Закон про фінансовий моніторинг набуде чинності 28 квітня. 
розбиралося, як він вплине на компанії, що надають фінансові послуги.
Що змінюється
Нова редакція документу передбачає дві основні вимоги:
- здійснення ідентифікації та верифікації платника;
- супровід переказу коштів переліком даних про платника і одержувача.
Зокрема, ідентифікація потрібна в тому разі, якщо сума грошового переказу перевищує 400 тис. грн, в разі здійснення переказу без відкриття рахунку, а також операцій з віртуальними активами, що перевищують 30 тис грн. А от в разі платежу, пов'язаного з лотереями чи азартними іграми, ідентифікація здійснюється незалежно від суми.
Закон ускладнить роботу з електронними грошима, говорить виконуючий директор НАБУ Олена Коробкова. За її словами, тепер верифікація клієнтів є обов’язковою при кожній операції, що пов’язана з обміном на звичайні гроші.
Вона також зазначає, що вимоги до переказу готівки стануть жорсткішими. Тобто всі платежі, які перевищують суму 5 тис. грн, потребуватимуть інформації про платника та одержувача коштів. Наразі такий функціонал ніде не передбачений. Але це обмеження не стосується сплати податків або оплати житлово-комунальних послуг.
При цьому суттєвих змін при розрахунках карткою, для платежів і переказів в онлайн-банкінгу не відбудеться, оскільки такі операції наразі супроводжуються відповідною інформацією.
Як це працюватиме
Нацбанк поки запропонував моделі віддаленої ідентифікації та верифікації лише для банків, а от норми для компаній, які надають фінпослуги, обіцяють розробити до 28 квітня, повідомили в пресслужбі регулятора.
Як розповідає старший юрист KPMG Law Ukraine Богдан Шишковський, наразі розглядається кілька варіантів. Зокрема, йдеться про:
- BankID, однак він поки доступний обмеженому колу банків;
- відеоверифікацію;
- верифікацію з допомогою КЕП;
- дистанційне зчитування інформації з біометричного паспорта через смартфон.
Однак є одна проблема: як зазначають у «Київстарі», проникнення смартфонів в Україні зараз на рівні майже 65%. А це означає, що для більше ніж третини населення віддалена ідентифікація залишається недоступною.
Позиція учасників ринку
Компанії скаржаться, що запровадити відповідні моделі до 28 квітня не встигнуть, оскільки їх ще необхідно пропрацювати з технічної точки зору.
«Спочатку потрібно оцінити інвестиції та ресурси для розробки методів ідентифікації».
Сергій Коптик
керівник департаменту мобільних фінансових послуг «Київстару»
Наразі Українська асоціація платіжних систем попросила депутатів відтермінувати закон на шість місяців у частині здійснення належної перевірки клієнтів.
З відповідним зверненням до депутатів звернулися й інші компанії, говорить Шишковський. При цьому він додає, що деякі компанії просять відтермінувати закон на рік. Трійка операторів стільникового зв'язку також підтримує відтермінування.
Як пояснив керівник напрямку фінансових сервісів Vodafone Дмитро Коваль, документ несе ризики для здійснення мікроплатежів фінансовими компаніями з використанням електронних гаманців. «У його поточній версії виконати вимоги буде неможливо», — додає він. Такої ж думки дотримуються і в lifecell.
«Якщо ця частина закону набуде чинності, це може призвести до зупинки мікроплатежів».
Олексій Боровой
в.о. директора PayCell
Боровий також додає, що бізнесу потрібно орієнтовно від 6 місяців до 1 року на переналаштування всіх процесів.
У «Київстарі» зазначають, що нова редакція закону скоротить базу клієнтів, які користуються фінансовими сервісами. «Це теж оцінка втраченого доходу та питання відновлення цієї бази», — підсумовує Коптик.
Окрім мобільних операторів, звернулося за коментарями до платіжних систем MasterCard та Visa, однак на момент публікації матеріалу вони не надали відповіді на запит.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
