Україна може вигравати: зрозуміло де й зрозуміло як. Залишилося розібратися, чим ми можемо вигравати. Так можна коротко сформулювати суть дискусії щодо перспектив глибокого агроперероблення, що відбулася в рамках конференції Graine Ukraine. 
обрало з неї найяскравіші висловлювання.
Чим проєктам з агроперероблення може допомогти ЄБРР
Леся Кузьменко, заступниця голови ЄБРР в Україні, повідомила, що загалом банк вклав 3,2 млрд євро в проєкти агробізнесу. За її словами, розвиток перероблення дуже важливий для України, оскільки це частково розв'яже питання експорту зерна та створить більше робочих місць.
«Ми готові розглядати такі проєкти. Особливу увагу приділяємо «зеленим» проєктам: енерго- та ресурсозбереження, виробництво електроенергії з відходів, скорочення викидів в атмосферу, а також інноваційним проєктам і цифровізації», — зазначила вона.
Представниця ЄББР навела два приклади їхнього фінансування в Україні.
Компанія Grain Alliance у 2019 році отримала семирічний кредит у розмірі 10 млн євро, який використали для розширення потужностей зберігання зерна, встановлення двох нових енергоефективних теплогенераторів на біомасі із зерносушарками та придбання сільськогосподарської техніки. 2022 року банк надав п'ятирічний кредит у розмірі 10 млн євро для фінансування покращення логістики на тлі спричинених війною проблем з експортом зерна з України. Кредит використовується для модернізації та розширення перевантажувальних і складських потужностей логістичного хаба в Словаччині (його компанія купила в травні 2022 року), а також на придбання зерновозів, локомотивів і вантажівок для транспортування зерна.
Компанія «Ензим» у 2020 році отримала кредит у розмірі 10 млн євро для підтримки будівництва нових виробничих потужностей і споруд для очищення води в рамках стратегії компанії щодо розширення асортименту складніших і більш цінних біотехнологічних продуктів. 2022 року ЄБРР надав їй 60% гарантію за кредитом банку-партнера в розмірі 100 млн грн на фінансування оборотного капіталу.
Основні інструменти ЄБРР для допомоги приватному сектору
Роль місцевої влади в розвитку агроперероблення
Віталій Коваль, голова Рівненської ОДА, сказав, що в області наголошують на підтримці тваринництва: «Ми вважаємо, що агроперероблення починається з тваринництва. Наприклад, корова «переробляє» 3 тонни зерна на рік». Він також додав, що 1 тис. га, що обробляються в рослинництві, дають на рік 10 сезонних робочих місць. Ця сама площа дає змогу вирощувати 150 — 200 корів, а це 45 постійних робочих місць. «Тому немає кращого соціального проєкту в селі, ніж ферма», – пояснив чиновник.
Коваль зазначив, що область надалі фінансує зі свого бюджету держпрограму вирощування телят: «Це дало нам приріст виробництва молока на 15%».
Ще одним джерелом коштів є держпрограма доступних кредитів "5-7-9". Наприклад, одна з макаронних фабрик узяла кредит в Укрексімбанку під 5% річних і запустила лінію з виробництва макаронів швидкого приготування. 15 тис. тонн макаронних виробів на рік – це 25 тис. тонн зерна. Така кількість зерна – це 1 136 вантажівок, які б везли його на експорт до Європи. Пункт «Ягодин» за добу пропускає 300 автомобілів, тобто невелике макаронне виробництво значно скоротило чергу на кордоні.
«Коли ми вивчали питання розміщення агропарку, то розробили методику аналізу переваг і ризиків, – розповів Борис Шестопалов, співвласник і генеральний директор групи компаній HD-group. – Половину балів у ній давали кілька бізнес-чинників: наявність води, електроенергії тощо. А половину – один чинник: лояльність місцевої влади, радше її гаряче щире кохання. У нас немає часу та бажання щось комусь доводити».
Євген Садовий, директор із перероблення «АстартаКиїв» додав: «Я не поставлю підпис під проєктом, якщо щодо нього немає підтримки місцевої влади».
Аграрне перероблення треба розвивати в рамках кластерів
Борис Шестопалов вважає, що швидкість розвитку перероблення в країні не може безпосередньо впливати на логістику – це проблеми різних часових періодів. Тому галузь потрібно розвивати не для полегшення експортної логістики.
На думку експерта, найперспективніший формат розвитку агроперероблення – спеціалізовані агроіндустріальні кластерні парки. Лідери сучасного фудтеху – Нідерланди, Ізраїль – демонструють успіхи саме завдяки таким паркам.
Шестопалов зазначив, що зближення з Євросоюзом відкриває кордони для українських виробників. Але так само український ринок відкривається для європейських компаній. А європейці вміють добре захищати свої ринки, останній за часом приклад – заборона імпорту українського зерна. «Ми зіштовхуватимемося з подібними обмеженнями й щодо готової продукції», — упевнений гендиректор HD-group.
За його словами, сучасний фудтех – це індустрія на стику IT, науки про їжу та аграрного бізнесу. «Потрібні бізнес-інкубатори для вирощування відповідних стартапів, кластерні парки сприятимуть швидкій інтеграції знайдених рішень із виробництвом», – вважає Шестопалов.
Він зазначив, що сьогодні в Україні об'єктивно робити бізнес легше, ніж у Європі: «Ми переконалися в цьому на власному досвіді». У Європі в десятки разів дорожча земля, є дефіцит робочої сили, і її вартість вища. Тому до українських парків можуть прийти й іноземні виробники.
Роль держави в розвитку аграрного перероблення
«Співпраця влади та бізнесу – двосторонній процес. Зміни ніколи не відбудуться без ініціатив бізнесу. Влада їх може підтримати», – вважає Віталій Коваль.
«Ми навчилися знаходити та залучати інвесторів у будівлі та обладнання, але немає охочих закопувати гроші в українську землю, тобто вкладати їх у створення різних промислових мереж. А на відсутню інфраструктуру неможливо привести інвестора. Тут потрібна допомога держави», – наголосив Борис Шестопалов.
Євген Садовий зазначив, що його компанія була змушена тимчасово зупинити один із великих проєктів після російського вторгнення, оскільки виникли великі проблеми з постачанням обладнання. Розв'язати їх допомогла б можливість страхування військових ризиків, але це питання не можна вирішити без держави.
