Варіант для тих, хто раніше взагалі не їздив на автомобілі або тільки на продукції ексрадянського автопрому на кшталт ВАЗ і ГАЗ.
Кожен п'ятий житель планети — китаєць, як і кожен третій автомобіль. Найпізніше до 2025 року половина всіх нових автомобілів будуть із клеймом Made in China. А ось Україна вже років десять як не в тренді — у наших краях популяція автомобілів із Піднебесної стрімко зменшується. А були часи, коли здавалося, що легковики Made in China от-от стануть домінантою на вітчизняному ринку: дистриб'ютори відкривалися пачками, дилерські мережі росли як гриби, складальні лінії запрацювали в Черкасах, Кременчуці та Запоріжжі. 2008-го продажі «чайнакарів» трохи не дотягнули до 50 тисяч.
Але стався різкий обвал продажів, і компанії вишикувалися на вихід. Для одних критичним став економічний спад, для інших — послідовне посилення екологічних норм, для третіх — загороджувальні мита. Але головна причина — у недовірі покупця. Наївшись дешевих Maple, Dadi та Soueast, які постійно ламаються та швидко іржавіють, українці на собі усвідомили всю гіркоту прислів'я «ми не настільки багаті, щоб купувати дешеві речі». Свою роль зіграло й наплювацьке ставлення частини операторів до сервісних зобов'язань і постачання запчастин.
Фото: JAC
Jianghuai Automobile Co. — старожил на тлі інших китайських брендів, представлених в Україні. «Цзянхуайська автомобільна компанія» була заснована 1999 року, а вже через 12 років налагоджувала складання на черкаському автоскладальному заводі «Богдан» із більш як 50-відсотковою локалізацією. Щоправда, зараз там склад АТБ і сховище зеленого горошку.
Зрештою сьогодні «китайці» здебільшого розв'язали проблеми з ламучістю й антикором, але ліквідність їхньої продукції на вторинному ринку поки є нижчою за плінтус. З іншого боку, якісніші автомобілі помітно подорожчали, і тепер нам психологічно важко надати перевагу продукції КНР, порівнюючи її з корейськими, японськими та європейськими брендами. Саме тому на нашому ринку із сорока брендів прижилися тільки чотири. Три з них — Geely, Great Wall і особливо Chery — з кожною новою моделлю все глибше проникають до ареалів проживання Kia, Renault, Ford, Citroen. І тільки JAC і далі тримає планку лоукостера.
До нас на тест потрапила найкомпактніша модель — кросовер S2. Але попри демпінгову стартову ціну в 330,9 тис. грн він так і не став помітним гравцем на українському ринку. Чому?
Суперечки між прихильниками JAC щодо того, іменувати його «жаком» чи «джаком», ведуться з першого дня появи бренду на нашому ринку. Самі китайці наполягають на вимові «джей-ей-сі», але легко відгукуються й на французьку, і на англійську транскрипцію. А ось вітчизняні покупці називають своїх «китайців» Джекі Чанами.
З п'ятикутною емблемою також усе не так однозначно. Це не зірка з кокарди вартового на площі Тяньаньмень і не давньокитайський пентакль, що символізує взаємодію п'яти основних елементів. Перед вами просто стилізована сніжинка, яку вписано в овал.
Таблиця: Сергiй Суховський
Бренд JAC зробив собі ім'я комерційною технікою: вільчатими навантажувачами, будівельними самоскидами та міксерами оригінальної конструкції. А от перші легковики були ліцензійними копіями Hyundai. Що для країни, яка сповідує «копіпаст» на національному рівні, є верхом порядності. І хоча з того часу спливло багато води, китайські товариші й досі озираються на братів своїх менших. От і у зовнішності S2 раз по раз прослизають знайомі риси одразу декількох моделей Hyundai.
Але й самобутності «есці» не позичати: не по-китайськи стримана пластика, збалансоване співвідношення пропорцій та елегантний розчерк підлокітної лінії задніх дверей. Таке відчуття, що Серджо Пінінфаріна, який доклав руку до розроблення зовнішності, вирішив залишити фірмовий автограф на кшталт вигину Хофмайстера або арки Гандіні.
Вибір моторів, типів приводу, коробок передач і модифікацій спартанський: тільки передній привід і виключно 1,5-літровий «бензиновий» моторчик (113 к. с., 146 Нм), який у минулому житті називався 4A91 і знайомий нам, наприклад, за Mitsubishi Colt останнього (2004 — 2012 рр.) покоління.
Фото: JAC
Що в цьому хетчбеку від кросовера? Та нічого. Ні скільки-небудь серйозного кліренса (183 мм), ні повнопривідної трансмісії — хіба що рейлінги на даху. Ті, кому потрібні прохідність або універсальність, напевно, виберуть усепролазну «ниву» або більш місткий Sandero Stepway.
Хоч якийсь плюралізм думок лише в плані комплектацій (Luxury та Intelligent) і коробок передач: 5-ступінчаста «ручка» або 6-діапазонний варіатор екзотичної марки Punch зі спортивним і зимовим режимами плюс можливість ручного перемикання.
Внутрішній світ паркетника — непримиренна боротьба бюджетності із собівартістю. Акуратна підгонка та рівні прорізи, але водночас панелі співають цвіркунами. Дрібні шкали приладів і монохромний екранчик розміром із сірникову коробку замість борткомп'ютера й поруч пристойна за чуйністю операційки та звучання динаміків медіасистема. Крісла виглядають взагалі дизайнерськими, але одночасно оббиті дешевим дерматином.
Але верх економії — позначення пір року замість градусника забортної температури. Таке рішення можна пояснити виключно турботою про психосоматику водія та пасажира. Моє знайомство з автомобілем починалося за мінусової температури, але знайти клавіші підігріву керма й сидінь мені так і не вдалося. От тобі й максимальна комплектація... Їхня відсутність на найперших S2 три роки тому імпортер пояснив помилкою карти комплектації й пообіцяв усе виправити «вже в другій партії». Скільки там на обіцяне чекають? Ситуація ускладнювалася тим, що дерматин, який імпортер наполегливо називає шкірою, на морозі, м'яко кажучи, холодить. Аналогічна ситуація й з GPS-навігацією.
За колісної бази 2490 мм водієві й передньому пасажирові сидіти доволі зручно, а от третій ззаду, безперечно, буде зайвим. Але й удвох на гальорці буде мало місця — сам за собою я не зміг сісти. Складніше, ніж сидіти ззаду, хіба що залазити туди. Звужений донизу дверний проріз так і норовить забруднити джинси із торця колісної арки або широчезного порога. Водночас конструктори заморочилися з двоступінчастим алгоритмом фіксації дверей, що береже їхні крайки в умовах тісних паркінгів. За що їм окреме фей чан гансі.
У жертву дизайну екстер'єру принесено й бічну оглядовість, яку приховує задерта підвіконна лінія. Спасибі камері заднього виду — без неї їзда заднім ходом була б важкою й нелюбою роботою. Сюди б ще динамічну розмітку та вищу роздільну здатність дисплея — і було б зовсім комфортно.
Внутрішній світ багажника залишився нерозкритим. У спробах домогтися і прийнятної зручності для пасажирів, які сидять ззаду, і викроїти десяток кубометрів для поклажі китайці не досягли успіху ні в тому, ні в іншому. Солідна, на перший погляд, величина корисного об'єму (450 л) трюму пояснюється приплюсованим об'ємом підпілля, зайнятого повнорозмірною запаскою. Багажник не тільки мілкий, а й малофункціональний: пристойна вантажна висота, нуль петель, гаків або сіток, квола фанерка фальшпідлоги плюс спинка дивану, що складається тільки цілком і одночасно утворює значну сходинку.
Фото: Сергiй Суховський
Ергономіка водійського місця повертає нас знову в нульові, де ця проблема була для «китайців» не менш актуальною, ніж нестерпний феноловий флер пластика. Начебто сьогодні JAC проєктує салони з огляду на європейські антропометричні дані, але регулювання кермової колонки за вильотом немає взагалі, а за висотою вона є мізерною. Зрештою влаштуватися більш-менш зручно можна або «за руками», або «за ногами». Третього не дано. Як і звукоізоляції — навіть на задніх сидіннях добре чутно, що відбувається під капотом, що — у корпусі варіатора (особливо на 4000 об/хв) і що — у колісних арках.
Додають децибелів і покришки Hankook Winter I*Cept iZ2 205/55 R16, що пищать доречно й недоречно. Можливо, саме в них причина неоднозначної роботи підвіски. З одного боку, сама вона не є джерелом шуму, але працює несподівано жорстко. Будь-який дорожній огріх відпрацьовується відчутно пружно. Однак і пробити настільки пружне шасі не так уже й легко.
S2 можна рекомендувати як навчальний автомобіль — у нього, на диво, нейтральна поведінка й адекватний варіатор. На легітимних швидкостях це зрозумілий і передбачуваний автомобіль. Так, електропідсилювач, немов безодня, поглинає левову частку інформації про дорожній рух, але спершу вона більше збиває з пантелику.
І якщо ви подумали, що однозначних плюсів у S2, крім ціни, немає, то помилилися. За весь тиждень тестів показник рівня палива не зменшився на жодне ділення. Не знаю, у чому секрет — їздив я щодня, грів салон від душі (дерматин тактильно виявився ще холоднішим, ніж шкіра) і водночас дивувався чудесам ощадливості. Упевнений, така економність зігріватиме покупців краще за пічку.
Таблиця: Сергiй Суховський
Читайте також
