«Бо знаю, що одного дня доведеться поставити собі питання: хто я? Зробити вибір, ким я хочу бути. Жертвою чи переможцем? Біженцем чи громадянином? І кожен знає відповідь. І відповідь – це Україна. Бо українці сильніші разом. Тож час бути разом!»
Частина суспільства доволі бурхливо відреагувала на слова президента. Люди вважають, що він не повинен ставити в провину українським жінкам і дітям їхнє перебування в Європі.
зібрав різні думки та аргументи стосовно цієї частини новорічної промови Володимира Зеленського.
Що кажуть політологи та громадськість щодо слів президента
«Стилістична особливість звернень Зеленського — згадування різних груп українців за соціальним, професійним статусом, регіональним походженням. Раніше він навіть всі регіони України згадував. Я почув не розмежування, а спеціальне звернення до тих, хто виїхав. Йдеться і про те, що зараз країна потребує більше їх допомоги. І допомога – це не тільки податки, які, до речі, багато хто не сплачує в Україні. Бути громадянином – це не тільки податки, це і готовність захищати свою країну або просто активно допомагати їй і бути разом з нею у важкі часи», – наголошує політолог Володимир Фесенко в коментарі .
Також він вбачає у цьому заклик до справедливості, бо поки одні воюють, інші цим користуються, тому що чимало українців відсторонилися від війни, зосередилися лише на своєму житті.
«Цікаво, що в інтерв'ю The Economist Володимир Зеленський сказав: «Найважливішою професією, якою українець може зараз займатися, — це бути присутнім в Україні». Так, це сказано не зовсім коректно, адже біженці є різні, та є й різні ситуації. Я знаю людей, які працюють в міжнародних організаціях, адвокатують Україну там і реально думали вертатися і брати зброю, але де вони можуть зробити більше?» – вважає Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор кафедри політології НАУКМА, у коментарі .
На думку Фесенка, Зеленський просто закликав тих, хто за кордоном, і тих, хто в Україні, але пішов у внутрішню еміграцію, зробити правильний вибір, нагадав, що це їхня країна.
Олексій Гарань погоджується з цією думкою, але вбачає потребу робити це більш делікатно та, можливо, повернутись до минулої версії цих закликів, коли Володимир Зеленський говорив, що кожен на своєму місці має робити щось для перемоги.
Володимир Зеленський під час новорічного звернення. Фото: ОП
«Обговорення виступу президента нагадують спроби містян Саус Парку влаштувати Різдво, яке нікого не буде ображати: прибирають ялинку через захисників дерев, а вогники через епілептиків, зірку через атеїстів… ну, ви зрозуміли», – пише Олександра Дворецька, помічниця омбудсмена України.
Вона погоджується, що про людей за кордоном могло бути сформульовано не дуже вдало. Більше того, деякі з них наразі підтримують Україну тим, що не навантажують її фінансову, освітню, медичну і соціальну сферу своєю присутністю, але ще й донатять, стають тилом для родичів.
Головна редакторка «Громадського» Христина Коціра пише, що Володимир Зеленський не має права говорити речі, що можуть ранити мільйони людей:
«Очевидно, що всі ми живемо в умовах, в яких кожного тригерить своє. Мене – слова: «Я виїхала, щоб врятувати дітей», бо тоді мій мозок дописує: «А я ж не виїхала, то значить, я не хочу, щоб мої діти були врятовані?»… Жінок, які місяцями і вже роками чекають чоловіків з війни, тригерять чужі чоловіки з дітьми на майданчиках. Бо їхні діти так само хочуть і мають право на тата… Однак від президента не має йти те, що розʼєднує. І таки треба зважувати кожне слово. Кожнісіньке»
Схожої думки й засновник одного з найуспішніших українських стартапів у Польщі в минулому році – українець Євген Науштетік:
«Думаю, що президент не мав жодного права докоряти біженцям, та ще й ставити питання «громадяни чи біженці»... Президент також не має права дорікати тим, хто, працюючи за кордоном, обмежує себе в усьому, щоб допомагати Україні, та ще й забезпечує один з головних каналів валютної виручки».
Українці стали більше критикувати владу: плюси та мінуси
Олексій Гарань вважає, що питання до промови Зеленського можуть виникати в нашому сприйнятті, бо українці стали більш прагматичними та критичними. Суспільство вже не в 2022 році, вже немає захмарного оптимізму щодо майбутньої перемоги «вже завтра».
«У нас є підстави для критики влади? Є. Ми можемо її критикувати? Слава богу, можемо. Влада нас у чомусь слухає. Але це те, на чому нас ворог буде ловити. Диктатори під час війни використовують слабкості демократії, можливість розхитати суспільство та цим вплинути на владу», – каже Гарань.
Професор кафедри політології НАУКМА не говорить, що потрібно перестати критикувати владу. Українці мають вказувати їй на «дурниці», які стаються, але також не варто впадати в тотальне критиканство. Для перемоги у війні потрібна суспільна єдність, яку наша нація досі демонструє, як показують підсумки року Демініціатив, хоч і менше, ніж у 2022 році.
Підписуйтеся
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page. Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
«Бо знаю, що одного дня доведеться поставити собі питання: хто я? Зробити вибір, ким я хочу бути. Жертвою чи переможцем? Біженцем чи громадянином? І кожен знає відповідь. І відповідь – це Україна. Бо українці сильніші разом. Тож час бути разом!»
зібрав різні думки та аргументи стосовно цієї частини новорічної промови Володимира Зеленського.
