Світові компанії прямують на боргові ринки Китаю, випускаючи рекордні обсяги облігацій, номінованих у юанях, і займаючи великі суми грошей у банків материкового Китаю. Вони мають вигоду з мінімальних процентних ставок у юанях, оскільки вартість фінансування в інших країнах різко зростає, пише Reuters. Компанії та банки залучають рекордні суми через облігації в юанях, випущені в материковому Китаї та Гонконгу, відомі як панда-облігації та облігації дим-сам відповідно.
Зростання запозичень у китайських банків призвело до того, що юань випередив євро і став другою за величиною валютою, що використовується у глобальному торговому фінансуванні, що підігріло амбіції Пекіна щодо збільшення інтернаціоналізації юаня.
Глобальний поспіх запозичувати у Китаю суперечить здоровому глузду, оскільки міжнародні інвестори уникають другої за величиною економіки світу через побоювання з приводу геополітичної напруженості та слабкого зростання, вважає Фіона Лім, старший валютний стратег Maybank.
Іноземні компанії, а також закордонні підрозділи китайських фірм, залучили рекордні 125,5 млрд юанів (17,33 млрд доларів), продаючи панда-облігації в період із січня по жовтень. Це стрибок на 61%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Національний банк Канади отримав 1 млрд юанів від продажу трирічних панда-облігацій з купоном 3,2% наприкінці минулого місяця, що є вигідною угодою порівняно зі ставками 4,5% усередині країни.
Випуск облігацій дім-сам також досяг рекордного рівня, збільшившись на 62% порівняно з минулим роком та досягнувши 343 млрд юанів за перші вісім місяців. Видача кредитів у юанях у Гонконгу також різко зросла.
Для Китаю зростаюча частка юаня у світовому фінансуванні одна із пріоритетів інтернаціоналізації. «Облігації Panda неухильно просувають функцію юаня як валюту фінансування», — йдеться у звіті Народного банку Китаю, опублікованому в жовтні. Це мотивувало банки кредитувати зарубіжні фірми та дозволило ширше використовувати юань за межами Китаю.
За даними SWIFT, частка юаня як світової валюти у торговому фінансуванні підскочила до 5,8% у вересні з 3,9% на початку року, вперше перевищивши євро. Частка долара – 84,2%.
Проте аналітики вказують на обмежене використання та обіг доходів від міжнародних облігацій у юанях і кажуть, що передчасно трубити про інтернаціоналізацію.
Німецький автовиробник Volkswagen Group повідомив агентству Reuters, що використовуватиме свої перші доходи від панда-облігацій на суму 1,5 млрд юанів лише для свого бізнесу в Китаї. Mercedes-Benz планує використати доходи від панда-облігацій для підтримки бізнесу з лізингу автомобілів у Китаї.
«Інтернаціоналізація юаня проходить не так добре, як можна припустити за заголовками новин, — сказав Марк Вільямс, головний економіст по Азії в Capital Economics. — Як і раніше, більше половини транскордонних транзакцій з використанням юаня відбуваються між материком і Гонконгом. Це дуже локальна форма інтернаціоналізації».
У сфері торговельного фінансування та платежів використання юаня в основному обмежується країнами, що розвиваються, дружніми з Китаєм, наприклад тими, які приєднуються до його ініціативи «Пояс і шлях».
«Відбувся сплеск використання юаня для торгівлі, але лише в рамках конкретних двосторонніх каналів: таких країн, як Росія, Аргентина, Пакистан та Нігерія, – наголосив Вільямс. – Країни, що геополітично орієнтовані на США, не виявляють готовності перейти на використання юаня. Це говорить про те, що глобальне використання юаня в торгівлі досягне низької стелі».
