26 вересня під час щомісячної презентації моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що підтримується Європейським Союзом, українські експерти та бізнес обговорили ситуацію в будівельній сфері та виклики, які існують перед великим відновленням України після війни.
«На платформах DREAM та Big Recovery Portal налічується вже майже 4 тисячі проєктів із бюджетом, який суттєво перевищує 350 млрд грн. Щодня додаються десятки нових проєктів на мільярди гривень», – розповів співзасновник ГО «Технології прогресу» Максим Нефьодов.
За його словами, під час майбутнього відновлення України може виникнути проблема дефіциту будматеріалів через низку причин. Перша – частина заводів пошкоджена або залишилась на окупованій території. Особливо через бойові дії постраждало виробництво металу, сухих будівельних сумішей та теплоізоляційних матеріалів.
Друга причина – після початку повномасштабного вторгнення виник дефіцит товарів, які раніше імпортувалися з рф та Білорусі: зокрема будівельної хімії, оздоблювальних матеріалів.
За його словами, натепер існує приблизно десяток різних проєктів будівництва нових заводів з виробництва будматеріалів, але вони передбачають інвестиції у 50-150 млн євро у досить великі та технологічно складні об’єкти. Тож ці проєкти поки що перебувають на стадії розгляду.
Згідно з даними дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та ГО «Інститут Міжнародних Економічних Досліджень», потреба у додаткових потужностях бетону під час відновлення становитиме 9-10 млн куб. м/рік, цементу – 2-3 млн тонн/рік, мінеральної вати – 15 млн кв. м/рік, ПВХ-профілю – 4,5 млн пог. м.
Також, за розрахунками ДП «Укрпромзовнішекспертиза», у період відбудови середній попит на будматеріали та обладнання у порівнянні із 2021 роком зросте на понад 40% – до майже $20 млрд на рік.
Утім, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк впевнений, що вітчизняні виробники зможуть задовольнити попит майже повністю. На його думку, Україна в післявоєнний період буде більшою мірою потерпати від дефіциту потужностей будівельних компаній, ніж дефіциту матеріалів. Якщо у 2018-2021 роках в Україні в середньому будували 13,7 млн кв. м житла, в перші два роки війни – 9,6-9,7 млн кв. м на рік, то в період відбудови цей обсяг може в середньому зрости до 20,8 млн кв. м при середньорічній потужності з будівництва у 13,6 млн кв. м.
Зараз, за його словами, будівельний ринок потерпає від таких проблем:
- дефіцит працівників;
- дефіцит електрозабезпечення;
- низький внутрішній попит на будматеріали.
Інвестиції у виробництво стримуються поточним низьким попитом на будматеріали. «Насправді поки що попит на будівельну продукцію складає 50-60% від наявних потужностей, тож керуватися цифрами очікуваного попиту, коли завершиться війна, ми не можемо», – пояснив Володимир Власюк. За його словами, будівельна галузь «виснажена війною». Хоча можливе економічне бронювання 30-50% працівників дозволить підприємствам «бронювати найкращих, що буде сприяти виведенню зарплати з тіні».
Максим Нефьодов додає, що ще одна проблема для будівельної галузі – це зростання цін, адже собівартість будівництва зросла на 53% за останні два роки.
При цьому рівень прозорості будівельних закупівель є дуже низьким. « 90% закупівель в електронній системі Prozorro мають одного учасника і лише 8% – двох. Про конкуренцію у галузі не йдеться», – заявив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.
З іншого боку, за словами президента Конфедерації будівельників України Льва Парцхаладзе, бізнес неохоче подається на торги проєктів з відновлення, оскільки проєктна документація подекуди написана неякісно, замовники виставляють нереалістичні вимоги по зарплатах будівельників або по строках робіт, не мають чітко невизначеного фінансування тощо.
Серед усіх прифронтових регіонів у 2023 році найбільше коштів отримали будівельні компанії з Харківської області (16 млрд грн з 37,1 млрд грн) та Миколаївської (7,4 млрд грн). А найбільш поширеним основним КВЕДом у залученого до відбудови бізнесу стало будівництво житлових і нежитлових будівель (19,5 млрд грн).
При цьому, за словами Володимира Ланди, міжнародний бізнес поки що не бере участі у відбудові: в будівельній галузі майже виключно працює український капітал.
