Фото: УНІАН
Увечері у вівторок, 2 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа — За життя» Тараса Козака.
Під санкції потрапили вісім компаній, які володіють телеканалами ZIK, NewsOne та «112 Україна». Це означає, що канали мають припинити мовлення з 3 лютого 2021 року.
Нагадаємо: народний депутат від партії «Опозиційний блок» Тарас Козак став власником телеканалу «112 Україна» 2018 року, наступного року він придбав телеканал ZIK і створив медіахолдинг «Новини» за участю каналів «112 Україна» та NewsOne.
Тарас Козак входить до найближчого оточення політика Віктора Медведчука, якому приписували контроль над цими телеканалами.
The Page звернулося за коментарями до юристів і політологів і зібрало «картину дня».
Фейки та солдати Кремля
Прессекретарка президента України Юлія Мендель пояснила позицію Володимира Зеленського так:
Вона наголошує, що блокування телеканалів так званого пулу Віктора Медведчука, які фіктивно оформлені на його соратника Тараса Козака, не має нічого спільного з наступом на свободу слова.
Вона закликала ЗМІ дотримуватися закону, не співпрацювати з державою-агресором і уникати фінансування та нав'язування редполітики Кремля.
Висловився й голова Служби безпеки України Іван Баканов:
Він назвав рішення РНБО про введення санкцій проти телеканалів 112, NewsOne і ZIK послідовним кроком української влади в боротьбі з російською гібридною агресією. За словами глави відомства, рекомендація щодо введення санкцій належить ВР і СБУ.
«З огляду на дані, якими володіє Служба безпеки, а також численні порушення законодавства у сфері телерадіомовлення, зафіксовані Нацрадою з питань теле- та радіомовлення, СБУ надала обґрунтовані рекомендації РНБО ухвалити відповідне рішення».
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко також пояснив, що рішення РНБО — симетрична відповідь на щоденні інформаційні та пропагандистські атаки на нашу свободу та незалежність.
За його словами, це логічне завершення розслідування тимчасової слідчої комісії, коли стало відомо, як укладалися угоди щодо зміни власників телеканалів 112, ZIK і NewsOne, «які сьогодні належать одній людині — правій руці Медведчука, депутату Тарасу Козаку»:
«Цей кейс є винятковим (!), але своєчасним. І не тільки через інформаційний тероризм і загрози національній безпеці України цих інструментів пропаганди Кремля. Але й через масові порушення журналістських стандартів, фейки та маніпуляції».
Ткаченко також висловив упевненість, що в Москві вже готують методички про «наступ на свободу слова в Україні» та «знищення вільної преси» й назвав заблоковані телеканали іноземною пропагандистською машиною, опосередковано профінансованою Москвою.
«Про свободу слова вже давно не йдеться, а окремі журналісти стали солдатами Кремля», — підкреслив він.
Апелювати до Заходу ОПЗЖ буде складно
Суто юридично рішення РНБО та указ президента про застосування санкцій до Тараса Козака та підконтрольних йому юридичних осіб потрібно оцінювати з огляду на те, яку доказову базу Служба безпеки України надала РНБО.
Якщо в документах є докази сприяння терористичним заходам, які загрожують територіальній цілісності України з боку Російської Федерації, то є підстави для застосування санкцій відповідно до ч. 2 ст. 1 закону «Про санкції»: «Санкції можуть застосовуватися з боку України... також до суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність».
Власне рішення РНБО оскаржити в суді не можна суто процесуально, оскільки воно є проміжним, і санкції остаточно вводяться в дію на підставі указу президента. Зі свого боку указ президента можна оскаржити у Верховному Суді як суді першої інстанції. Однак таке оскарження може затягнутися на роки.
Також ми збігаємося думками з колегами, що найближчими днями від Тараса Козака та його юридичних осіб можуть бути подані заяви до Європейського суду з прав людини за ст. 39 Регламенту ЄСПЛ про зупинення заходів щодо блокування діяльності підконтрольних йому телеканалів.
Козак, імовірно, посилатиметься на відсутність вироків проти нього та «суспільну важливість» мовлення телеканалів і обсягів трансляції. Але якщо Україна надасть достатній обсяг доказової бази на підтвердження впливу РФ і реальності загрози, є всі шанси на те, що указ президента залишиться чинним.
Чи торкнуться введені санкції безпосередньо Віктора Медведчука та його бізнесу? Усе залежить від того, як юридично були оформлені фінансово-господарські відносини між підконтрольними йому юридичними особами. Але санкції не є самоціллю й мають бути тільки інструментом для кримінальних проваджень і за наявності доказів вини закінчитися вироками судів.
Якщо Україна надасть достатній обсяг доказової бази, є всі шанси, що указ президента залишиться чинним.
Я оцінюю це неоднозначне в юридичному сенсі рішення позитивно. Я неодноразово запитував, яким коштом народний депутат, котрий раніше був на держслужбі, фінансує ці телеканали? Я вже не говорю про проросійську позицію цих каналів і пропагандистську діяльність, яка часто сприймалася як антиукраїнська.
Питання, вимоги та невдоволення щодо «медведчуківських» каналів були давно. Коли з'явилося рішення про те, що Козак став формальним власником цих каналів наприкінці серпня 2018 року, я був свідком того, як наші журналісти запитували Порошенка, чому так сталося й чому не вживається жодних заходів? Адже було зрозуміло, у чиїх інтересах працюють ці канали. Але Порошенко розвів руками і сказав, що нічого не може зробити.
Я впевнений, що цей указ президента оскаржуватиметься в судах. Партія ОПЗЖ політично та адміністративно протистояти цьому не може. А в судах оскаржити це рішення вони зможуть, адже там у них є свої люди. Цей указ є неоднозначним, таких прецедентів у нас не було, і тут є, за що зачепитися. Це протистояння надовго. Тут можуть бути елементи патової ситуації, як і з Конституційним судом.
На мою думку, Зеленському потрібно готуватися до серйозної юридичної боротьби та до того, що будуть спроби розхитувати його фракцію. Тут він може спиратися й на підтримку своїх колишніх опонентів, передусім із патріотичного табору. Зараз багато прихильників Порошенка вітають це рішення.
Можуть ще спробувати апелювати до Заходу. Але одна справа, коли це роблять прозахідні політичні сили, у яких там багато друзів і союзників. А інша справа, коли до Заходу апелюють проросійські сили. Проте, варто зазначити, що юридично це ризиковане й неоднозначне рішення, але політично це сильний хід.
Щодо бізнесу Медведчука тут є нюанс. За інформацією спецслужб і правоохоронних органів, Козак причетний до незаконних схем торгівлі вугіллям з ОРДЛО. А це трактується як сприяння та фінансування тероризму. Якщо така сама інформація з'явиться щодо Медведчука, то будуть санкції й до нього. Це питання наявності вагомих доказів.
Юридично це ризиковане та неоднозначне рішення, але політично це сильний хід.
Тим часом співголова депутатської фракції «Опозиційна платформа — За життя» Вадим Рабінович із трибуни парламенту заявив про ініціювання імпічменту:
«Існування демократичної незалежної України — під загрозою. Найближчим часом ми проведемо надзвичайний з'їзд партії. Ми ініціюємо процедуру імпічменту президента Зеленського, який познущався з виборців, з країни».
Стисле досьє на бізнес Віктора Медведчука
Згідно з рейтингом найбагатших українців, опублікованим журналом «Фокус», 2019 року статки Віктора Медведчука оцінювалися в $1,2 млрд.
Формально депутат не є власником бізнесів. Водночас він відкрито визнавав, що бере участь в управлінні компаніями, зареєстрованими на дружину.
«Моя дружина не займається бізнесом — вона володіє бізнесом, а керую я. Чому я не можу володіти бізнесом? Бо мої «улюблені» американці в березні 2014 року ввели щодо мене санкції. З цим пов'язані особливості бізнесу, який належить сьогодні родині», — заявляв Медведчук в ефірі телеканалу NewsOne.
Віктору Медведчуку та його дружині Оксані Марченко належать 97 компаній: 44 на Кіпрі, 15 українських, 12 російських, 11 — на Британських Віргінських островах, п'ять болгарських і дві британські. Більшість компаній — офшорні. Це прямо випливає з його депутатської декларації.
Фірми дружини Медведчука, які зареєстровані за кордоном, володіють частками в українських компаніях. Співвласником низки цих компаній є Ігор Коломойський. Можна виділити кілька сфер, у яких Коломойський і Медведчук мають спільний бізнес:
- Енергетика: «Львівобленерго», «Прикарпаттяобленерго», «Запоріжжяобленерго».
- Металургія: «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів».
- Логістичний комплекс в Одесі, який спеціалізується на перевалці нафти та скрапленого газу. Його представляють чотири компанії: «Синтез Ойл», «Ексімнафтопродукт», «Одеснафтопродукт» і «Укрлоудсистем», які оперують причалами в Одеському порту, розвантажуючи та завантажуючи судна, мають потужності для транспортування та резервуари для зберігання нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу.
- Медіабізнес: телеканали «1+1», «2+2», «ТЕТ».
Журналістські розслідування неодноразово висвітлювали бізнес Медведчука на ринку дизельного палива. Це й оптове постачання палива з Росії та його перепродаж іншим посередникам, і мережа автозаправок Glusco.
Крім того, Оксані Марченко належить російська компанія «НЗНП Трейд», що займається видобутком нафти на Гавриківському нафтовому родовищі в Ханти-Мансійському автономному окрузі, а також Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області, який цю нафту переробляє.
Завод є найбільшим підприємством у Ростовській області. Потужність підприємства оцінюється в 5 млн тонн нафти на рік. НПЗ посів 78-мий рядок у рейтингу «200 найбільших приватних компаній Росії-2020» журналу Forbes. Виручка підприємства за 2019 рік оцінюється в 142,7 мільярда рублів (приблизно $1,87 млрд).
Вироблені на заводі нафтопродукти постачаються до порту Х'юстона для американської корпорації Exxonmobil, а також до окупованого Криму.