Головний ресурс нашого часу — людський капітал. Щоби міста могли конкурувати за людей, важливо створювати комфортний суспільний простір, публічні місця для городян, які сприятимуть спілкуванню, розвитку й пошуку проривних ідей. Про те, як створювати громадські простори нового типу й чи є вони в Києві — у матеріалі 
.
Приблизно 200 років тому населення Землі становило майже 1 млрд осіб. Сьогодні ця цифра увосьмеро більше. Наразі більше ніж половина людей у світі мешкають у містах, але, за прогнозами експертів, до кінця століття частка городян перевищить 90%.
Різкий стрибок урбанізації змусив світове співтовариство систематизувати й осмислити знання про міське середовище, щоби знайти оптимальний сценарій його розвитку. Сучасне місто має бути комфортним, безпечним і дружнім людині. У ньому, крім житла, роботи та транзитних місць на кшталт вулиць і площ, має знайтися місце для творчості, розвитку, відпочинку та спілкування.
Курс на розвиток громадських просторів і створення комфортного середовища став головним трендом десятиліття. У лютому 2020 року Світовий банк представив дослідження The Hidden Wealth of Cities («Приховане багатство міст»). У ньому експерти з допомогою 20 прикладів з усього світу довели, що упорядкування громадських просторів є прямо пропорційним зростанню економічного потенціалу.
Доведено, що успішні громадські простори допомагають зміцнити соціальну згуртованість, знайти баланс між особистим життя й роботою, підтримують місцеву економіку, стимулюють зростання підприємництва.
Наочних прикладів успішних громадських просторів по всьому світу вистачає: це і Трафальгарська площа в Лондоні, і парк Хай-Лайн у Нью-Йорку, і площа Скандербега в Тирані, і плавучий острів у Брюгге.
В основі цих проєктів переосмислення публічних просторів як ключових елементів соціопросторової структури міста, які є відкритими й доступними для всіх.
Якщо говорити зовсім простими словами, то публічний простір — це локація або конкретний об'єкт, який виконує функції одночасно й території спілкування, і зони відпочинку, і місця роботи, і соціальної активності та розвитку. Це простір, у якому створюють сучасне ком'юніті та вибудовують тісні соціальні зв'язки. Адже соціальний капітал сьогодні є дуже важливим.
Щоби люди спілкувалися один з одним, у Сіетлі, наприклад, вигадали суспільний простір, заточений під гру в скрабл — StreetScrabble. Кожен може взяти в ній участь, просто проходячи повз, і спробувати свої сили в міських турнірах.
Усі сучасні теорії розвитку міст, якщо розглянути їх уважно, визнають той факт, що створення просторів із чітко визначеними функціями стає одним із ключових чинників розвитку міської економіки. Громадські місця стають спільним знаменником, який зводить воєдино розуміння суспільного середовища як комфорту і сприйняття середовища як капіталу.
Доступність, відкритість і дружність публічних просторів закладені в засадничому чиннику сучасної архітектури — людиноцентричній моделі організації простору, розповідає провідний архітектор AVG Group Дмитро Столяров.
Архітектор таких проєктів передусім піклується про соціокультурні чинники та створення комфортного середовища, адже це міська зона, куди люди приходять знову і знову для прогулянок, проведення зустрічей, відпочинку, долучення до культурних або розважальних заходів.
Як приклад Столяров наводить різні типи організації такого простору. У європейській традиції створення громадських просторів пов'язане з культурою громадського харчування та шопінгу. Там затишні площі перетворюються на подобу міського ринку їжі з фудкортом просто неба.
А ось «американська школа» відстоює фрагментацію публічних просторів під конкретну соціокультурну спільноту: парки, до яких переважно ходять власники домашніх тварин, сквери для виступів вуличних акторів або музикантів, алеї художників або місця тусовки тінейджерів.
Щодо реальних умов формування громадських просторів у Києві, то тут секретів немає. Очевидно, що розвиток міського середовища та підвищення його якості — тема, яка є актуальною сьогодні для всіх міст нашої країни саме в контексті балансу інтересів.
Місто — це складна система, де в ідеалі мають поєднуватися запити жителів на комфорт і безпеку, потреби бізнесу в реалізації якісних сучасних проєктів, що мають попит, і прагнення влади розвивати місто і сприяти приватним ініціативам.
Подібний підхід під час формування публічного простору, за словами провідного архітектора AVG Group, можна побачити на прикладі реновації частини заводу «Арсенал». Адже одним з основних чинників тут стало створення культурного й освітнього простору.
«Безумовно, тут також є ресторани з літніми терасами та міський ринок їжі в корпусі №5, однак наявність коворкінгу (корпус №7) та освітньої платформи «Освіторія Хаб» привертає увагу молодих людей, яким цікаво не тільки комфортно гуляти серед відреставрованих будівель, але й розвиватися, спілкуватися й навіть працювати як усередині будівель, так і на свіжому повітрі», — пояснює Столяров.
Ще зовсім недавно територія заводу «Арсенал» у центрі Києва повільно й впевнено занепадала. Зараз це одне з найпопулярніших місць і відмінний приклад сучасного суспільного простору, де зібрано міський ринок їжі з відомими ресторанами, кафе, барами та пекарнями, коворкінг CREATIVE STATES, навчальний центр «Освіторія Хаб», бізнес-центр, офіси. І це лише частина перетворень території. У майбутньому, судячи з планів девелоперів, тут з'являться нові житлові, офісні й соціальні проєкти.
Водночас, переконані в AVG, важливим завданням для будь-якого архітектора, який працює тут, є відновлення і збереження комплексу історичної пам'ятки, забезпечення нормального функціонування і пристосування приміщень під нові функції.
У реновації промзони в центрі Києва беруть участь одразу кілька девелоперів, які зуміли домовитися і пройти цей шлях перетворення території «Арсеналу» на сучасний публічний простір разом. Варіантів сценаріїв вдалого міського простору є мільйон — важливо лише запропонувати оптимальне поєднання функціональності й комфорту у своєму проєкті.
Приклад Києва є показовим у тому сенсі, що столиця — це дзеркало інвестиційного клімату країни. Саме з нього варто починати масштабні зміни розуміння містобудівного планування, де громадські простори стануть новими центрами тяжіння мікрорайонів і міст.
