
Блокування податкових накладних
Зміну Мінфіном критеріїв блокування податкових накладних опитані експерти назвали одним із найнегативніших економічних рішень влади за рік війни. Таке блокування призводить до того, що бізнес заморожує значну частину обігових коштів через розрив ланцюжка сплати-відшкодування податку на додану вартість (ПДВ).
В Україні податківці та багато законодавців стверджують, що вітчизняне законодавство щодо ПДВ загалом відповідає європейському. Справді, цей податок у них і у нас має спільні риси, зокрема механізм справляння. Проте механізми адміністрування ПДВ у країнах ЄС значно відрізняються від українських. У результаті два податки з однаковою назвою мають низку принципових відмінностей. спробувало розібратися в цих відмінностях і в тому, що потрібно змінювати в практиці адміністрування ПДВ в Україні на шляху інтеграції до Євросоюзу.
Як працюють з електронними накладними у Європі та Україні
За словами економіста компанії CASE Ukraine Наталії Лещенко, зараз ПДВ є в 160 країнах світу. Таке поширення пояснюється низкою переваг цього податку. Водночас від нього невіддільні ризики шахрайства, корупції, спотворення конкурентного середовища. Але їх більше пов'язують не з природою податку, а з державними інститутами.
Усі країни намагаються боротися із цими недоліками ПДВ. Одним із таких інструментів є використання електронних накладних. Податківці вважають, що електронна звітність допомагає адмініструвати ПДВ і частково сприяє боротьбі з ухиленням від сплати податків.
Нині в різних країнах Європи відомі три моделі використання електронних накладних. Одну з них реалізовано в Україні, а також в Італії, Іспанії та Угорщині. Це квазізвітність у режимі реального часу, через яку податковий орган отримує дані кожного рахунку-фактури протягом кількох днів після операції. Але звертаються до цієї звітності податківці принципово по-різному.
Наприклад, в Італії платник податків реєструє накладну в електронній системі податківців протягом 12 днів. Водночас система перевіряє лише формальну правильність оформлення заявки (номер платника, незаповнені поля, арифметична помилка під час розрахунку тощо). Система має зареєструвати заявку, якщо всі поля заповнено.
Продавець і покупець отримують інформацію про реєстрацію заявки та можуть продовжувати свою роботу. Податкова служба використовує інформацію, що отримується із заявки, для виявлення ризикованих платників податків для їхньої подальшої докладної перевірки в режимі постаудиту.
В Україні процес запровадження податкових накладних був довгим і звивистим. 2011 року запустили Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН). 2015-го – Систему електронного адміністрування ПДВ (СЕА). У 2017 році з'явилася Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі (СМКОР). Після того розпочалися регулярні коригування критеріїв ризиковості та масові блокування податкових накладних.
СМКОР – це український винахід. Вона включається на етапі реєстрації накладної, тому не є джерелом отримання інформації для податківців, а бар'єром для бізнесу. Водночас система не гарантує блокування шахраїв.
Що не так з українським адмініструванням ПДВ
Процес реєстрації податкових накладних в Україні наразі виглядає так:

Процес реєстрації електронних ПДВ-накладних в Україні
Перевірку СМОКР більш-менш проходять невеликі платники податків, які не змінювали свій асортимент товару, або дуже великі, а також угоди без податкового кредиту.
Критерії ризиковості часто мають суб'єктивний характер. Податкова може заблокувати накладну, якщо вона має інформацію, що свідчить про ризикованість вчинення правочину, наприклад, за результатами перевірки інших платників. Визначення деяких критеріїв складні й неоднозначні. Платник податків може потрапити до категорії ризикових, якщо в ній є один із його контрагентів (водночас відкритого доступу до реєстру ризикових платників немає). Податківці часто не аргументують свої рішення, вимагають документи, які не передбачені законодавством. Рішення про ризиковість платника податку оформляються недбало (у рядках для вказання підстав часто стоїть прочерк або якась незначна фраза).
Унаслідок блокування накладної:
- у покупця немає підстав для податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Він стає винним у діях продавця;
- у продавця – репутаційні втрати та втрата ринку збуту, збільшені витрати на адвокатів і суди;
- податківці, користуючись блокуванням накладних, звітують про виконання планів доходів.
Адвокат Ігор Бєліцький, юрист LCF Law Group, у коментарі для зазначив, що, блокуючи податкові накладні, орган контролю не дозволяє сформувати податковий кредит, але водночас вимагає сплати податкових зобов'язань. Фактично податківці ставлять під сумнів реальність угоди, проте забувають, що податкові зобов'язання не виникають, якщо операція не відбулася. Верховний Суд уже неодноразово наголошував, що в разі блокування накладної податківці зобов'язані надати вичерпний перелік документів, необхідних для реєстрації, а сам моніторинг не має підміняти податкову перевірку щодо реальності операцій.
Як потрібно виправити українську систему адміністрування ПДВ
Наталія Лещенко вважає, що ідеологія СМКОР потребує змін. Ця система має перевіряти формальні параметри, наприклад, заповнення всіх полів, відсутність арифметичних помилок, коректність адреси, наявність податкового номера. Оцінку ризиків варто використовувати для вибору платників податків для подальшої перевірки.
Податкова має доводити провину платника податків. Потрібно запровадити законодавчі обмеження часу блокування накладних.
Партнер аудиторської компанії «Кроу Україна» Юрій Циганок у розмові з зазначив, що ідея СМКОР начебто непогана – виявляти та блокувати в режимі реального часу податкові накладні, що мають ознаки вкидання в систему фіктивного податкового кредиту. Але треба розуміти, що ДПС як адміністратор цієї системи має свої абсолютно чіткі цілі: виконання планів надходжень до бюджету, зокрема щодо ПДВ.
У результаті в платників податків створюється враження, що податкова просто маніпулює системою, щоб штучно збільшити надходження до бюджету. А бізнес у цей час зазнає втрат: покупці втрачають податковий кредит, постачальники – репутацію, а ПДВ перетворюється на податок з обороту за ставкою 20%. Це також стимулює корупцію, адже на рівні регіональних комісій з'являються «вирішувачі», які пропонують послуги з розблокування податкових накладних.
«На мою думку, це мертвонароджена ідея – намагатися втручатися в діловий обіг у режимі реального часу. Достатньо вже СЕА ПДВ, яку запровадили у 2015 році. Уже тоді це була прогресивна система, навіть за мірками ЄС. Завдяки їй податківці отримали можливість збирати інформацію про господарські операції в режимі реального часу та планувати свою контрольно-перевіркову діяльність на підставі оцінки ризиків. Але замість того, щоб самим працювати з інформацією, вони переклали тягар на плечі бізнесу, змусивши платників доводити, «що вони не верблюди», – зазначив Циганок.
Ігор Бєліцький упевнений, що система СМКОР має змінитися. Навряд чи іноземні інвестори, на яких Україна чекає після перемоги, захочуть стикатися з нею на регулярній основі. Водночас систему треба змінювати комплексно. Є три основні варіанти:
- Повернення СМКОР моніторингового статусу. Вона використовуватиметься для формальної перевірки накладних і в разі потреби – збору документів. Отримана інформація в разі обґрунтованого сумніву щодо законності операцій є підставою для податкової перевірки.
- Компромісний варіант включає перенесення до СМКОР практик на кшталт тих, що використовуються в разі адміністративного арешту майна. Тоді можливо блокування податкової накладної в разі чітко визначеного критерію ризиковості, після чого орган контролю має звернутися до суду для підтвердження обґрунтованості блокування. У такий спосіб на податківців покладається обов'язок довести свої сумніви щодо ризиковості операції.
- Ще один компромісний варіант може бути подібним до проведення розблокування рахунків під час фінансового моніторингу. Якщо орган контролю виявив ризиковість угоди та заблокував реєстрацію накладної, він має провести податкову перевірку протягом, наприклад, 30 днів. Якщо впродовж цього строку орган контролю не провів перевірку або його сумніви виявилися безпідставними, накладну реєструють.