Росія створила 21 фільтраційний табір для українців: як полонених катують та змушують копати могили

Автор

Олександра Захарова

Росія та маріонетки організували в Україні 21 фільтраційний табір для військовополонених та цивільних осіб.

Про це йдеться у новій доповіді Єльського університету за підтримки Держдепартаменту США.

Система фільтрації, через яку проходять багато українців на окупованих територіях, була створена за тижні до початку вторгнення та, ймовірно, розширилася після захоплення росією Маріуполя у квітні 2022 року, говориться у розслідуванні. Її метою є забезпечити «фільтрацію» всіх громадян та захоплених територіях.

Хоча окупаційні сили у міжнародних конфліктах можуть реєструвати осіб на підконтрольній зоні та затримувати їх за певних обставин, російська система фільтрації порушує численні норми міжнародного гуманітарного права та права людини загалом, далі йдеться у звіті.

Звіт США показує розташування фільтраційних таборів на окупованих територіях

Звіт Yale містить чотири ключові висновки:

росія та її маріонетки в ОРДЛО керують принаймні 21 «фільтраційним» об’єктом у Донецькій області та навколо неї;
існує чотири типи об’єктів, задіяних у фільтрації:
(1) реєстрація;
(2) утримання;
(3) вторинний допит;
(4) затримання;
у Волноваській виправній колонії № 120 біля Оленівки супутники зафіксували можливі могили: саме там 29 липня 2022 року внаслідок вибуху загинули 53 українських військовополонених;
поява розкопаних ділянок землі на супутникових знімках передує вибуху у колонії біля Оленівки.

У звіті також наводяться історії людей, що проходили фільтрацію. Наприклад, 43-річний Вадим, який раніше працював на держпідприємстві у Маріуполі, був допитаний та підданий катуванню разом із дружиною у таборі у Безіменному.

Це сталося після того, як дружина Вадима вподобала сторінку ЗСУ у Facebook, а також зробила пожертву українській армії.

Коли чоловік намагався заступитися за дружину, його побили. При допиті окупанти використовували електричний струм.

«Вони використовували електрику. Я мало не помер. Я впав і подавився пломбою, яка вилізла з моїх зубів...Коли я прийшов до тями, вони продовжували бити мене струмом», — розповідає українець.

Інший полонений табору Безіменне, Андрій, розповідає, що його били у горло та живіт за поширення відео з Володимиром Зеленським із підписом:

«Президент, яким ми можемо пишатися». Ідіть додому за своїм військовим кораблем!»

Також дослідники зафіксували, що чоловіків утримували у школі у селі Безіменне, змушуючи спати на підлозі в коридорах. Там був зафіксований випадок захволювання на туберкульоз, але належної медичного допомоги люди не отримали. Окупанти погрожують за непослух посиленням тортур та розстрілом.

У табір у селі Козацьке росіяни примусово вивезли всіх чоловіків з районів Гугліно, Мирного та Волонтерської у Маріуполі. З собою не дозволяли брати особисті речі, забрали паспорти та інші документи. Саме у Козацькому був зафіксований перший випадок смерті людини через відмову окупантів викликати швидку допомогу.

Українець, що пройшов фільтрацію у селі Нікольське, розповідає, що почистив свій телефон перед допитом, розуміючи, що за будь-яке необережне слово його можуть відправити в Оленівську колонію, а там уже на людей чекав справжній концтабір з тортурами.

Також у дослідженні наводять детальні дані про Оленівку, а власне — Волноваську виправну колонія № 120.

«Ця в’язниця використовується як ізолятор тривалого ув’язнення для двох груп ув’язнених: цивільних осіб, які не проходять фільтрацію, та військовополонених, а саме осіб, захоплених після облоги «Азовсталі», — говориться у звіті.

Серед відомих затриманих — полонені волонтери, які допомагали евакуювати людей з Маріуполя.

Повідомлення про перебування там включають відомості про переповнені камери, недостатню кількість місць для лежання, настачу або відсутність доступу до води та гігієнічних засобів, недостатнє та нерегулярне харчування, побиття та катування.

Полонені розповідають, що коли до колонії привезли військовослужбовців, охоронці увімкнули радіо на всю тюрму і побили в'язнів, аби всі знали, що може загрожувати. Могили прямо на території колонії змусили копати самих полонених Оленівки.

Росіяни брехали також, що допускали у колонію Міжнародний червоний хрест — їх туди так і не пропустили.

32-річний волонтер Дмитро Бодров розповідає, що охоронці доставляли всіх, кого підозрювали в поганій поведінці, до спеціальної дисциплінарної частини табору для побиття. Звідти полонені виходили, шкутильгаючи та стогнучи, дехто був змушений повзти назад до своїх камер.

Одного з в'язня, якого регулярно били, знайшли мертвим в одиночній камері — санітари накрили його простирадлом, відвезли в морг і сказали іншим, що він «покінчив життя самогубством».