Чому НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%

Автор

Валерій Моісєєв

Сьогодні, 8 вересня, правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25% річних. «Така ставка за поточних умов є достатньою для збереження курсової стабільності та керованості інфляційними процесами. Водночас для виконання зазначених завдань актуальними є заходи щодо посилення монетарної трансмісії та подальшого підвищення привабливості гривневих активів, які зараз опрацьовує Національний банк», – сказав на пресбрифінгу заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук.

Напередодні фінансові експерти, висловлюючись у соцмережах, були практично одностайними в оцінці перспектив зміни облікової ставки: оскільки є ознаки покращення економічної та військово-політичної ситуації в країні, змін не буде.

Як оцінюють у НБУ нинішню ситуацію в Україні

Інфляція й далі зростає, але дещо повільніше, ніж прогнозував Національний банк

У липні інфляція прискорилася до 22,2% у річному обчисленні. За попередніми оцінками, у серпні вона становила приблизно 23%. Цінова динаміка загалом була стриманішою, ніж прогнозував НБУ в липні. Це пов'язано насамперед зі швидшим, ніж очікувалося, зниженням вартості палива. Меншими темпами, ніж очікувалося, зростали й ціни на окремі овочі. Попри це інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики, й надалі матимуть визначальний вплив на ціни геть майже всього споживчого набору товарів і послуг. Додатковий внесок в інфляційний розвиток мало й липневе коригування офіційного курсу гривні.

Надалі інфляційні процеси залишатимуться керованими.

Коригування офіційного курсу гривні та додаткові заходи, здійснені Національним банком для зниження девальваційного тиску, сприяли зменшенню дисбалансів на валютному ринку. Разом зі значними обсягами міжнародної фінансової допомоги це забезпечило зростання рівня золотовалютних резервів у серпні до $25,4 млрд. Обсягу резервів достатньо для фіксації обмінного курсу на поточному рівні з огляду на перспективи отримання офіційного фінансування від партнерів, поступове налагодження логістики та відповідне зростання експортної виручки. Утриманню інфляції під контролем у середньостроковій перспективі сприятиме й нормалізація фіскальної політики.

Значну роль у стримуванні інфляції й надалі відіграватиме фіксація тарифів на послуги ЖКГ. Гальмуванню інфляційних процесів сприятиме й подальше зростання прибутковості депозитів і ОВДП у національній валюті. Підвищення привабливості гривневих заощаджень дасть змогу знизити попит на іноземну валюту та товари довгострокового використання.

Важливою умовою стабільного функціонування економіки в умовах війни є прогрес у співпраці з міжнародними партнерами

До кінця року очікується надходження офіційного фінансування на загальну суму приблизно $12 млрд. Завдяки цій підтримці Національний банк матиме можливість тримати золотовалютні резерви на достатньому рівні.

Ключовим ризиком для економічного розвитку залишається тривалий строк повномасштабної військової агресії проти України

Швидкість відновлення української економіки та повернення інфляції на траєкторію уповільнення значною мірою залежить від строків завершення активної фази війни. Інші інфляційні ризики з часу ухвалення липневого рішення щодо облікової ставки знизилися в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій залишаються суттєвими. Зокрема:

відкриття портів Чорного моря для експорту зерна відбулося раніше, ніж передбачалося в базовому сценарії липневого макропрогнозу. «Зернова угода» дає змогу збільшити обсяги надходження експортної виручки понад прогноз Національного банку, що матиме позитивний вплив на стан валютного ринку. Однак експорт морем залишається вразливим;
відсутність прогресу в поверненні акцизу на паливо та додатковому оподаткуванні імпорту зумовлює менший тиск на ціни в короткостроковому періоді. Водночас у тривалішій перспективі недостатні заходи щодо обмеження імпорту та збалансування державних фінансів створюють ризики як для фіскальної стійкості, так і збереження контролю над інфляційними процесами;
реалізація нових ініціатив щодо фінансової підтримки з боку США дасть змогу збільшити обсяг міжнародних резервів України у 2022 році понад прогноз. Водночас перспективи неемісійного фінансування дефіциту бюджету 2023 року залишаються переважно невизначеними;
усе ще низькі ставки щодо гривневих ОВДП на первинних аукціонах суттєво обмежують обсяги залучень уряду. Це посилює чутливість валютного ринку до ситуативних чинників і ризики фінансової стабільності в тривалішій перспективі;
темпи міграції населення залишаються вищими, ніж передбачав Національний банк, що загрожує скороченням робочої сили та довгостроковими негативними ефектами для ринку праці та економічного зростання після Перемоги.

***

Наступне засідання правління Національного банку, на якому розглядатимуть питання облікової ставки, відбудеться 20 жовтня 2022 року.