Набув чинності закон № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він діятиме на всій території України під час воєнного стану (ВС), тобто щонайменше до 24 квітня 2022 року. Водночас положення закону мають пріоритет над нормами КЗпП. Після скасування ВС цей закон втратить чинність.
Юристи кадрового порталу grc.ua підготували відповіді на актуальні питання.
Як відбувається оплата праці під час воєнного стану?
Згідно з новим законом, роботодавець зобов'язаний докласти всіх зусиль для виплати зарплат. У разі неможливості такої виплати з вагомих причин роботодавець може бути звільнений від такого обов'язку. Однак він зобов'язаний зробити повну оплату праці після завершення ВС.
Роботодавець або працівник можуть тимчасово зупинити дію трудового договору. Це не тягне за собою припинення трудових відносин, тобто звільнення. Але в такому разі роботодавець не мусить виплачувати зарплату та інші компенсації працівнику. Такі зобов'язання на час зупинення дії трудового договору цілком лягають на країну-агресора.
У яких випадках роботодавець може звільнити працівника?
Роботодавець має право розірвати трудову угоду, якщо підприємство ліквідовано, його потужності та майно знищено внаслідок бойових дій. Про звільнення працівника попереджають не пізніше ніж за 10 днів. Йому також виплачується допомога в розмірі щонайменше середнього місячного заробітку.
Роботодавець має право звільнити працівників, які втратили працездатність. Також можуть звільнити тих, хто перебував або пішов у відпустку зі збереженням заробітної плати (крім декретної відпустки або відпустки для догляду за дитиною).
У разі переїзду працівника до іншої місцевості роботодавець не має права його звільнити, але може тимчасово взяти нового працівника на це робоче місце на період відсутності постійного працівника.
Роботодавець має право перевести працівника без його згоди на нову посаду чи робоче місце. Така посада може відрізнятися від профільної посади співробітника. Якщо таке переведення може загрожувати життю співробітника або воно протипоказане за станом здоров'я, роботодавець не має права переводити працівника без його згоди. Оплата праці в разі переведення має проводитися за виконану роботу, але бути не нижчою за середній заробіток на попередньому місці роботи.
Працівник має право розірвати трудову угоду, не відпрацьовуючи й не попереджаючи роботодавця за 2 тижні. Достатньо написати заяву та вказати бажану дату розірвання. Таке правило стосується тих міст, де відбуваються бойові дії. Однак такого права позбавлені працівники, які виконують стратегічно важливі завдання або роботу, яка є досить важливою й корисною для суспільства.
Чи може працівник узяти відпустку?
Дозволено відмовити працівникові в наданні відпустки, якщо він залучений до робіт на об'єктах, що належать до критичної інфраструктури.
Можна взяти відпустку без збереження заробітної плати, а також через вагітність і пологи або догляд за дитиною до трьох років.
Нові та спеціальні умови
Під час укладання нового трудового договору (працевлаштування на новому місці) роботодавець має право призначити випробувальний строк для будь-яких професій.
Роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори.
Роботодавець має право залучати жінок до важких робіт і робіт зі шкідливими умовами праці, до підземних робіт, у нічний час, понаднормових робіт у вихідні, святкові та неробочі дні за їхньою згодою. Виняток становлять вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до одного року. Без нагальної потреби не залучаються до роботи в нічний час особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота за медичними рекомендаціями.
Нормування робочого дня може бути збільшено до 60 годин на тиждень. Тим, хто працював у режимі скороченого графіка за станом здоров'я, робочий час може бути збільшено до 50 годин. Час початку та завершення щоденної роботи визначається роботодавцем.
Роботодавець може встановити шестиденний робочий тиждень за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Тривалість щотижневого відпочинку (тобто вихідних) роботодавець може скоротити до 24 годин. Скасовуються норми, згідно з якими працівники мають право на скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, а також додаткові вихідні у святкові та неробочі дні.
Додатково. Мінекономіки опублікувало текст закону № 2136-IX із докладними коментарями.
