Facebook Pixel

Відповідальний за обстріли України. Сергій Суровікін нищив Донбас і Сирію, а в 1991 чавив людей танками в Москві

За ракетні удари по містах України, що сталися останніми днями, відповідальний генерал армії РФ головком ПКС РФ Сергій Суровікін, якого навіть у російських ЗМІ називають «м'ясником Алеппо».

Суровікіна було оголошено командувачем об'єднаного угруповання російських військ у суботу, 8 жовтня. Якого це поля ягода, зрозуміло з того, що його призначення вітали Рамзан Кадиров і Євген Пригожин, які доти критикували російських генералів за «слабкодухість».

Військові експерти давно зазначають особливу жорстокість Суровікіна. Він відомий тим, що з особливою люттю чавив танками навіть росіян, які виступали проти путчу 1991 року в Москві. Тоді Суровікін у званні капітана командував колоною БМП Таманської дивізії, що зіткнулася із захисниками Білого дому в тунелі на Садовому кільці.

55-річний Сергій Суровікін обіймає посаду головнокомандувача повітряно-космічних сил РФ із 2017 року. Він брав участь у збройному конфлікті в Таджикистані, другій чеченській війні та воєнній операції в Сирії.

Ще на початку війни Суровікін став одним із фігурантів кримінальних справ, відкритих із боку України. У березні Генпрокурорка України Ірина Венедіктова звинувачувала генерала в ракетно-бомбових ударах, зокрема по цивільних об'єктах», адже тоді він очолював російські ПКС.

Суровікін і трагедія під час путчу ГКЧП

За даними РИА «Новости», Суровікін, очевидно, має зв'язки в армії з огляду на його стрімку кар'єру після закінчення 1987 року Омського вищого командного військового училища. Уже за чотири роки він став командиром «придворної» 2-ї гвардійської мотострілецької Таманської дивізії. Згодом його неодноразово «відмазували» від проблем і арештів.

Саме з ім'ям Суровікіна пов'язана трагедія під час спроби серпневого путчу в СРСР 1991 року. Тоді, бувши командиром Таманської дивізії, за наказом військового коменданта Москви, призначеного ГКЧП, він увів підрозділ у складі приблизно 20 броньованих машин у місто, щоб виставити блокпости на Садовому кільці та не пропускати активістів до центру міста.

Тоді загинули троє захисників Білого дому: Володимир Усов, Дмитро Комар та Ілля Кричевський. Як пише The Insider, за офіційною версією, у тунелі під Новим Арбатом «колону зупинив натовп, на дорозі було споруджено завали».

Quote«Суровікін звертався до натовпу з попередженнями... вимагав пропустити колону, зробив два попереджувальні постріли вгору з табельної зброї. Потім із частиною колони прорвався крізь завали й залишив місце конфлікту, а під час нападу натовпу на бойові машини, що залишилися, загинули троє молодих людей», — згадує ті події член ради Центру захисту прав людини «Меморіал» Олександр Черкасов.

Агентство РБК також уточнює, що 25-річний Суровікін не тільки очолював Таманську дивізію, але й особисто сидів в одній із БМП, якими були на смерть розчавлені троє москвичів.

Після цього Суровікін потрапив до СІЗО «Матроська тиша», але незабаром Борис Єльцин особисто розпорядився звільнити його. Суровікіна виправдали з огляду на те, що «він діяв за наказом згори». Міністр оборони Язов, який віддавав наказ, теж вийшов із СІЗО за півтора року, а потім потрапив під амністію.

Згодом, у 1995 році, у Суровікіна був ще один скандал — його, тоді майора, Військовий суд Московського гарнізону визнав винним у скоєнні кількох злочинів. Майбутнього генерала звинуватили в сприянні в придбанні, збуті вогнепальної зброї та боєприпасів без дозволу.

Обвинувальні статті тоді передбачали 8 років позбавлення волі, але, як пише «Радіо Свобода», вирок пом'якшили до невпізнання: один рік позбавлення волі умовно.

«Суровий» досвід: звання генерала після України та Сирії — 2014 та 2017 роки

Відомо, що у 2014 році командувача військ Східного військового округу Суровікіна призначили в Ростовську область, де він керував відправленням танкових частин на південний схід України. Соратник російського опозиціонера Олексія Навального Леонід Волков стверджував, що після анексії Криму Суровікін мав стосунок до відправлення на Донбас російських військових. Хоча офіційних підтверджень цієї інформації немає.

Quote«У 2014 році генерал-полковник Сергій Суровікін, командувач Східного військового округу, працює чомусь не в себе в Східному Сибіру, а в Ростовській області, де керує відправленням на південний схід України підпорядкованих йому танкових частин горезвісних «бурятських танкістів» , — писав Волков.

У 2017 році Суровікін також очолював російське угруповання в Сирії, хоча й недовго – 3 — 4 місяці. Під час його командування угруповання, яке підтримувало з повітря наступ лояльних до Башара Асада сил, разом із найманцями з ПВК зазнало вагомих втрат — аж до генерала та кількох полковників, повідомив The Insider.

Тоді дії росіян також супроводжувалися бомбардуванням сирійських міст, що перебували під контролем опозиції. У листопаді того самого року Суровікіна, який доти не служив в авіації, призначають на посаду головнокомандувача Повітряно-космічних сил — це перший подібний випадок в історії цього виду збройних сил. У Сирії підлеглих Суровікіна звинувачували в порушенні прав людини: в ударах по житлових районах, бомбардуваннях хімічною зброєю та авіаударах по лікарнях.

Під час боїв у Дейр-ез-Зорі Суровікін провалив завдання щодо переправи через річку Євфрат, метою якої було блокування просування курдів до нафтових полів. Тому, мовляв, курдам і дісталися найбільші нафтові родовища – 75% усієї сирійської нафти.

Проте саме генерал Суровікін виявився єдиним з усіх командувачів російського угруповання, якого постійно демонстрували центральні телеканали, запевняючи, що саме в період його командування сирійські урядові війська досягли максимального успіху на полях битв.

У спеціальній доповіді правозахисної організації Human Rights Watch від 2020 року Суровікін опинився в списку російських і сирійських воєначальників, які можуть нести командну відповідальність (зокрема за дії підлеглих) за порушення прав людини під час наступу на провінцію Ідліб у 2019 — 2020 роках. Правозахисники говорять, що авіація рф свідомо завдавала ударів по цивільній інфраструктурі, включно з лікарнями, попри можливі жертви.

За підсумками сирійської операції Суровікін отримав звання Героя Росії. 2017 року він зустрічав у Сирії президента Володимира Путіна, коли той прилетів на російську авіабазу Хмеймім, щоб оголосити про виведення більшої частини російських військ.

Після Донбасу та Сирії генерал-полковник Суровікін отримав крісло головкому ПКС – 22 листопада 2017 року. А зараз очолив об'єднане угруповання російських військ у війні з Україною.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉