Дедалі більше людей по всьому світу відмовляються від перегляду новин, називаючи їх нудними чи такими, що «вганяють» в депресію. Про це йдеться у результатах дослідження Інституту вивчення журналістики «Рейтер» (Reuters Institute for the Study of Journalism). В опитуванні, проведеному з січня по лютий цього року, брали участь 95 тисяч осіб із 47 країн.
обрало з цього великого звіту (168 сторінок дрібним шрифтом) результати та висновки, які мають цінність і для українців.
Загальні тенденції у споживанні онлайн-новин
У багатьох країнах, особливо за межами Європи та США, продовжується зниження використання Facebook для отримання новин і зростаюча залежність від низки альтернатив, включаючи програми обміну повідомленнями та відеомережі.
Використання новин на онлайн-платформах фрагментовано: 10% респондентів тепер охоплюють шість мереж порівняно з двома десять років тому. YouTube використовує для отримання новин 31% глобальної вибірки щотижня, WhatsApp – 21%, TikTok – 13%, Twitter (X) – 10%.
Відео стає дедалі важливішим джерелом новин, особливо для молодих груп. До коротких відеороликів новин щотижня звертаються 66%, а довші формати залучають 51%. Новини споживаються на онлайн-платформах (72%), а не на вебсайтах видавців (22%), що збільшує проблеми з монетизацією.
Більшість респондентів продовжують називати платформи, включаючи соціальні мережі, пошуковики або агрегатори, основним шлюзом до онлайн-новин. На всіх ринках лише 22% назвали новинні сайти як основне джерело новин – це на 10 в.п. менше, ніж у 2018 році.
Джерела онлайн-новин у 2024 році
На YouTube і TikTok як джерела новин найбільш популярні «упереджені коментатори» та впливові особи. У соціальних мережах, таких як Facebook і X, традиційні новинні бренди та журналісти, як і раніше, відіграють помітну роль.
Наявністю фальшивих новин в інтернеті стурбовані 59%. Цей показник значно вищий у ПАР (81%) та США (72%), де цього року заплановано вибори президентів.
Занепокоєння щодо того, як відрізнити новину, яка заслуговує на довіру, від ненадійного контенту, на онлайн-платформах найбільш високе для TikTok і X. Ці платформи часто розміщують дезінформацію або теорії змов, а також «глибокі фейки» фотографій та відео.
Використання штучного інтелекту стає ширшим у технічних роботах, таких як транскрипція та переклад, але не в заміні журналістів.
Загальна довіра до новин (40%) залишалася стабільною за останній рік, але в цілому все ще на чотири пункти нижче, ніж було на піку пандемії коронавірусу. Фінляндія залишається країною з найвищим рівнем загальної довіри (69%), а Греція (23%) та Угорщина (23%) мають найнижчі рівні на тлі побоювань щодо неправомірного політичного та економічного впливу на ЗМІ.
Спостерігається зростання вибіркового уникнення новин. 39% кажуть, що іноді або часто уникають новин – це на 3 п.п. більше, ніж рік тому. Відкриті коментарі дозволяють припустити, що конфлікти в Україні та на Близькому Сході, можливо, мали певний вплив. Частка тих, хто каже, що вони почуваються перевантаженими кількістю новин, зросла з 2019 року суттєво (+11 в.п.).
Аудиторії почуваються переважно добре забезпеченими політичними та спортивними новинами, але є прогалини в місцевих новинах у деяких країнах, а також у сфері охорони здоров'я та освіти.
У середньому у світі лише 17% у тому чи іншому вигляді платять за онлайн-новини. Найвища частка у Норвегії (40%) та Швеції (31%), найнижча – у Японії (9%) та Великій Британії (8%). Найбільша частка цифрових передплат припадає лише на кілька елітних національних медіа.
З тих, хто платить за новини, 41% кажуть, що вони платять менше за повну ціну – видавці пропонують значні знижки. Перспективи залучення нових абонентів зберігаються обмеженими, що пов'язано з низьким інтересом і великою кількістю безкоштовних джерел.
Значимість пошукових та порталів-агрегаторів
На всіх ринках пошукові системи та агрегатори, разом узяті (33%), зараз є важливішим шлюзом до новин, ніж соціальні мережі (29%) та прямий доступ (22%). А більшість мобільних оповіщень (9%) також генерується агрегаторами і пошуковими системами, що посилює побоювання видавців.
На відміну від соціальних мереж, пошук важливий для людей різного віку. Близько 25% людей, молодших за 35 років, вважають за краще починати новинні подорожі з пошуку. В результаті отримана стрічка новин має тенденцію бути більш цінною для видавців, ніж соціальний трафік.
Потреби користувачів та інформаційні прогалини
Лідери галузі усвідомлюють подвійну проблему: втому споживачів від новин та уникнення ними новин, особливо якщо вони стосуються давніх історій, таких як війни в Україні та в секторі Газа. Розчарування у політиці також загалом може сприяти зниженню інтересу, особливо у молодших споживачів новин.
Редактори шукають нові способи висвітлення важливих історій, роблячи новини більш доступними та цікавими, а також розширюючи новину, але без «отуплення».
Частка користувачів, які платять за онлайн-новини у 2024 році
Один із способів заснований на моделі «потреб користувача», де повідомлення, які інформують людей про останні новини, доповнюються контентом, який навчає, надихає, дає перспективу, можливість підключитися або розважитися. Ця модель ґрунтується на дослідженні аудиторії BBC. Вона реалізована низкою організацій новин по всьому світу.
Дослідники з Reuters цього року поставили питання про значущість для споживачів восьми потреб, які включені до Потреби користувача 2.0.
Чого чекають споживачі від онлайн-новин, % відповідей:
- Онови мене – новини, які тримають мене в курсі того, що відбувається – 72
- Навчи мене – новини, які допомагають мені дізнатися більше про теми та події – 67
- Дай мені перспективу – новини, що пропонують різні точки зору на актуальні питання – 63
- Допоможи мені – новини, що містять практичну інформацію та поради для повсякденного життя – 60
- Тримай мене в курсі – новини, які допомагають мені займатися проблемами суспільства – 59
- Надихни мене – новини, які змушують мене почуватися краще у світі – 54
- Підключи мене – новини, які змушують мене відчувати зв'язок з іншими членами суспільства – 50
- Відволікай мене – новини, які розважають – 47
Деякі загальні висновки дослідників
Гіганти світу технологій, такі як Meta та Google, стикаються з перешкодами з боку таких конкурентів, як Microsoft, а також гнучкіших конкурентів, заснованих на ШІ, і прагнуть зберегти свої позиції. При цьому вони часто змінюють алгоритми роботи своїх продуктів, що негативно впливає на тендітну екосистему новин.
Багато нових платформ з більш молодою базою користувачів набагато менше орієнтовані на текст і посилання, ніж існуючі платформи, при цьому контент формується безліччю (іноді дуже популярних) авторів, а не визнаними видавцями. У деяких випадках новини виключаються або знижуються в рейтингу, оскільки технологічні компанії вважають, що вони завдають більше проблем, ніж користі. Трафік із соціальних мереж та пошуку, ймовірно, згодом стане більш непередбачуваним, але зійти з алгоритмічної бігової доріжки буде непросто.
У той час як деякі медіакомпанії швидко навчаються добре працювати в цьому складному середовищі, багато хто з усіх сил намагається переконати людей у тому, що на їхні новини варто звертати увагу та платити за них. При цьому інтерес до новин падає, частка уникаючих їх збільшується, довіра залишається низькою, і багато споживачів відчувають себе збитими з пантелику кількістю новин. ШІ може посилити цю ситуацію, створивши потік неякісного контенту та синтетичних носіїв сумнівного походження.
Але ці зміни також дають надію на те, що деякі видавці зможуть зайняти сильнішу позицію. Якщо новинні бренди зможуть продемонструвати, що їхня журналістика побудована на точності, справедливості та прозорості – і що контроль залишається за людьми, – то аудиторія з більшою ймовірністю відреагує позитивно.
Повторне залучення аудиторії також вимагатиме від видавців переосмислення деяких способів, якими журналістика користувалась у минулому:
- знайти способи стати доступнішими, але не тупити при цьому;
- повідомляти про світ таким, який він є, водночас даючи надію;
- давати людям різні точки зору, але не перетворюючи їх на суперечку.
У світі надлишку контенту успіх також, швидше за все, буде заснований на виділенні з натовпу, на тому, щоб стати місцем призначення для чогось, чого алгоритми та ШІ не можуть забезпечити, залишаючись водночас доступним для виявлення за допомогою різних платформ.
