Facebook Pixel

ТОП-10 законодавчих рішень воєнного 2022 року

Після 24 лютого президент Володимир Зеленський підписав приблизно 750 указів. У більшості з них йдеться про присудження нагород, стипендій, призначення та звільнення посадових осіб. Але в перші дні після російського вторгнення він видав два десятки указів, які з юридичного погляду запустили перехід України на військові рейки. Ними The Page і відкриває свій топ-10 законодавчих рішень 2022 року.

Набагато більше напрямів роботи було у Верховної Ради, оскільки саме законами визначаються ключові правила в багатьох сферах життя. Рішення парламенту становлять основну частину нашого переліку.

Введення воєнного стану та оголошення мобілізації

24 лютого Зеленський за згодою парламенту запровадив в Україні воєнний стан на 30 діб. Згодом він неодноразово продовжувався й продовжуватиметься ще.

Того самого дня було оголошено й мобілізацію. Вона мала проводитися протягом 90 діб у всіх областях України. Потім строк мобілізації продовжувався, триває вона й досі.

Також президент дозволив застосовувати ЗСУ та інші законні збройні формування для відбиття збройної агресії РФ.

Фінансування потреб оборони країни

Уже 4 березня Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє НБУ безпосередньо купувати ОВДП (військові облігації) у Мінфіну. Фактично Нацбанку дали змогу проводити емісію гривні для кредитування уряду. На сьогодні НБУ купив облігації на 400 млрд грн. Ці кошти – одне з основних джерел фінансування дефіциту держбюджету.

Створення Сил народного спротиву

З початком війни цивільним особам дозволили брати участь в обороні країни. Рада врегулювала питання видавання їм вогнепальної зброї та її застосування проти російських окупантів.

Підтримка економічної активності

Рада кількома законами запровадила низку суттєвих податкових послаблень для бізнесу задля його підтримки, наприклад:

  • можливість перейти на спрощену систему оподаткування, замінивши податок на прибуток і ПДВ податком на оборот зі ставкою 2%;
  • скасування єдиного податку та ЄСВ для ФОП першої та другої групи;
  • ставку акцизного податку на паливо знижено до нуля, а ПДВ – з 20% до 7%;
  • звільнення від сплати земельного податку та орендної плати на тимчасово окупованих землях.

Не всі заходи довели свою ефективність, деякі виявилися неоднозначними для бізнесу. Тому щось коригувалося, а щось скасовувалося чи замінювалося новими рішеннями.

Зміни в регулюванні трудових відносин

Основні зміни в регулювання цієї сфери було внесено двома законами, зокрема:

  • роботодавцю дозволено збільшувати робочий тиждень до 60 годин;
  • роботодавець може тимчасово зупинити дію трудового договору, але не розривати його;
  • працівникам критичної інфраструктури можуть відмовити у відпустці;
  • роботодавець може необмежено надавати працівникові відпустку без збереження зарплати;
  • працівник може звільнитися без обов'язкового попередження роботодавця за два тижні;
  • роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати, якщо зможе довести, що це сталося через бойові дії.

Адаптація освітнього процесу до умов війни

До кінця воєнного стану Рада скасувала проведення зовнішнього незалежного оцінювання, державної підсумкової атестації та єдиного вступного іспиту. Замість них запроваджено мультипредметний тест.

Працівникам освітніх закладів гарантовано збереження робочого місця та середнього заробітку. Учням і студентам гарантується організація освітнього процесу в дистанційному форматі.

Відновлення приватизації

Усю приватизацію в Україні було зупинено 24 лютого. У державній електронній торговельній системі «Прозорро.Продажі» 19 вересня відбувся перший аукціон малої приватизації, яка зараз проходить за новими правилами. Закон, який розблокував приватизацію та скоригував її правила, було ухвалено в липні.

Стимулювання імпорту критично важливих товарів

Наприкінці весни, коли виникла криза на ринку автомобільного палива, уряд відмовився від спроб цінового регулювання, а парламент запровадив податкові послаблення для імпортерів. Зрештою досить швидко дефіцит палива було ліквідовано.

Після того як Росія в жовтні розпочала цілеспрямовані атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури, уряд звільнив від сплати низки податків і мит імпорт генераторів, акумуляторів та іншого подібного обладнання. Але можливості уряду в подібних питаннях є обмеженими, тому ухвалені рішення були неповними, і бізнесу часом ними важко було скористатися.

У підсумку Верховна Рада ухвалила два закони про звільнення від сплати мит і ПДВ операцій із постачання обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури.

Новий закон про ЗМІ

Деякі закони, ухвалені в умовах війни, ще на етапі їхнього обговорення були об'єктом гострої критики. 13 грудня було ухвалено закон про медіа (законопроєкт № 2693-д). Голосування за нього відбулося попри опір медійної спільноти та критику парламентських юристів. Ще влітку Європейська федерація журналістів назвала цей документ «гідним найгірших авторитарних режимів».

Ухвалення закону загорнули в євроінтеграційну обгортку. Мовляв, реформа медіа – це одна з головних вимог Євросоюзу до України як кандидата на вступ до ЄС. Але європейці не вимагали «реформи» такого масштабу, їм було потрібне точкове коригування чинного українського законодавства.

На думку медіаекспертів, цей закон не лише під час війни, а й після її закінчення стане інструментом тотального контролю влади над ЗМІ.

Формування головного суду України – Конституційного

Верховна Рада ухвалила закон, який докорінно змінює процедуру відбору суддів Конституційного суду України (законопроєкт № 7662). Тепер у процесі мають брати участь міжнародні експерти, які призначаються за квотою західних структур. Цю ідею давно просували наші західні партнери на чолі зі США. Але норма в законі виявилася такою, що контроль над КСУ фактично переходить до Офісу президента.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉