Фото: customs.gov.ua
Глава Державної митної служби Максим Нефьодов представив стратегію розвитку нового відомства, яке офіційно розпочало роботу 8 грудня.
Вступне слово на презентації вимовив прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Він заявив про очікування, що вже до кінця року, тобто менш ніж за місяць роботи – нове відомство продемонструє перші відчутні результати.
«Бізнесу критично не вистачає рівних правил гри», – підкреслив прем'єр.
У структурі нової служби буде 16 регіональних митниць замість колишніх 26. До вересня 2020 року Держмитслужбу перетворять на одну юридичну особу. Завдяки цьому оформляти товар можна буде не при в'їзді в країну, а на будь-який із митниць.
Це також дозволить уніфікувати всі внутрішні процедури і, завдяки єдиній системі, спростить роботу зі скаргами бізнесу.
«Скаржтеся на нас, будь ласка, побільше. Для нас це як подарунок», – закликав Нефьодов, підкресливши, що він сам особисто читає скарги.
В офісі бізнес-омбудсмена розповіли 
, що на митників скаржаться не часто, набагато менше, ніж на податківців. Скарги на митні порушення складають лише 4% від загального числа звернень в офіс. Для порівняння, нарікань на податкову – більше половини.
Втім, у 2019 році кількість претензій до митниці збільшилася майже вдвічі, до 85 скарг. За офіційними даними самої Держмитниці, за цей рік відкрито 28 тис. справ щодо різних порушень.
За словами заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака, найчастіше бізнес скаржиться на проблеми із затримкою митного оформлення вантажів (38% звернень) та оцінку митної вартості товарів (33%). При цьому скарги надходять переважно від малих та середніх українських компаній.
Щоб подолати цю проблему, в травні 2020 року Нефьодов розраховує запустити нову IT-систему постмитного аудиту, а в жовтні – мобільний додаток eBorder, який дозволить отримувати онлайн сервіси тим, хто перетинає кордон.
Також глава Держмитниці має намір запустити повністю нові системи управління ризиками та бізнес-аналітики – портал відкритих даних і автоматичні сервіси для взаємодії з базами даних інших країн.
«Мінімальна митна вартість завжди була приводом для маніпуляцій. Відкриття даних про неї дасть розуміння того, які товари за якою вартістю декларуються. В цьому питанні, на мою думку, голова митниці дивиться у корінь», — говорить керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун.
А система постаудиту, за його словами, дозволить точково, без тотальних перевірок, розуміти, наскільки система працює і як всі розмитнюються.
Власник компанії «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський вважає, що покращити ситуацію можна було б за рахунок уніфікації (вирівнювання) мит для різних КВЕД.
«Це б дозволило уникнути історій, коли при ввезенні товару митниця і імпортер оцінюють його по-різному. Знизиться кількість бажаючих возити контрабанду, скоротиться кількість митників, а решті можна буде в рази підвищити оклад», – зазначив він.
Втім, генеральний директор дистриб'юторської компанії MTI Борис Белянський називає ще одну причину, яка стимулює маніпуляції з ціною на митниці.
«Корінь проблеми лежить у площині подальшого продажу такої продукції в Україні без касового апарату. Це і породжує попит на ввезення за «сірими» схемами, наприклад, складної електроніки. Якщо б цією проблемою перейнялися податкова, її вже не б було», – вважає Белянський.
Читайте також
