Сьогодні книгарні є чимось середнім між бізнесом та інвестиціями в культуру — так вважає Ігор Зарудко, директор мережі книгарень «КнигоЛенд». Повномасштабне вторгнення стало серйозним викликом для українського бізнесу, зокрема й креативних індустрій. Та попри обстріли й блекаути, книжковий ринок активно розвивається, і поява нових видавництв, книжкових магазинів і фестивалів це тільки підтверджує.
«КнигоЛенд» — не виключення. За останні три роки мережа поповнилася кількома новими книгарнями і планує відкривати нові. Зараз мережа нараховує 38 магазинів, де працюють 120 людей.
The Page поговорив з Ігорем Зарудко про те, як зберегти та розвивати власну справу під час війни, чим важливі книгарні та чи вдасться колись зробити цей бізнес прибутковим.
Війна та книги
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на ваш бізнес?
На початку лютого 2022 року в нашій мережі було 42 книгарні, сьогодні ж в мережі працює 38 магазинів. Це разом із тими, які ми відкрили вже після початку повномасштабного вторгнення. Кілька книгарень довелося закрити з різних причин: через питання безпеки співробітників, економічні збитки та руйнацію внаслідок обстрілу.
Директор мережі книгарень Ігор Зарудко. Джерело: КнигоЛенд
За цей час одна наша книгарня була повністю знищена, ще три зазнали серйозних пошкоджень. Через початок повномасштабного вторгнення «КнигоЛенд» зазнав збитків на понад 3 млн грн.
Водночас ми продовжуємо розширювати мережу, тому очікую, що вже наступного року за кількістю книгарень вийдемо на рівень лютого 2022 року. Незабаром поповнимося ще двома книгарнями, одна з них запрацює в Ужгороді, інша — в Києві. До речі, для «КнигоЛенду» це буде вже 12-та крамниця в столиці та найбільша з-поміж інших в мережі.
Які зміни відбулися на книжковому ринку?
Наш ринок однозначно змінився та, мабуть, вперше за останні 10-20 років активно розвивається. Насамперед на це вплинули два чинники: підвищений попит на український продукт, зокрема й літературу, та заборона російської книжки.
Зараз в Україні величезний попит на книжки. Джерело: КнигоЛенд
«КнигоЛенд» був одним із перших на ринку, хто відмовився від продукції російських видавництв. До початку повномасштабного вторгнення приблизно 3-5% від загальних продажів припадало на російські книжки.
Насправді в асортименті наших книгарень їх було небагато. Ми завозили лише ті книги й жанри, які ще не були представлені на українському ринку, адже попит був високим. Однак уже 25 лютого я дав розпорядження повністю вилучити їх із наших полиць. Більшість клієнтів, які купували переважно таку літературу, залишилися з нами.
Як війна змінила читачів
Загалом за цей час в Україні кардинально змінилася читацька аудиторія. Сьогодні український читач також став активним гравцем на ринку. Йому вже не цікаво просто купити та прочитати книжку, натомість він хоче більше дізнатися про неї та її створення. Зараз на вибір книги впливає не лише гарна обкладинка й анотація, а й почуте та побачене під час обговорень чи тематичних зустрічей. У цьому плані ми наближаємося до закордонного ринку. І саме це вплинуло на зміну маркетингових стратегій видавництв і появу нових фестивалів.
В Україні проблема з книгарнями по регіонах. Джерело: КнигоЛенд
З цієї ж причини зростає популярність формату «книгарня — кав’ярня», «книгарня — культурний простір» як центру культурного та навколокнижкового життя. У Києві більшість нових книгарень відкриваються саме в цьому форматі, такою буде й наша наступна крамниця. Хоча першу книгарню-кав’ярню «КнигоЛенд» відкрив років вісім тому, але тоді такий формат не зайшов, тож повернулися до традиційних книгарень.
Чи можна сьогодні назвати книгарні прибутковою справою?
Поширена думка, що книгарня — це прибуткова і романтична справа, є хибною. Романтика закінчується після перших двох-трьох місяців роботи нового книжкового. Тоді шарм відкриття і хвиля вражень відходять на задній план, а на першому плані часто виринають постійні та змінні витрати.
Зруйнована книгарня. Джерело: КнигоЛенд
Дохідність книгарень, зокрема наших, справді дещо зросла, якщо порівнювати рік до року. На це є декілька причин. Насамперед це заборона ввезення і розповсюдження книг з країни-терориста, а також вимушене здорожчання української книжки через здорожчання матеріалу, поліграфічних послуг тощо. На дохідність впливає і політика та робота самої книгарні. Наприклад, наша команда провела якісну першу хвилю внутрішніх реформ, що привело до покращення лояльності до бренду та збільшення клієнтопотоку, а відтак — до збільшення чеків і їх глибини.
Конкуренція на ринку зростає, особливо у Києві. Як втримати своїх клієнтів та залучати нових?
Мені здається, що кожна книгарня — чи то великий незалежний книжковий, чи маленька крамниця великої мережі — мають свою особливу фішку, завдяки якій відрізняються від конкурентів. Відповідно клієнти в таких книгарнях також будуть різними. Хтось іде у книжковий магазин, щоб випити кави з друзями і подивитися на гарні полиці, а хтось просто цілеспрямовано приходить, щоб купити конкретну книжку.
Насправді читацька аудиторія у нас поки що невелика. Маємо разом гуртуватися та докладати зусиль не тільки для того, аби втримати наявних клієнтів, а й популяризувати читання серед інших.
В Україні є проблема з книгарнями по регіонах
Те, що в Україні з’являється багато нових книгарень, дуже круто. Але проблема в тому, що у Києві працює вже понад сотня книжкових, тоді як у багатьох маленьких містечках немає навіть однієї. Це неправильно.
Особисто для мене книгарні завжди були посередині між бізнесом і культурою. Відкриватися в регіонах, зокрема в маленьких райцентрах, для «КнигоЛенду» було та є важливою соціальною місією. Ми працюємо не лише заради прибутку, а насамперед задля задоволення наших клієнтів та промоції української книжки. Зараз, навіть попри війну й ризики, що пов’язані з нею, найвдаліший час для відкриття нових книгарень у регіонах. Кількість тих, хто хоче читати, хто цікавиться українською літературою та культурою загалом, зростає, тож маємо використовувати це як нагоду.
Книгарня — це середина між бізнесом та культурою. Джерело: КнигоЛенд
Якщо не робити це сьогодні, то «книжковий бум» одного разу закінчиться, а ми знову відкотимося до рівня попередніх років. Тоді починати робити все спочатку буде складніше.
Щодо фінансового успіху, то тут поки зарано робити якісь висновки. Але я впевнений, що книгарні в малих містечках можуть і будуть перспективними. Так, термін окупності книгарні тут буде більшим, аніж у Києві. Так, середній чек буде значно меншим. Однак на українську книжку там також чекають.
Ми маємо відходити від стереотипу, що в регіонах ніхто не читає. Насправді ж там просто нема чого читати. Книгарню роблять успішною широкий асортимент, команда професіоналів, що вміє закохувати в книжки, та задоволенні клієнти.
Чи зможуть книгарні в Україні стати прибутковим бізнесом та що для цього потрібно?
Наш ринок зазнав суттєвих змін протягом останніх трьох років. Якщо ми зберігатимемо такий темп, як зараз, то звісно, зможемо досягнути рівня європейських держав і перетворити книжковий бізнес на прибуткову креативну індустрію. Але для цього потрібно ще багато всього зробити.
Досі відчувається нестача підтримки з боку держави. У 2023 році набув чинності закон про заборону імпорту російської видавничої продукції. Завдяки такому рішенню наш ринок став незалежним та отримав «простір» для розвитку. Хоча, звісно, контрафактні та піратські видання досі зустрічаються.
Нещодавно ухвалили закон про субсидії книгарням та книжкові сертифікати. Щоправда, перша програма запрацює лише після закінчення війни, а друга мала б уже працювати, але чомусь про сертифікати досі нічого не чути. Якби обидві програми запустили в дію вже зараз, то це було б потужною інвестицією в галузь.
Проте, на жаль, розвиток ринку сьогодні повністю залежить від бажання та можливостей його гравців. Тож маємо набратися терпіння та докладати максимум зусиль, щоб змінювати книжкову сферу, популяризувати українську книжку та нашу культуру. Тоді ми й зможемо досягти успіху.