Українські аграрії у 2020 році зіткнулися з безпрецедентним викликом — зима та весна в країні виявилися аномально теплими та з малою кількістю опадів. Це призвело до обміління річок і навіть до пилових бур. розібралося в тому, як подібні погодні умови вплинуть на врожай в Україні цього року та що буде з цінами.
Яким буде урожай у 2020 році
У 2019 році Україна вчергове оновила рекорд врожаю, зібравши 75,1 млн тонн зерна. Однак цьогоріч нового рекорду не варто очікувати. Як повідомили у пресслужбі Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, валовий збір сільгоспкультур у 2020 році складе на 7-10 млн тонн (10-15%) менше, ніж минулоріч.
Однак у міністерстві вважають, що це не вплине суттєво на продовольчу безпеку держави. У 2020 році прогнозується стабільна ситуація щодо продовольства, хоча в деяких сегментах вона й залежатиме від тенденцій на світовому ринку.
Крім цього, у відомстві зазначили, що в цій ситуації Україна зможе посилити свої позиції в якості надійного постачальника зерна в Європейський Союз та отримати додатковий прибуток від його імпорту.
Позитивно налаштований також виконувач обов'язків виконавчого директора Української зернової асоціації (УЗА) Сергій Іващенко. За його словами, українські землі максимально придатні для сільськогосподарських робіт, а тому причин для хвилювань немає. Однак через зміни клімату та зменшення кількості опадів українські ґрунти потребують зрошення. А за час незалежності країна втратила більшу частину відповідних систем через «умільців», які викопують труби та здають на металобрухт.
«У середньостроковій перспективі УЗА прогнозує збільшення валового збору врожаю зернових та олійних культур до 100 млн. тонн за рахунок підвищення врожайності в Україні. І це не межа. Адже якщо все буде розвиватися так, як це було впродовж останніх 20 років, то до 2026-го ми можемо збільшити врожай до 113 млн тонн».
Сергій Іващенко
В. о. виконавчого директора УЗА
За словами Іващенка, зараз експерти УЗА оцінюють стан озимих як хороший, а посівна кампанія активно триває. На сьогодні вже засіяно 4,85 млн тонн га ярими культурами, що становить близько третини плану. Дійсно, на окремих територіях відчувається нестача вологи, і деякі агропідприємства планують пізніше засівати ярі культури, чекаючи великих опадів.
Іващенко впевнений, що передумов для дефіциту зерна або загроз продовольчої безпеки в Україні немає.
«Країна споживає лише третину вирощеного врожаю, тому решту вона зобов'язана експортувати, щоб внутрішній ринок міг отримати додаткову ліквідність, а країна – валютні надходження. Ми раді, що профільне міністерство прислухалося до УЗА та не стало вводити обмеження для експорту зерна», — резюмував Іващенко.
Якими будуть ціни на зернові
Генеральний директор холдингу «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко вважає, що незважаючи на те, що в цьому році українські аграрії дійсно страждають від нестачі вологи та, як наслідок, прогноз врожайності по основним культурам може бути дещо знижено, ніякої загрози продовольчій безпеці краіни немає. Україна виробляє набагато більше ніж споживає.
«Щодо світових цін, то зараз вони перебувають у багаторічному мінімумі. Скажімо, у 2012 році кукурудза в порту коштувала $280 за тонну, зараз — $160-165 за тонну, а ціна на майбутній (осінній) урожай сьогодні вже $140-145 за тонну. Крім цього, у найближчі пів року світові ціни на кукурудзу можуть бути ще нижчими через великі посівні площі в Америці та слабкий попит на етанол».
Катерина Рибаченко
Генеральний директор «Агро-регіону»
Рибаченко також зазначила, що уряд зараз обговорює ідею щодо обмеження експорту та введення певних мит для того, щоб ще більше знизити ціни на продукції українських виробників. Агробізнес та фермери на це дивляться вкрай негативно, оскільки такі дії та інші перераховані чинники негативно впливатимуть на розвиток агросектору не тільки в короткостроковій, але і в довгостроковій перспективі.
За словами Рибаченко, якщо в умовах низьких світових цін на зерно та росту фіксованих витрат на виробництво в Україні, мита та обмеження все-таки введуть, то варто очікувати банкрутства не тільки фермерів, але і деяких компаній. І хоча більш ефективні агровибники, які й без того вже давно працюють в складних умовах, мають певний запас міцності, то при введенні мит, варто очікувати негативних та масштабних наслідків для економіки країни.
За словами Рибаченко, якщо мита все-таки введуть, то варто очікувати банкрутства фермерів і деяких компаній. Але це не стосується ефективних і великих, які й без того вже впродовж п'яти років працюють в умовах низьких цін.
Однак, на думку голови Національної ради економічного розвитку Олексія Дорошенка, таке рішення уряду є величезним плюсом. Він не згоден з тим, що світові ціни на зерно падатимуть.
«Урожай буде меншим не тільки в Україні, але й в усьому світі. Тож підвищуватиметься світова ціна на зерно. Ці фактори можуть допомогти деяким компаніям компенсувати одне іншим і не отримати збитків. Зрештою, кінцевий споживач за ту саму пшеницю буде змушений платити більше, але уряд зараз вживає заходів для того, щоб звести негативні тенденції до мінімуму», — заявив він.