надприбутки від нафтогазового експорту у 2022 році, які з'явилися завдяки затягуванню санкцій. Через це ціни злетіли, а обсяги продажів зросли, оскільки покупці поспішали запастись нафтою та газом до введення санкцій.
Проте вже з вересня минулого року високий рівень доходів був забезпечений головним чином зростанням податкового навантаження на галузь, насамперед для «Газпрому», який отримав надприбутки внаслідок зростання цін на газ. Компанія з вересня по листопад надпланово перераховувала до казни по 416 млрд рублів на місяць, сумарно — близько 1,2 трлн рублів (близько $12,6 млрд).
Нафтогазові доходи бюджету РФ, січень – лютий, млрд рублів:
- 2019 – 1367,4;
- 2020 — 1224,2;
- 2021 – 1035,7;
- 2022 — 1766,2;
- 2023 – 946,7.
Більше такого «дощу наддоходів» на держбюджет РФ не проллється. Видобуток природного газу в країні знизився в січні — травні 2023 року на 13% до рівня аналогічного періоду минулого року і становить 277 млрд куб. м, і падіння видобутку все пришвидшується.
У травні 2023 року Росія в середньому постачала до Європи трубопроводами 63,8 млн куб. м газу на добу проти 82,8 млн. куб. м у грудні 2022-го. Східний напрямок поставок (експорт до Китаю) не здатний повністю замінити європейський ринок, а ціна газу для Китаю набагато нижча, ніж для Європи. Все, що Росія могла зробити для компенсації падіння продажу газу, вона вже зробила. Доходи від експорту нафти та нафтопродуктів у перші шість місяців 2023-го скоротилися більш ніж у 1,5 раза порівняно з першим півріччям 2022 року (із $120,4 млрд до $77,4 млрд).
Нафтогазові доходи за перше півріччя знизилися на 47%, до 3,38 трлн рублів ($36,5 млрд). У червні продаж валютної виручки експортерами впав на 22,9%, до $7 млрд.
Друге джерело – значне збільшення державного боргу. З січня 2022 по квітень 2023 року він зріс в 1,3 раза, або на 4,8 трлн руб.
Якщо ж цей борг (він оформлений в основному як позичення грошей у російських банків в обмін на облігації федеральної позики) не виплачувати, то російські банки зваляться так само, як вони звалилися при дефолті 1998 року.
Якщо для обслуговування боргу «надрукувати» рублів, тоді Росія потрапить у таку ж гіперінфляцію, яку вона переживала в 1990-ті роки.
«Накопичення держборгу при економіці, що стискається, — це зростання грозової хмари на небосхилі російського життя», — вважає Ліпсіц. Однак Мінфін РФ має намір нарощувати держборг на 3-3,5 млрд рублів на рік.
Третє джерело – кошти Фонду національного добробуту (ФНД). Цей фонд створювався як резерв на чорний день та як джерело коштів для підстрахування виплат пенсій.
Почавши повномасштабну війну і викликавши санкції проти Росії, Путін своїми руками і створив для країни цей чорний день. Обсяг ліквідних, реально доступних для витрат активів ФНД у формі залишків євро, китайських юанів та золота з червня 2022 по вересень 2023 року зменшився наполовину (на 49% або на $70,7 млрд, із $146,3 млрд). Решта у ФНД – «фантики».
Уряд боїться остаточно втратити ФНД. Якщо не витрачати його кошти, то треба збільшувати запозичення, а це означає зростання інфляції.
Наскільки довгим буде ефект від бюджетного імпульсу
Ефект від великих вливань держкоштів вже слабшає, він не далі рухатиме економіку і підвищуватиме добробут росіян. Ліпсіц зазначає: його вплив був короткостроковим, оскільки це було вливання грошей в економіку, мало здатну до органічного зростання (через це Центробанк та Мінекономіки вже заговорили про «перегрівання економіки Росії»).
«Економіка, мабуть, перевищила свій потенційний рівень, тобто максимальний рівень випуску товарів при повному використанні всіх факторів виробництва та нормальному завантаженні потужностей», — констатували аналітики ЦБ РФ.
Про це ще в червні заявляла навіть голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна: «Ситуація, коли попит зростає швидше, ніж пропозиція, оскільки можливості для нарощування ВВП вичерпані, відома як перегрів».
У такій економіці перевищення попиту над пропозицією породжує лише прискорення зростання цін, а подальші вливання з бюджету – навіть якщо на це знайдено кошти – лише посилять інфляцію.
Як реальна інфляція в Росії відрізняється від офіційної
Згідно з офіційними даними, інфляція в РФ зараз перебуває на рівні близько 12%. Проте реальна інфляція набагато вища. За даними дослідницького холдингу «Ромір», з лютого 2022 по червень 2023 року роздрібні ціни зросли на 43%. Якщо використати дані про інфляцію «Роміра», то виявиться, що реальні доходи росіян не зросли, а впали.
Яким буде курс рубля
«У рубля немає курсу — є тільки шлях» — ця фраза вже стала мемом. Ліпсіц зазначив, що останній місяць влада робить різні зусилля зі стабілізації курсу рубля, але «поки не дуже виходить».
Причина цього проста – достатньої кількості валюти у країні як не було, так і немає. Путін дозволив експортерам не повертати валютний виторг у розрахунку на те, що за ці гроші купуватимуть підсанкційні товари, але одночасно в ручному режимі багатьох змушують його повертати. «Така модель керівництва російською економікою зараз», – пояснив Ліпсіц.
Днями глава ВЕБ з гордістю повідомив, що у банку знайшли варіанти обміну індійських рупій (ця валюта неконвертована) на рублі. Але від цього краще не стане, тому що ці рублі прийдуть на валютний ринок РФ і ганятимуться за валютами, що конвертуються. Тобто, ВЕБ стимулює девальвацію рубля.
«У нинішніх умовах межі падіння рубля немає, тому що немає ефективних інструментів, що стримують», — вважає Ліпсіц. За його словами, у деяких банках аналітики вже прораховують курс у 200 рублів за долар у 2025 році.
«Економіка РФ перебуває у стані руйнування»
«Близько 15 мільйонів осіб перебувають у стані глибокої депресії, це 10% від усього населення», — повідомило російське державне інформагентство «РИА Новости».
Офіційна газета уряду РФ повідомляє: «У російській економіці — ідеальний шторм на ринку праці, що призвело до зростання зарплат, що різко випереджає зростання продуктивності праці».
Ліпсіц зазначає: «Економіка перебуває у стані руйнування» і наводить низку аргументів:
- реальні прибутки населення падають;
- сформувалася бульбашка на ринку нерухомості;
- багато цивільних галузей падають навіть за даними Росстату;
- гострий дефіцит ринку праці: одних людей відправили на війну, інші виїхали за кордон;
- близько 9 млн осіб вже не можуть обслуговувати свої кредити, за перше півріччя 2023 року 163 тис. осіб пройшли через процедуру особистого банкрутства (це на третину більше, ніж було торік);
- восени буде велике зростання цін на імпортні товари на тлі рубля, що девальвує. В результаті офіційна інфляція може перевищити 20%.