Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Балансуючи між Китаєм і РФ: як зараз живе далека від України Монголія

Улан-Батор, столиця Монголії

Улан-Батор, столиця Монголії

9 серпня генсек ООН Антоніу Гутерреш посадив дерево в національному парку Улан-Батора, столиці Монголії. Захід проводився в рамках національного руху «Мільярд дерев до 2030 року».

Президент України Володимир Зеленський у червні 2021 року підписав указ про реалізацію проєкту «Зелена країна», у рамках якого за три роки планувалося посадити той самий 1 млрд дерев. Але план почав буксувати ще до війни.

Як зараз живе Монголія, країна в Центральній Азії з величезною територією, але населенням таким самим, як у Києві?

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Уроки війни в Україні для Монголії

Офіційна влада країни довго не наважувалася висловити своє ставлення до російської агресії. Тільки 2 березня міністр закордонних справ закликала до мирного врегулювання конфлікту, але спочатку це повідомлення не було перекладено англійською.

Опозиція була рішучішою. Демократична партія 1 березня заявила: «Демпартія протестує проти використання кремлівськими лідерами на чолі з Володимиром Путіним Збройних сил для окупації під прикриттям спеціальної військової операції члена ООН, незалежної, суверенної та демократичної держави – України».

Підписуйтесь на нас в Google News!

Соціальні мережі в країні були наповнені критикою передбачуваної бездіяльності уряду щодо захисту інтересів України.

Монголія направила Україні гуманітарну допомогу та утрималася під час голосування резолюції ООН із вимогою про виведення російських військ. «Хоча цих заходів у жодному разі недостатньо, вони є важливими з огляду на той факт, що Росія майже повністю контролює енергопостачання Монголії й безжально чинить тиск на Монголію, щоб та підтримала її війну», – йдеться в статті монгольського політолога, опублікованій у журналі The Diplomat.

Упродовж останніх 30 років Монголія не бачила потреби витрачати багато грошей платників податків на свої Збройні сили. Але війна в Україні показала монголам, що країна має бути готовою до будь-якої ситуації.

10 липня, у День державного прапора, уряд Монголії провів найбільший військовий парад за останні 30 років. «Судячи з ентузіазму та фанфар монгольської публіки така підвищена увага до Збройних ї сил, схоже, не викликає великого опору», — йдеться в статті.

Як відбувається економічний розвиток Монголії

«Геополітично ми перебуваємо між двома наддержавами, – сказав в інтерв'ю журналу Time випускник Гарвардської школи Кеннеді прем'єр-міністр Монголії Оюун-Ердене Лувсаннамсрай. – Ми дуже чутливі до глобальних економічних коливань, що є водночас і благословенням, і прокляттям».

Прем'єр-міністр Монголії Оюун-Ердене Лувсаннамсрай

Прем'єр-міністр Монголії Оюун-Ердене Лувсаннамсрай

Монголія володіє найбільшими у світі розвіданими запасами вугілля, другими за величиною запасами урану та одними з найбільших запасів срібла. Також є великі поклади золота, міді, залізняку, фосфору та цинку. Тому найвищі світові ціни на сировину вигідні цій країні.

Однак зростання інших цін дуже б'є по економіці. Високі ціни на паливо, особливо на дизельне, погіршують становище кочових громад, розкиданих степами (Росія забезпечує понад 90% потреби Монголії в нафтопродуктах). Санкції Заходу призвели до стрибка цін на російські хімікати (що використовуються для виробництва вибухівки, добрив і сільськогосподарських кормів) та харчові продукти, які значною мірою постачаються з РФ.

Туризм, який формував 7,2% ВВП і забезпечував 7,6% зайнятості у 2019 році, нині впав.

Уряд Оюун-Ердене керує країною від початку минулого року. Він декларував мету перетворити Монголію з бідної сільськогосподарської економіки (майже третина населення живе в тій чи іншій формі бідності) на сучасного експортера корисних копалин зі сприятливим середовищем для стартапів, великою кількістю міжнародних інвестицій і процвітаючим сектором фінансових послуг. Розроблено план «Бачення 2050» щодо збільшення ВВП на душу населення з $4 009 до $38 359 до середини століття.

Коли на початку 2000-х ціни на сировину різко зросли, Монголія на короткий час стала найшвидшою економікою у світі, отримавши прізвисько «Minegolia». Але гірничодобувний бум був недовгим, і 2017 року Монголія звернулася до МВФ за допомогою в розмірі $5,5 млрд.

Зараз ціни на сировинні товари знову високі, але Оюун-Ердене сподівається уникнути чергового циклу підйомів і спадів, модернізуючи економіку Монголії завдяки розвитку інфраструктури. Нині реалізуються десятки проєктів — від гідроелектростанцій до залізниць і сонячних електростанцій.

Оюун-Ердене заробив собі величезний політичний капітал, переглянувши на користь Монголії угоду з Rio Tinto (австралійсько-британський концерн, третя за величиною у світі транснаціональна гірничо-металургійна компанія) на розширення величезної мідно-золотої копальні Оюу-Толгой у пустелі Гобі вартістю $6,75 млрд.

На Китай припадає понад 90% експорту Монголії. Наразі він здійснюється переважно автомобільним транспортом. Черги на прикордонних переходах із Китаєм часом сягають кількох кілометрів.

Експорт Монголії, що не має виходу до моря, здійснюється до інших країн через китайські порти. Оюун-Ердене сподівається відкрити п'ять нових залізничних переїздів із Китаєм до кінця 2022 року.

Зовнішня політика Монголії

Намагаючись вирватися з обіймів Китаю та Росії, влада Монголії почала реалізовувати «Політику третього сусіда» – довгострокову стратегію розвитку відносин за межами Китаю та Росії. Останніми місяцями західні країни відреагували на ці прагнення.

Наприкінці червня Німеччина оголосила, що відновлює двосторонню допомогу Монголії після дворічної перерви. З 1 липня монголи отримали право на участь у бажаній австралійській програмі відпускних віз. Великий інтерес до Монголії виявляє Японія.

Оюун-Ердене прагне наголосити на відкритості своєї країни світові. У Сінгапурі він днями обговорював розміщення акцій монгольських гірничодобувних компаній на біржі. До цього він говорив про цифрову трансформацію в Естонії та людські ресурси в Південній Кореї.

Однак Монголія утрималася від пропозиції Генеральної Асамблеї ООН засудити російське вторгнення в Україну та проголосувала проти виключення РФ із Ради ООН із прав людини. «Відносини з двома нашими сусідами є пріоритетом», — говорить Оюун-Ердене.

Останні економічні новини з Монголії

У країні з 2021 року будується перший нафтопереробний завод (він державний). Підрядником будівництва є індійська «JMС Projects India».

Будівництво газопроводу «Союз Схід» із Росії через Монголію до Китаю має розпочатися 2024 року, зараз погоджено техніко-економічне обґрунтування проєкту. Потужність трубопроводу – 50 млрд кубометрів газу на рік.

До бюджету Великої Британії закладено $3 млрд для фінансування кредиту з гнучкими умовами для британських компаній, які бажають інвестувати в Монголії.

Укладено перший контракт на проєкт будівництва залізниці відповідно до закону про концесії.

Уряд готовий переглянути умови договорів про розподіл продукції під час видобутку нафти, укладених із китайською компанією «Петрочайна Дачин Тамсаг». Видобуток розпочався у 2012 році. Згідно з планом, потрібно було видобувати 1,5 млн тонн нафти на рік, проте було видобуто максимум 1,1 млн тонн.

У 2001 році уряд Монголії запустив проєкт «Дорога тисячоліття», щоб з'єднати всі провінції зі столицею дорогами з твердим покриттям. Через 21 рік проєкт було завершено – збудовано приблизно 7 тис. км доріг із твердим покриттям.

В Улан-Баторі розпочато будівництво житлового комплексу на 1008 сімей, що фінансується коштом безоплатної допомоги КНР у рамках проєкту з перепланування юрточних кварталів монгольської столиці. Комплекс складається з восьми 21-поверхових блоків. Площа квартир варіює від 50 до 55 кв. м. Проєкт буде завершено в грудні 2024 року.

Проєкт нового житлового кварталу в Улан-Баторі

Проєкт нового житлового кварталу в Улан-Баторі

Ринок нерухомості столиці переживає бум. З квітня минулого року середня ціна купівлі квартир зросла приблизно на 20%. Середні ціни за квадратний метр у квартирах у центрі міста на кінець квітня сягнули $1030.

Житло є однією з найгостріших проблем у Монголії, особливо в столиці, де мешкає понад половина 3,4-мільйонного населення країни. Не менше ніж половина мешканців столиці живуть в юрточних районах, де немає водопроводу, центрального опалення та каналізації.

«Студентський майдан» у Монголії

На початку квітня Оюун-Ердене подав до парламенту проєкт закону про запобігання зростанню цін і дефіциту ключових товарів та пом'якшенню негативних наслідків, спричинених міжнародною кризою.

Водночас соціальними мережами з-поміж молоді почало активно розганятися гасло «Гарне життя в Монголії». Його автори наголошували на тому, що черга для від'їзду на заробітки до Південної Кореї становить десятки тисяч людей, що країна втратить цих людей, тому треба змінювати життя в Монголії, щоб молодь мала майбутнє на батьківщині.

7 квітня Союз молоді Монголії вивів на центральну площу Улан-Батора кілька сотень своїх прихильників, за деякий час кількість демонстрантів зросла до кількох тисяч людей. Місто до кінця дня стало в заторах. Молодь залишилася на майдані до ранку.

Уночі поліція спробувала розігнати учасників акції. Декілька десятків людей заарештували.

Уранці акція продовжилася з новою силою. До демонстрантів вийшов прем’єр-міністр. Він вислухав протестувальників і отримав від них перелік вимог із 15 пунктів.

Уряд екстрено провів засідання, і прем'єр знову вийшов на площу для оголошення його підсумків. 11 із 15 вимог уряд вирішив задовольнити негайно, для ухвалення інших необхідно збирати парламент.

9 квітня відбулося засідання Ради безпеки Монголії, на якому було висловлено відданість Монголії демократичним принципам і підтримано рішення уряду, ухвалені напередодні. Голова парламенту пообіцяв, що до 15 квітня всі запропоновані урядом закони буде ухвалено.

У підсумку всі вимоги протестувальників було виконано.

Коментарі

Всі новини