Сьогодні Міністерство регіонального розвитку та будівництва представило новий законопроект про знесення і реконструкцію старого житла. Під нього потраплять в першу чергу так звані «хрущовки» і «сталінки». Лише в Києві таких будинків, за даними міністерства, більше трьох тисяч. Але експерти, опитані 
, не до кінця поділяють оптимізм Мінрегіону.
Головними нововведеннями документа стали зменшення кількості власників, що погоджуються, та методика розрахунку коефіцієнта відшкодування – тобто, скільки квадратів у новій квартирі отримає мешканець, розповів заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.
Якщо у чинному законодавстві необхідна була згода всіх мешканців, то тепер уряд пропонує зменшити їх кількість до 75%. А ось з коефіцієнтом зворотня ситуація: зараз він прописаний на рівні 1,5 і є непідйомним для інвестора, стверджує Парцхаладзе.
«Якщо в Києві, наприклад, на Хрещатику, це може бути вигідно, то в регіонах – не потягнуть», — пояснив заступник міністра, додавши, що високий коефіцієнт і був одним з основних гальм для початку реновації. Згідно з законопроектом, тепер його зможуть самостійно встановлювати місцеві влади.
Не обійшов стороною законопроект і можливість реконструкції житла вище п'яти поверхів, якої немає у чинному законодавстві.
Також документ розділяє поняття зносу та реконструкції житла. У першому випадку мешканців спочатку мають переселити в нові квартири з ремонтом, а також оплатити їм переїзд. При цьому, новий будинок повинен знаходитися в тому ж адміністративному районі, що і старий, — щоб люди могли користуватися тими ж поліклініками, школами, тощо. І тільки після цього старий будинок можуть зносити. Крім того, для захисту мешканців, договори з приватним інвестором буде затверджувати Кабмін, каже Парцхаладце.
Але крім знесення може бути проведена і реконструкція житла. Наприклад, за програмою 70/30: у цьому випадку 70% вартості покриває місто, решту – мешканці. За словами заступника міністра, такий варіант може підійти невеликим обласним містам. Там же інвестор може реалізовувати й іншу модель — добудування поверхів. Тобто девелопер зможе продати нові квартири, і за рахунок цього провести ремонт всього будинку.
Забудовники можуть знайти в цьому свої вигоди. Звичайно, девелопер швидше візьметься за проект, де він виграє, як забудовник і управлінець. Але він може зайнятися реконструкцією, щоб поповнити свій портфель вдалими соціальними кейсами, каже головний редактор Property Times Вікторія Берещак. Цікава забудовнику може бути і реновація шкіл, лікарень і дитячих садків. Адже крім соціальної функції він може домовитися з місцевою владою про сплату таким чином пайового внеску.
Проте, важливу роль у програмах зносу та реновації грають і ціни на нерухомість. Для забудовників нова ініціатива може бути вигідною тільки в перспективних районах і хороших локаціях, розповіла співвласниця компанії Midland Development Олена Шуляк.
Проблему ускладнює той факт, що навіть у Києві близько 60-70% житла знаходяться на межі терміну експлуатації, додає віце-президент «Ліги експертів України» Андрій Гусельников. А більшість цих будинків знаходяться як раз в непривабливих для інвестора районах — наприклад, в Святошинському.
Ще однією невирішеною проблемою залишається доля 25% мешканців, які не погодяться на переселення, зазначає Берещак. Як з ними вчинять – залишається відкритим питанням, що вимагає серйозного доопрацювання.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
