У Київському міжнародному конференц-центрі «Парковий» 13 — 14 жовтня відбулася найбільша конференція з азартних ігор та беттінгу в Східній Європі та країнах SBC Summit CIS. Британські організатори вперше обрали місцем проведення Київ, оскільки гральний ринок у країні активно розвивається і навіть має шанси стати регіональним хабом гемблінгу.
Основними темами в межах саміту, які обговорювали представники державних регуляторів, головних операторів ринку не тільки України, а й Грузії, Вірменії, Казахстану та інших країн, стали: оподаткування, регуляторне середовище, принципи відповідальної гри, наземні гравці, реклама, вплив пандемії тощо. 
, яке також побувало на заході, передає найважливіше з кола порушених питань на SBC Summit CIS.
Оподаткування
На одній із панельних дискусій у перший день саміту від першого заступника голови консультаційно-експертної ради КРАІЛ (Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей) Бориса Баума ми дізналися, що профільний законопроєкт щодо оподаткування азартних ігор (№2713-д), Верховна Рада, ймовірно, ухвалить до 10 листопада. За словами експерта, у фінальному документі ставку GGR зменшать до 10%, потрійну плату за ліцензію приберуть, сервери з контентом дозволять мати в європейських країнах, а сервери з транзакціями — в Україні.
Відповідальний гемблінг
Важливою темою обговорення став і відповідальний гемблінг. За словами генерального директора Pin.up.ua Тараса Шурубора, треба зберігати інформацію про гральну залежність у відкритому доступі та позначати вікові обмеження в цій сфері. «Потрібно докладати всіх зусиль для уникнення негативного досвіду в гравця», — додав він, закликавши останніх до самоконтролю.
Бізнес розповідав про ініціативи впровадження технічних та операційних рішень для боротьби з гральною залежністю. Зокрема, це: завчасне визначення маркерів для виявлення людей зі схильністю до лудоманії, можливість самостійно обмежити себе на сайті оператора, оповіщення гравців та ризики під час відстеження змін у їхній поведінці тощо.
А головний менеджер Shangri La Kyiv Хелен Кін заявила, що важливо вивчати поведінку кожного гравця, надавати відповідні рекомендації та за потреби — психологічну допомогу гравцям.
Вплив пандемії на гральний бізнес
Першого дня обговорювався і вплив пандемії COVID-19 на гемблінг-ринок. Наприклад, комерційний директор Betlive Лука Капанадзе заявив, що пандемія спричинила перехід з офлайну в онлайн, внаслідок чого зросла кількість користувачів, а компанія змогла глибше вивчити мислення клієнта.
Ринок наземних казино в Україні
На другий день саміту стало відомо, що наземні казино розширили масштаби туризму в Україні. Як відзначив генеральний директор Shangri La Тарас Мірошниченко, поряд із гральним бізнесом може розвиватися не лише туризм, а й готельний бізнес, IT, таксі тощо.
Боротьба з шахрайством на гральному ринку
Щодо боротьби з шахраями, то, за словами менеджера розробок Favbet Сергія Костюшкіна, компанія вміє працювати в цьому напрямку, оскільки стежить за активністю своїх користувачів. Але важливо, щоб усі легальні оператори могли розкривати дані про чорний список своїх користувачів, щоб запобігати шахрайству на платформах.
Великою подією саміту стало те, що 11 легальних гральних компаній — членів UGC підписали меморандум про рекламу, який регулюватиме чесну рекламну та маркетингову стратегію.
Крім цього, варто також згадати про пресбрифінг, на якому на запитання журналістів відповідали представники держави: перший заступник голови консультаційно-експертної ради КРАІЛ Борис Баум, голова Держрегуляторної служби України Олексій Кучер, голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий, со-CEO та член Supervisory Board Parimatch Tech Максим Ляшко.
Експерти прояснили такі теми:
- видача ліцензій на гральний бізнес і його реклама. За словами Баума, від гемблінг-ринку очікують, що він не просто рекламуватиметься коректно, без закликів до гри, а й з'являтиметься в соціальних проєктах;
- плани щодо нормативно-регуляторних актів КРАІЛ;
- захист даних гравців під час ідентифікації. Кучер пояснив, що, згідно із законом, усі дані мають бути захищені, зберігатися на відповідних серверах, які мають комплексну систему захисту інформації;
- нелегальні оператори та боротьба з ними. За словами Баума, в законі прописана кримінальна відповідальність за бездіяльність правоохоронних органів у питанні закриття та боротьби з нелегальним бізнесом. Він зазначив, що ефективні методи боротьби — це санкції через Центральний банк щодо тих платіжних систем, які пропонують свої послуги нелегальному бізнесу; засоби впливу на компанії, що надають нелегальним операторам послуги зв'язку; штрафи щодо тих, хто надає приміщення нелегальним наземним операторам. Однак для цього потрібна законодавча база. «Комісія має реагувати і допомагати, а займатися цим має весь ринок», — додав заступник голови консультаційно-експертної ради КРАІЛ. Ляшко ж зазначив, що в цивілізованих країнах із розвиненим ринком гемблінгу принцип один: рівень сервісу має бути комфортніший, податки — зрозумілі та прозорі, щоб клієнту було вигідно та зручно грати саме в легальних операторів.
- інвестиції. Баум заявив, що Україна має багато запитів від іноземців щодо створення розважально-рекреаційних комплексів в Україні, тому наступного року буде закладено кілька відповідних проєктів. Проте все залежить від податкових аспектів. «Ми розцінюємо суму інвестицій у розмірі 100 млрд — 200 млрд грн у 2022 році», — додав він.
Висновки. Гемблінг-ринок в Україні перебуває в процесі становлення, проте його перспективи в країні виглядають оптимістично. На SBC Summit CIS країна показала успіхи в роботі за період трохи більше року після легалізації азартних ігор. І хоча найближчим часом вона має вдосконалювати податковий і регулярний напрямок і створювати умови для інвестицій, на саміті стало зрозуміло: держава та легальні гравці готові старанно працювати над тим, щоб цілком детінізувати сферу гемблінгу.
Читайте також
