2 листопада міністерство оборони рф заявило про відновлення участі росії у «зерновій ініціативі».
Нагадаємо: 29 жовтня рф заявила, що призупиняє участь в угоді нібито через атаку дронів у Севастополі. Експорт зерна тимчасово припинився. 30 жовтня Туреччина, ООН та Україна, попри погрози рф, погодили план транзиту для суден. Анкара заявила, що вивезення триватиме всупереч «нерішучості» росії. 31 жовтня з портів вийшли 12 кораблів із 354 500 т агропродукції до країн Африки, Азії та Європи. А вже 2 жовтня рф заявила, що «вирішила повернутися» до зернової угоди.
Заява міноборони рф з’явилася неочікувано швидко, але була передбачуваною. Річ у тім, що вихід із зернової угоди росія почала готувати задовго до атаки флоту у Севастополі. Цей день ми визначили абсолютно точно: 18-19 вересня 2022 року (жовтий стовпчик на графіку), коли розпочалося кардинальне, у п’ять разів одразу, збільшення тривалості очікування інспекції суднами із зерном.
У тоталітарних державах таке може бути тільки за командою зверху. Причому з самого верху. Тобто десь 17-18 вересня була команда гальмувати процес з кремля. Чому звідти – бо у «зерновій ініціативі» є особистий інтерес президента Туреччини, і замахнутися на нього могла лише відповідна за рівнем особа.
Щоб з’ясувати, що трапилося, достатньо нагадати, що 14-16 вересня 2022 року відбувся великий саміт ШОС у Самарканді, де президенту рф довелося витримати критику за війну від перших осіб Китаю та Індії та приниження у процедурних питаннях з боку лідерів азійських членів СНД. А ще він пообіцяв президенту Китаю, що намагатиметься якнайшвидше завершити війну в Україні.
Замість цього 18 вересня президент рф наказав гальмувати зерновий експорт, а 21-го оголосив мобілізацію — вперше в історії сучасної росії. За кілька тижнів уперше призначив командувача об’єднаного угруповання військ в Україні Сергія Суровікіна (який уже відзначився масштабними ракетними атаками цивільних українських об’єктів. — Ред).
Звідси є тільки один висновок: спроба блокування зернового коридору — складова путінського плану нового етапу війни на виснаження України. Розглядати цю тему окремо від війни не має жодного сенсу.
Саме про це ми наголошували у прогнозі від 1 листопада. Незважаючи на подробиці і можливі плани росії (затягнути час для поповнення та злагодження своїх військ, відчутніше розкрутити інфляцію в Європі, особливо у Британії, спровокувати соціальну напруженість у ЄС і тиск на владні структури з вимогою переглянути політику щодо СВО та росії загалом) перейдемо до головного висновку цього прогнозу.
Єдиним (ще раз, єдиним) чинником, що може відтермінувати зрив українського морського експорту зерна найближчим часом, є побоювання рф зіпсувати відносини з президентом Туреччини, для якого це успішний глобальний лідерський проєкт. І, можливо, трохи економічного інтересу.
Можливо, у телефонній розмові, що відбулася 1 листопада, Ердоган сказав путіну щось на кшталт «Кажи що хочеш, але мої турецькі судна однаково возитимуть зерно з українських портів».
Але, якщо серйозно, варто усвідомлювати: позиція рф щодо України не змінилася. Перешкоджання рф зерновому коридору — це зовсім НЕ ПРО ЗЕРНО, це про новий етап війни. Той факт, що росія зараз не наважилася фізично заважати зерновому експорту безпосередньо у морі, нічого не змінює. Змінити цю ситуацію, розподіл сил і переговорну позицію рф можуть тільки ЗСУ з допомогою достатньої кількості сучасної зброї. І прогнозувати подальший розвиток подій треба саме у такому контексті.
Автор – керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень
P.S. За новинами про «вихід» та «повернення» росії до зернової угоди залишився непоміченим ще один факт. Протягом 1 листопада турецькі та оонівські інспектори добре попрацювали: усі судна з українським зерном, що йдуть зараз до протоки Чанаккале і далі у Середземне море, очікували цього моменту до 21-22 дні через саботаж інспекторів рф.
Небезпека для судноплавства внаслідок штучної тисняви у Мармуровому морі сходить нанівець. Але повернення росії до інспекційної роботи знову може змінити ситуацію на гірше. Нагадаю: позиція рф щодо України не змінилася.