На третьому році війни з ринку праці практично зникли чоловіки. У тому сенсі, що мало переміщаються між компаніями. Про це сказав в інтерв'ю 
Роман Бондар, керуючий директор міжнародної консалтингової HR компанії Korn Ferry.
Від цього особливо страждають білі бізнеси з офіційним працевлаштуванням. Тому що для працевлаштування людина має показати довідку із ТЦК. Оскільки багато чоловіків не стоять на військовому обліку, то, якщо вони десь працюють, намагаються триматися за роботу за всяку ціну. Або якщо йдуть, то поповнюють фонд неофіційної праці.
В результаті в регіонах зростають величезні масштаби бульбашки неофіційної роботи, з якою держава не може боротися. Це впливає на тінізацію, кешевість бізнесу. У тінь починають грати й великі компанії.
Паралельно з цим виникає великий перекіс у структурі попиту та пропозиції серед так званих білих та синіх комірців. «Синіх» сильно виїдає машина ТЦК, аж до того, що стоять на прохідних та ловлять людей. Або приходять до директора підприємства і кажуть: «Дивись, у мене план, 50 чоловік ти мені мусиш за місяць віддати, сам вирішуй кого, кидайте жереб».
