Facebook Pixel

«Ковальська нерухомість» проти пам’яткоохоронця: суд розпочав розгляд справи по суті

Шевченківський суд Києва 20 січня розпочав розгляд по суті справи за позовом компанії «Ковальська нерухомість» проти активіста та пам’яткоохоронця Дмитра Перова. Компанія вимагає захисту честі, гідності і ділової репутації та спростування інформації, що зазначена в 6 постах у Facebook Дмитром Перовим. В них активіст називає знесення будівлі в Києві за адресою Жилянська, 47, незаконною. Перов та його адвокати вважають позов тиском та не згодні з претензіями забудовника.

Сторони пояснили свої позиції суду, але на засіданні ще не були розглянуті експертизи та докази. Крім спростування інформації, яку «Ковальська нерухомість» вважає невідповідною дійсності, забудовник вимагає компенсувати моральну шкоду у 100 тис. грн.

The Page поговорив з обома сторонами судової справи.

Чому знесення будівлі в центрі Києва звернуло увагу активіста

Дмитро Перов наполягає, що будівля за адресою Жилянська, 47, мала історичну цінність для Києва. Але в цьому питанні сторони розійшлися в тлумаченні законів. Адвокат «Ковальської» почав використовувати термін «пам’ятка історії» щодо вказаного об’єкту, наполягаючи, що будівлі немає в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України.

Пам'яткоохоронець Дмитро Перов у суді. Джерело: The Page

Пам'яткоохоронець Дмитро Перов у суді. Джерело: The Page

На свій захист Перов заявив, що використовував інший термін — «історична пам’ятка». У своєму захисті він посилався не на Державний реєстр, а на Венеційську хартію — міжнародний документ, визнаний Україною, під чий опис підпадає зруйнована будівля.

Quote«Я вважаю цю будівлю безумовно цінною, хоча б через те, що їй було понад 160 років, а в Києві це досить поважний вік для будівель. Коли у нас руйнують такі історичні будівлі, ми розуміємо, що втрачаємо частинку культурної спадщини. Забудовник дійшов до казуїстики та буквоїдства, — пояснив Дмитро Перов. — Я писав, що це історична пам’ятка. Цей термін використовує Венеційська хартія. Зокрема, в частині 1 статті 1 зазначено, що історичною пам’яткою є будь-яка будівля, що з історично-архітектурної та мистецької точки зору несе певну цінність і зберегла якісь свої характерні риси. Будівля на Жилянській, 47, зберігала культурну історичну цінність, бо була частиною первісної забудови цієї вулиці».

Цікаво, що якщо розібрати пости Перова по реченнях, то навіть у адвоката забудовника немає до них питань. Він наполягає, що розглядати треба сенс, а не окремі речення. Але на цьому судовому засіданні до висновків лінгвістів справа не дійшла.

Вплив постів з критикою «Ковальська нерухомість» оцінили в мільйони

Поки пам’яткоохоронець рахує цінність київських будівель їхнім віком, у «Ковальській нерухомості» рахують пости Перова грошима. За підрахунками забудовника, через них компанія втратила понад 85 млн грн.

Суд за позовом «Ковальська нерухомість» проти Дмитра Перова. Джерело: The Page

Суд за позовом «Ковальська нерухомість» проти Дмитра Перова. Джерело: The Page

«Є така категорія в юриспруденції «упущена вигода». Це коли через якісь дії не з вашої вини розривається контракт і ви втрачаєте потенційні кошти. За рахунок того, що була поширена недостовірна інформація, інвестор розірвав договір на 85 млн 500 тис., відповідно, ми цю інвестицію не отримали», — пояснив адвокат «Ковальської нерухомості» Володимир Хажанець.

За його словами, інвестор, побачивши пости активіста, відразу відмовився від угоди, про що прямо сказав у претензії.

«Зараз ми всі живемо в інформаційному просторі, і будь-який інвестор, покупець, аналізує не лише документи, які є у забудовника, а й моніторить інформаційний простір. Він обирає того забудовника, у якого є певна гігієна інформаційного простору. Тому коли така кричуща інформація розголошується в усіх засобах масмедіа, в інтернеті, це викликає певні сумніви», — сказав адвокат.

Захист Перова наполягає, що його пости містять судження, а не твердження, і активіст має право на висловлення думок.

Хажанець сказав, що компанія «Ковальська» не проти плюралізму думок, бо це прописано в Конституції. На неї ж він посилається, виправдовуючи позов.

Quote«Коли я використовую певні маркерні слова, наприклад «незаконне будівництво», «самовільний знос будівлі», вони, якщо говорити філософськи, з категорії добра і зла. Суспільство їх так сприймає. Якщо ти зробив щось незаконне, то ти поганий. І ці кричущі маркери мають бути підтверджені. Окрім того, в Конституції України передбачена презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні того чи іншого правопорушення, доки її вину не встановлено в судовому порядку і не підтверджено вироком суду», — сказав адвокат.

Він запевнив, що це є порушенням ділової репутації.

«Ви подивіться на реакції звичайних громадян під цими постами, там ледве не закликали спалити забудовника», — розповів Володимир Хажанець.

Паралельний судовий процес

Але до кожного коментатора «Ковальська нерухомість» все ж таки не збирається подавати позови. І хоча Хажанець визнає розголос та навіть наводить конкретну суму щодо втрат через слова активіста, водночас заперечує, що забудовник є публічною особою. Визнати компанію такою вимагає вже захист Перова, посилаючись на певні висновки Верховного суду, що свідчать про використання судових позовів як тиск на представників громадськості.

Quote«Їм невигідна позиція публічної особи в цій справі. Але мені здається, що ми не можемо відкидати якісь очевидні речі. Якщо зайти в інтернет чи просто проїхати Києвом, то обов’язково побачиш білборди та рекламу «Ковальська», вони навіть брендують всю свою техніку. Якщо їхати з лівого берега на правий, киянин побачить величезний банер над заводом «Ковальська», який рекламує бетон та будівництво», — говорить Перов.

Адвокат позивача вважає, що його компанія не має впливу на суспільне життя.

«Публічною особою є особа, яка здійснює певний вплив у певній галузі суспільного життя, наприклад, в економіці. «Ковальська» — забудовник звичайний. Ми вважаємо себе рядовим забудовником, який не відрізняється від будь-якої іншої юридичної особи, яка платить податки, здійснює свою діяльність. Від цього вона не стає публічною особою. В практиці Верховного суду зазначається, що публічною особою є державні діячі, ті, що працюють з державою, ті, що займають офіційні посади, ті, що реально впливають на суспільне життя в країні. Я не вважаю, що особи, які ведуть підприємницьку діяльність та просто будують будинки, є публічними», — заперечив Хажанець.

Тим часом, довести суду, що «Ковальська» є публічною особою, має відповідач. Це поки що не було зроблено.

«Незалежно від рішення цього суду, «Ковальська» буде подавати апеляцію, касації для того, щоб якомога глибше затягнути активну громадськість в паралельні судові процеси. Ми розуміємо, що це паралельний судовий процес. Замість того, щоб доводити в суді провину забудовника в зруйнуванні цієї будівлі, ми вимушені витрачати свій час, свої зусилля, свої кошти на захист. Найкращий спосіб захисту — це напад. І цей спосіб зараз використовує забудовник», — підсумовує Перов.

Наступне засідання суду відбудеться 11 березня.

Подякувати 🎉