Генерала Сергія Суровікіна призначили командувачем угруповання російських військ в Україні 8 жовтня. За два дні, 10-11 жовтня, Україна зазнала однієї з найбільших ракетних атак: у перші години по її території рф випустила понад 80 ракет різних типів.
Російські провоєнні пабліки були у захваті від атаки та від кількості жертв і постраждалих українців. Це пом’якшило загальне засмучення, що панувало у рф від 8 жовтня, коли підірвали Кримський міст.
Хто такий Сергій Суровікін
Як пише The Guardian, генерал армії Суровікін кар’єрист, але рішучий військовий. Від 2017 року він командував Повітряно-космічними силами росії, хоча не мав стосунку ані до авіації, ані до космосу.
Саме він очолював військову операцію у Сирії, і саме за його керівництва місто Алеппо перетворилося на купу щебеню разом із мирним населенням. Тоді, за різними даними, загинуло від 30 тис. до 70 тис. цивільних, а генерал Сергій Суровікін отримав звання героя росії.
Рішучість йому була притаманна завжди: наприклад, ще на початку військової кар’єри у 1991 році, тоді ще капітан Суровікін, єдиний серед офіцерів Таманської дивізії віддав своїм підлеглим наказ відкрити вогонь по протестувальниках у Москві.
До речі, за це майбутній генерал опинився під кримінальним провадженням, але згодом його виправдали. У біографії генерала є ще одна кримінальна справа: у 1995 році йому закидали торгівлю зброєю і навіть засудили на рік. Та згодом виправдали, а судимість зняли.
Чого чекати від генерала-окупанта Суровікіна
Суровікін, формально призначений на посаду міністром оборони росії Сергієм Шойгу, насправді ставленик путіна. За даними британської розвідки, путін довго керував операцією в Україні майже в ручному режимі, що призвело до численних невдач, неузгоджень та затримок. Завдання Суровікіна — виправити це становище, повернути керованість військам і запобігти воєнній катастрофі, на межі якої опинилися російські окупаційні війська в Україні.
Тобто зберегти фронт, поки в Україну не почнуть прибувати поповнення з-поміж мобілізованих і, якщо вдасться, провести хоч якусь наступальну операцію, про яку можна буде розповісти у телевізорі пересічним росіянам.
Але на тлі тотального дефіциту сучасних озброєнь у російській армії, а також великих проблем із забезпеченням мобілізації та з огляду на збільшення міжнародної воєнної допомоги для України це виглядає малоймовірним.
Найближчими місяцями Суровікін докладе максимум зусиль, щоб виконати заплановане. Хоча насправді воєнні успіхи генерала — це радше наслідки, зумовлені головною метою.
Війна у телевізорі: що робитиме Суровікін в Україні
Про це свідчать його перші рішення на новій посаді. Річ у тому, що ракетний удар по Україні планували задовго до призначення нового командувача. Ймовірно, він мав розпочатися лише за холодів: саме тоді удар по критичній інфраструктурі завдав би максимальної шкоди українцям. Але атаку провели за плюсової температури, у поспіху витратили дорогі ракети на удари по «стратегічних» перехрестях та дитячих майданчиках. Відповідна телевізійна картинка, звісно, пришвидшить надання надсучасних ППО Україні та унеможливить проведення справді нищівної атаки інфраструктури взимку.
Суровікіна все це зовсім не бентежить, тому що головне задання він виконав на відмінно: лише за два дні після підриву Кримського мосту цю новину перекрили картинкою бомбардувань українських міст. Що, власне, й було потрібно Суровікину та його патрону, які змогли лише за два дні поліпшити настрій своєму електорату.
Саме так і буде «воювати» новий командувач: попри все, задля телевізійної картинки для внутрішнього використання і збереження влади свого патрона.
P.S. Коли під час масованого ракетного удару по українських містах путін виступив із телезверненням, більшість глядачів, напевно, пропустила важливий пасаж. Ракетний удар, плоди якого диктатор пожинав під час виступу, за версією путіна, завдали «по прєдложєнію міністєрства оборони і по плану гєнєрального штаба». Тобто відповідати за нього в умовній Гаазі мають Суровікін з колегами, а не путін, який його призначив. Нюанс характерний і багатозначний.
Читайте також
