Під час повномасштабної війни готівка опиняється в зоні ризику — на окупованих територіях нею може заволодіти ворог, а кошти бізнесу або громадян зазнати пошкоджень. Про те, як банки на початку повномасштабного вторгнення були змушені псувати готівку, щоб запобігти її захопленню росіянами, і обмін пошкоджених купюр в Україні розповідає Валерій Строчков, начальник управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ.
В першій частині інтерв’ю Валерій Строчков розповів 
про історію розповсюдження і вилучення в Україні підроблених грошей і показав найкумедніші сфальшовані банкноти.
Валерій Строчков, начальник управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ. Фото: Нацбанк
Як українські банки навмисно псували гроші перед російським наступом
Відомо, що у 2014-му і 2022 роках українські банки під загрозою російської окупації часто були змушені пошкоджувати купюри, щоб ними не скористався ворог. Як це відбувалося?
По-перше, слід зазначити, що пошкодження банкнот у той чи інший спосіб в умовах надзвичайного режиму банки здійснюють тільки за відповідним дозволом НБУ.
По-друге, у 2014 і 2022 роках були принципово різні ситуації. У 2014 році банки переважно використовували зафарбування банкнот. Враховуючи несподіваний розвиток подій і відсутність часу, гроші пошкоджували звичайними чорнилами або штемпельними фарбами. І оскільки банкноти переважно були у пачках, багато з них зафарбувалися лише по периметру. Потім це створило певну проблему, тому що такі банкноти намагалися збувати через термінали, які їх часто приймали.
Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році теж застосовувалося зафарбування банкнот, але в менших обсягах. До того ж більшість готівки, яку банки зафарбували або механічно пошкодили, вдалося вивезти на контрольовану Україною територію і обміняти у НБУ. Форс-мажор виник тільки з одним банком, який використовував механічне пошкодження шляхом просвердлювання банкнот.
Чи були у банків на момент повномасштабного вторгнення певні інструкції, як саме треба пошкоджувати купюри?
Нормативними документами Нацбанку передбачена можливість механічного переведенням банкнот в неплатіжний стан або в стан значно пошкоджених. Неплатіжним станом є відсутність 50% або більше початкової площі банкноти. Якраз перед війною ми проводили нараду з банками, де давали рекомендації, як пошкоджувати банкноти, і пропонували кілька варіантів. Зокрема, для механічного пошкодження було запропоновано декілька схем, а у випадку використання спеціальних фарб – була вимога зафарбувати не менше 50% площі банкнот.
Чи вдалося банкам спрацювати відповідно до інструкції після вторгнення ворога?
У нас є чотири уповноважених банки, які зберігають частину запасів гривні і здійснюють операційну підтримку ринку грошового обігу [Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ]. Під час наради з уповноваженими банками, яка відбулася безпосередньо перед великою війною, один з цих банків запропонував застосовувати просвердлювання банкнот. Ми підтримали пропозицію і підготували відповідні рекомендації. Але цей банк фактично всю готівку встиг вивезти, бо дуже добре спрацював з організаційної точки зору. Їх служба інкасації змогла евакуювати практично всі запаси.
Банки також використовували й інші варіанти пошкодження, але практично всі пошкоджені банкноти вони вже вивезли і ми їх обміняли. Підкреслю, що Нацбанк обмінює спеціально пошкоджені банкноти тільки тим банкам, які за нашим дозволом здійснювали їх пошкодження.
Повернемось до згаданого форс-мажору з пошкодженням готівки в одному з банків — як він виник?
У відділеннях одного з банків, розташованих в південному регіоні, в умовах стрімкого ворожого наступу не було можливості зробити все як треба, і для пошкодження банкнот вони використали свердла дуже малого діаметру – менше 10 мм, що рекомендував НБУ, або просто зробили проколи. Як з'ясувалося потім, термінали не бачать таких отворів і приймають такі пошкоджені купюри. Через це зловмисники, які, ймовірно, викрали цю готівку із захоплених відділень банків, почали її збувати через термінали, і вилучалася вона вже тільки під час їх інкасації. На сьогодні таких банкнот вилучено з обігу на суму біля 8 млн грн. За нашими оцінками, це приблизно третина того, що було пошкоджено і не вивезено з окупованих територій України на півдні.
У зв’язку з цією ситуацією влітку минулого року ми провели кампанію, щоб проінформувати населення про те, що ці банкноти не підлягають обміну і вилучаються. Ми також співпрацювали з правоохоронними органами. Результатом стали конкретні справи – затримання збувальників.
Механізм зловмисники використовували такий самий, як і у випадках з підробленими купюрами. Тобто пошкоджені купюри, що потрапили в руки зловмисників, вони продавали збувальникам за ціною приблизно 30% від номіналу. Перше затримання відбулося в Одесі, де зловмисник скупив і почав «скидати» через термінали пошкоджені гроші з окупованих територій. У Києві також було затримання, але справа ще до суду не передана.
Що робити з пошкодженими купюрами, які не приймають термінали і магазини
Часто громадяни стикаються з тим, що термінали не приймають окремі купюри. Чому це відбувається — з ними щось не так?
Не обов’язково. Буває, що через термінал не проходить банкнота, яка вперше потрапляє в обіг одразу після емісії. Тобто можливі випадки, коли термінали не приймають абсолютно нові, гладенькі купюри без будь-яких недоліків. Також можуть бути проблеми з грошима, які випадково випрали. Бо термінал, на відміну від людини, побачить люмінесценцію паперу. Справжня банкнота може мати також інші забруднення, надриви тощо, з якими термінал її не приймає. Такі банкноти можна принести в банк і касир має обміняти їх без проведення дослідження експертами НБУ. Бо є певні критерії, за якими банкноти в обов’язковому порядку вилучаються на дослідження, і ці випадки до них не відноситься.
В житті трапляється багато випадків, коли готівка зазнає різноманітних пошкоджень. Проте такі гроші часто можна обміняти. Розкажіть громадянам, куди звертатися?
Дійсно, ми зобов'язали наші уповноважені банки приймати у населення значно пошкоджені банкноти гривні. Відповідно до наших нормативних документів вони мають їх передавати на дослідження до Національного банку. Крім уповноважених банків, громадяни можуть звертатися зі значно пошкодженими банкнотами гривні до підрозділів НБУ в обласних центрах (Київ, Львів, Одеса, Хмельницький, Харків, Дніпро). Для відшкодування важливо, щоб збереглося не менше 55% купюри.
В багатьох випадках значно пошкоджені гроші можна обміняти. Фото: Марія Бабенко
Від чого найчастіше страждають гроші і за якими критеріями Нацбанк вирішує, чи можна їх обміняти?
Ми спираємося на «Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України». Це базова інструкція для обміну значно пошкоджених банкнот гривні. Інструктивний документ, в принципі, вимагає від заявника надання довідки про пожежу або інший нещасний випадок. Але бувають ситуації, коли достатньо заяви людини, у якій вона самостійно описує обставини пошкодження грошей.
Вогонь — одна з найбільш поширених питаня пошкодження грошей. Фото: Нацбанк
Яку найбільшу, а яку найменшу суму значно пошкоджених банкнот доводилося компенсувати заявникам?
Найбільша сума відшкодування – майже півтора мільйона гривень. Цей випадок стався до повномасштабної війни. Гроші перевозили в машині, яка потрапила в ДТП і загорілася. Готівку нам принесли в обгорілих коробках, в яких її витягли з авто. Банкноти постраждали не лише від вогню, а й від піни з вогнегасника. Ми розділяли купюри десь 15 робочих днів і врешті-решт обміняли ці гроші. А найменші компенсовані суми – одна та дві гривні.
Якими були найбільш дивні випадки псування грошей
Якщо найбільшими ворогами грошей є вогонь і вода, можливо ви можете пригадати якісь поодинокі незвичайні випадки?
Є приклади, коли банкноти пошкоджували діти або тварини. Був випадок, коли малеча розрізала купюри на тонкі смужки – напевно, хотіла зробити аплікацію. Ми складали їх, наче пазли, щоб встановити, що ці частинки належать одній банкноті. І якщо вдавалося зібрати 55% банкноти – вона обмінювалася. В результаті у цьому випадку ми змогли допомогти.
Банкноти, порізані дитиною. Фото: Марія Бабенко
А які є приклади пошкодження тваринами?
Був випадок, коли мишки зробили з банкнот кубло. Й тут ми нічим не змогли зарадити. Адже гризуни перетворили гроші на дрібний мотлох.
Так миши перетворили на мотлох чиїсь заощадження. Фото: Марія Бабенко
Як гроші страждають від війни
Після початку повномасштабного вторгнення які випадки пошкодження грошей вам найбільше запам’ятались?
Влітку 2022 року до нас звернулась торгівельна мережа, у якої під час боїв за Київщину згорів магазин. Готівка, звісно, вигоріла вщент. Але вони привезли монети, які сильно оплавились під час пожежі під дією високих температур. Ми дуже хотіли допомогти, але, на жаль, не змогли. Монети на вдалося розділити, щоб ідентифікувати номінал. Якби був один номінал, ми могли би порахувати суму, а тут і номінали були різні. З цим випадком ми навіть звертались у Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Розігрівали монети в муфельній печі, сподіваючись так розділити їх. Але нічого не допомогло. Обміняти вдалося лише незначну суму. Але ми зберігаємо ці монети як свідчення російської агресії і хочемо передати їх до Музею грошей НБУ.
Монети, обпалені війною. Фото: Марія Бабенко
В цілому, чи почастішала кількість звернень громадян або бізнесу з пошкодженими купюрами під час повномасштабної війни?
Кількість звернень дещо збільшилася, але поки що не критично. Але, можливо, хвиля звернень буде після того, як бойові дії в Україні завершаться.
А яка склалася ситуації через Каховську трагедію, адже, вочевидь, повінь затопила чимало готівки?
Ми готувалися до таких звернень. До нас навіть звернувся один телеканал з проханням запросити їх зняти сюжет про обмін затоплених грошей. Але подібного випадку вони поки не дочекалися. Вочевидь, це пов’язане з тим, що банкнотний папір, з якого виготовляється гривня, має фізико-хімічні властивості, які дозволяють зберігати механічну стійкість навіть після тривалого перебування у воді. Тому, можливо, повінь і не завдала готівці системної шкоди.
