В Україні з 28 квітня набуває чинності закон про фінмоніторинг. Він викликав на ринку шквал обурень ще кілька тижнів тому. Приводом була новина про нібито заборону на оплату комунальних послуг і на здійснення грошових переказів у режимі онлайн із 28 квітня. Але регулятор спростував цю інформацію.
Цей закон зобов'язує банки та фінансові компанії під час переказу коштів ідентифікувати клієнта, а саме:
- встановити особу платника;
- супроводжувати переказ необхідним переліком даних про платника та одержувача.
Пояснення регулятора
Як заявляють у Нацбанку, цей закон не вплине на розрахунки карткою, на платежі та перекази в онлайн-банкінгу, оскільки такі операції зараз супроводжуються відповідною інформацією.
Переказуючи через термінали готівку на суму понад 5 тис. грн, потрібно буде зазначити інформацію про платника та одержувача коштів. Як пояснює регулятор, якщо такий платіж проводити за допомогою картки банку, то система автоматично визначає користувача чи може перевірити його особу, відправляючи SMS-код на номер клієнта. Якщо у вас немає картки, то банк вимагатиме здійснити ідентифікацію за допомогою паспорта.
Під обов'язковий фінмоніторинг потрапляють операції на суму понад 400 тис. грн (раніше цей поріг був до 150 тис. грн), а також операції з віртуальними активами на суму 30 тис. грн. Тільки під час здійснення таких платежів банки повинні обов'язково впевнитися у походженні коштів.
Водночас закон не поширюється на:
- оплату комуналки, податків, штрафів, інших обов'язкових платежів (незалежно від суми);
- оплату кредиту до 30 тис. грн;
- оплату товарів і послуг за допомогою картки або іншого платіжного пристрою, якщо номер картки супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
- зняття коштів зі свого рахунку.
У разі порушення вимог щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та одержувача до фінустанов може бути застосовано штраф.
Думка ринку
Раніше учасники ринку, мобільні оператори зокрема, заявляли 
, що головна проблема цього закону – це брак часу для переналаштування бізнес-процесів з урахуванням ідентифікації клієнтів. Тоді через це Верховну Раду просили відкласти закон на шість місяців.
Напередодні набрання чинності закону зібрало думки експертів та учасників ринку.
Як зазначили у пресслужбі Приватбанку, максимальна сума поповнення банківських карток через термінали самообслуговування без ідентифікації клієнта з 28 квітня знизиться з 15 тис. грн на день до 5 тис. грн. Але це не торкнеться кредитних карток.
А ось грошові перекази з картки на картку та погашення кредитів банк не обмежує, оскільки клієнти надали свої дані банку під час оформлення. Це означає, що тим, хто вже проходив ідентифікацію в банку, додаткова буде не потрібна. Користувачі зможуть авторизуватися за допомогою картки або за номером телефону в дистанційних каналах. Також можна пройти верифікацію за карткою чи за телефоном у співробітника відділення.
Водночас банк обмежує відправку грошових переказів і внесення коштів на депозит на суму 5 тис. грн для неідентифікованих клієнтів. Термінали самообслуговування Приватбанку можуть ідентифікувати тільки картки його клієнтів, оскільки інші банки не відкривають свої бази, додають у банку.
«З-поміж переваг цього закону бізнес бачить лише одну — збільшення суми порогових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Але цей закон має аж пять недоліків. Зокрема, це:
- обов’язок юросіб щорічно підтверджувати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників;
- надання права на «заморожування» активів та зупинка сумнівних операцій. Водночас не визначено, що таким правом можна скористатися, маючи підтверджені факти, а не здогадки.
Окрім того, закон створює цілу низку нових вимог до ідентифікації, верифікації та належної перевірки клієнтів, які неможливо виконати у строки через відсутність прийнятих нормативно-правових актів та карантин. Водночас за неподання документів для керівників компаній передбачено штрафи від 204 тис. грн до 135 млн грн.
Зазначу, що 73% підприємців асоціації вказали на необхідність зняття вимог щодо ідентифікації клієнтів за умови наявності рахунку в будь-якому банку. Також СУП закликала парламент перенести термін набрання чинності закону на 1 жовтня 2020 року».
«НБУ повинен був привести свої нормативні акти у відповідність протягом трьох місяців з дня набрання чинності — до 28 липня цього року. Але регулятор «прискорився» і планує видати зміни до 28 квітня, тобто завтра. Не скажу, що всім учасникам процесу абсолютно зрозуміло, що потрібно робити і як. Роз'яснення надходять майже щодня. Голова йде обертом.
Зрозумілим залишається те, що підхід щодо вимоги документів, які підтверджують джерело походження коштів, не змінився. Також є ряд нових вимог до отримання інформації під час здійснення операцій. Так, здійснюючи перекази з картки на картку від 5 до 30 тис. грн, відправник у момент ініціювання платежу повинен буде вказати ПІБ одержувача. А під час такого самого переказу на понад 30 тис. грн додатково вказати номер рахунку одержувача. Як це реалізувати у стислі строки — велика загадка.
У преамбулі постанови НБУ є пункт про період впровадження банками змін до січня 2021 року. На питання, чи означає це, що до цього часу можна не поспішати впроваджувати закон, відповідь така: «Закон набирає чинності з 28 квітня, і його потрібно виконувати. НБУ не може дозволити порушувати закон. Але оскільки в Постанові та у листах-роз'ясненнях стоїть термін імплементації січень наступного року, то під час перевірок щодо дотримання закону враховуватимуть перехідний період».
«Під час спроби обійти цей закон регулятор чи правоохоронні органи це зафіксують. Це означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливо, тобто під перевірку потрапляють усі платежі. Тобто відмивати гроші фінансовим злочинцям стане ще дорожче, що у свою чергу має знизити рівень тіньових переказів.
До прийняття всі нормативів штрафи не мають накладатися, але якщо таке і станеться, то рішення тоді щодо санкцій залежатиме від суду. Крім цього, цей закон надає статус публічної особи держслужбовцю довічно. Раніше така норма діяла лише впродовж трьох років з моменту звільнення з посади.
Як звітував НБУ, електронні платежі не стосуються операторів мобільного зв'язку, які надають послуги зв'язку. Водночас цей закон не може не регулювати саме платежі. Варто зазначити, що під час відкриття нового е-гаманця знадобиться ідентифікація, а вже відкритті гаманці мають надавати інформацію про відправника та отримувача.
Висновок такий: ми не можемо працювати у цивілізованій фінансові площині без закону про фінмоніторинг, оскільки за цими нормами працює європейський ринок».
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
