Після початку повномасштабної війни з Росією Нацбанк заборонив переказ валюти за кордон, а Кабмін запровадив перелік критичного імпорту. Для закупівлі товарів із цього списку валюту можна було переказувати.
Передбачалося, що до переліку ввійдуть товари, які необхідні для забезпечення життєдіяльності країни та її Збройних сил. Але згодом список суттєво збільшився (до нього вносили зміни 18 разів). За оцінками, зараз він майже повторює номенклатуру довоєнного імпорту (у Мінекономіки говорять, що перелік охоплює 90% товарних категорій). Проте багато бізнесменів, які намагаються зараз відновити свою роботу, скаржаться, що, як і раніше, не можуть легально робити закупівлі за кордоном через валютні обмеження.
Верховна Рада 21 червня одразу у двох читаннях ухвалила законопроєкт № 7418, який із 1 липня повертає оподаткування імпорту, скасоване після початку війни. У Мінекономіки назвали це «однією з передумов для скасування переліку товарів критичного імпорту».
Аналогічну думку висловив і голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев: «Важливо, що одразу після цього рішення піде пом'якшення валютного регулювання, зокрема, скасування обмежень щодо розрахунків за товари некритичного імпорту».
Чому повернення податків на імпорт скасує перелік критичного імпорту
Перший віцепрем'єр – міністерка економіки Юлія Свириденко вважає, що ухвалення законопроєкту № 7418 дає змогу застосувати альтернативний механізм балансування відтоку та припливу валюти в державу внаслідок стягування мит і податків на імпорт. Після цього програму критичного імпорту може бути завершено.
«Економіка розвивається і вимагає більше імпортних товарів і сировини. Після того як Нацбанк усуне обмеження на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон, уряд скасує постанову про перелік товарів критичного імпорту», – заявила вона.
«Набуття чинності законом створює передумови для скасування обмежень НБУ на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів. Водночас в умовах воєнного стану ми вважаємо за доцільне зберегти обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг», – зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.
Вважається, що після скасування податкових пільг зростуть щомісячні надходження до держбюджету. За оцінками Мінекономіки, вони збільшаться на 3,5 млрд грн. Це сприятиме зменшенню обсягів фінансування дефіциту бюджету з боку Національного банку, а відповідно – зниженню девальваційного тиску на гривню.
Які податкові пільги скасовуються з 1 липня 2022 року
У тексті законопроєкту йдеться, що його основні положення починають діяти з 1 липня, але для цього сам закон має набути чинності.
У картці законопроєкту станом на 24 червня зазначено, що 23 червня його передали на підпис голові ВР. Після цього закон мають передати на підпис президенту. А чинності він набуде наступного дня після офіційного опублікування.
Закон встановлює, що скасовуються такі пільги:
- звільнення від ПДВ імпорту товарів платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних і юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу (це платники ПДВ);
- звільнення від ПДВ і акцизу ввезення фізичними особами легкових автомобілів, кузовів до них, причепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 і більше осіб, вантажних транспортних засобів;
- звільнення від ввізного мита імпорту товарів, що ввозяться підприємствами;
- звільнення від ввізного мита легкових автомобілів, кузовів до них, причепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 і більше осіб, вантажних транспортних засобів, що ввозяться громадянами.
Також скасовуються положення про те, що:
- митне оформлення товарів, які ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, може здійснюватися через подання попередньої митної декларації;
- митне оформлення товарів завершується в найкоротший можливий строк, але не більш як упродовж однієї робочої години з моменту надання митному органу товарів, митної декларації або документа, що її замінює.
Водночас закон скасовує сплату пенсійного збору в разі першої реєстрації електромобіля.
Читайте також
