Facebook Pixel

Примусова депортація: як діяти депортованим та їхнім родичам. ОНОВЛЕНО

Олександр Оніщенко
партнер ЮФ INTEGRITES

Випадки примусової депортації українців під час війни росії проти України неодноразово з’являлися в українських ЗМІ. Примусова депортація суворо заборонена міжнародним правом, але росія цілковито ігнорує будь-які норми. Ст. 49 Женевської конвенції про поводження із цивільним населенням (1949 р.) та ст. 85 Додаткового протоколу № 1 до Женевських конвенцій (1977 р.) заборонено переміщення осіб (індивідуальне або масове) із окупованої території на територію окупанта, окрім евакуації людей з огляду на загрозу для їхнього життя, або коли дійсно немає можливості не покидати домівку. Українцям необхідно враховувати те, що є загроза примусового вивезення до росії чи білорусі, тому ми підготували поради, які допоможуть в такій важкій ситуації.

Що робить росія та як реагує Україна

За два місяці війни в Україні росія примусово вивезла з захоплених територій близько 600 тисяч українців, 117 тисяч з яких — діти. Йдеться переважно про східні регіони України, зокрема, Маріуполь. Масова депортація та розселення українців територією росії має ознаки геноциду — в Україні вже порушені кримінальні провадження щодо таких дій окупантів.

Наразі Кабінет Міністрів України готує програму підтримки примусово депортованих до рф людей.

Що робити депортованим громадянам?

  • За можливості збережіть при собі документи, які посвідчують вашу особу, та їхні копії (як паперові, так і електронні).
  • Видаліть у телефоні і соцмережах будь-яку інформацію, яка окупанту може здатися провокаційною. Наприклад, агресія або критика путінського політичного режиму, доказування порушення росією законів та міжнародних договорів та угод, питання приналежності Криму до росії, а також проголошенняЛНР/ДНР. Обов’язково видаліть фото або відео ворожої армії, інформацію про публічну громадську і волонтерську діяльність. За можливості встановіть на телефон пароль та двофакторну аутентифікацію.
  • Вилучіть з телефону сім-карту та зберігайте її при собі. Якщо заберуть Ваш гаджет, при можливості за допомогою сім-карти Ви відновите доступ до урядового застосунку «Дія».
  • Вивчіть напам’ять контакти своїх близьких, родичів, друзів. Це знадобиться у разі вилучення Вашого телефону, але при можливості зателефонувати з іншого.

Як зробити електронні копії документів?

Це можуть бути скан/фотокопії. Переважна більшість сучасних смартфонів оснащені програмами, що здатні за допомогою камери створювати файли у форматі pdf. У разі відсутності таких можливостей, можна зробити звичайні фото на телефон. Якщо у вас айфон, це можна зробити у нотатках, де доступна така функція. Завантажте їх додатково на спеціальні сервіси для збереження файлів (Google Drive, І Cloud, тощо).

Зберігайте скан-копії/фото документів на якомусь конкретному пристрої або надішліть їх на електронну адресу (свою чи рідних). Навіть якщо телефон вилучать, доступ до електронної пошти і файлів у ній можна буде за можливості відновити з будь-якого пристрою та незалежно від фізичного місця перебування.

За можливості не підписуйте запропоновані окупантами документи. За допомогою вашого підпису окупанти можуть спробувати приховати свої злочини та сфабрикувати документи, які спростовують факт примусової депортації українців.

Як себе поводити у фільтраційному таборі?

Значна кількість українців, які не встигли або не змогли виїхати в безпечне місце, опинилися у так званих фільтраційних таборах окупантів. Що робити?

Необхідно відмовлятися від поїздок до фільтраційних таборів (спеціальних місць у Донецькій та Луганській областях, де громадян України перевіряють на «благонадійність» чи «неблагонадійність»).

Якщо Ви перебуваєте у фільтраційному таборі, Мінреінтеграції радить наступне:

  • перед проходженням так званої фільтраційної перевірки слід видалити всю «підозрілу» інформацію зі свого смартфону, ноутбуку чи іншого носія інформації: обговорення політичних питань, бойових дій, фото військової техніки та руйнувань. Варто вийти з чатів, де обговорюються (обговорювалися) новини, безпосередньо пов'язані із військовим вторгненням рф, відписатися від такого роду каналів;
  • у разі використання кількох месенджерів, доцільно залишити на телефоні найменш активний або ж взагалі видалити їх;
  • варто встановити двофакторну аутентифікацію на телефоні та на всі додатки з соцмережами;
  • у разі проведення допиту необхідно поводитися максимально нейтрально, не вестися на провокації, не обговорювати політичні питання та не вступати у відповідні розмови/дискусії.

Як повернутися в Україну примусово вивезеним громадянам?

  1. Виходьте на зв'язок з компетентними органами (особами) України та передавайте інформацію про своє місцезнаходження та себе. Для цього вам потрібно звернутися до посольства України або до дипломатичної установи України за кордоном, якій доручено надавати необхідну консультативну та консульську допомогу. Мінреінтеграції на своєму веб-сайті опублікувало контактні номери телефонів та електронні адреси посольств (консульств) України в низці держав, серед яких Грузія, Азербайджан, Казахстан, Естонія, Литва, Латвія, Білорусь, Польща, Туреччина. Знайти їх можна за посиланням.
  2. Для організації виїзду варто скористатись створеним чат-ботом «Допомагаємо виїхати» (helpingtoleave_bot).
  3. Виходьте на контакт зі своїми рідними, які можуть повідомити інформацію про вас.
  4. Повідомте про протиправну депортацію на електронну адресу Мінреінтеграції [email protected] та на гарячу лінію за номером 0800-75-01-07, а також на електронну адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [email protected] чи на гарячу лінію за номером 0800-50-17-20 (цілодобово).
  5. Під час встановлення зв'язку з Україною повідомте:
  • персональні дані (серед яких ПІБ, дата народження, адреса реєстрації місця проживання);
  • контактну інформацію (номери телефонів, електронні адреси, сторінки в соціальних мережах);
  • маршрути, за якими здійснюється протиправна примусова евакуація за межі державного кордону України (якщо інформація надається під час фактичного протиправного примусового переміщення осіб);
  • дані про місцезнаходження, зокрема, але не виключно: назви області, населеного пункту, вулиці, номер будинку (у випадку відсутності точних даних про назву населеного пункту, точної адреси місця знаходження, слід максимально детально і повно описати характерні ознаки місця перебування, місцевості, наявність певних визначальних об'єкти).

Що Мінреінтеграції рекомендує щодо маршрутів виїзду з рф?

ВАРІАНТ 1.

Можна перетнути естонський кордон, перепускний пункт Івангород – Нарва (за необхідності можна приїхати в Таллін).

Щоб доїхати до пропускного пункту спочатку необхідно дістатися до Санкт-Петербурга, а звідти – до Івангорода . З Нарви можна дістатися до Таллінна.

Інформація та допомога в Естонії

Державна гаряча лінія 1247 — це телефонний номер для довідок, який працює паралельно з номером екстреної допомоги 112. На гарячій лінії 1247 цілодобово надається інформація та консультації естонською, російською та англійською мовами. Для дзвінків з-за кордону слід набирати +372 600 1247.

Консультацію та допомогу можна отримати:

  • в Таллінні в офісі Естонської ради у справах біженців (Liivalaia 28) з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00;
  • тел. +37-258-81-13-11 (з 10:00 до 17:00);
  • E-mail: [email protected]

Інформація для українців, які прибули до Естонії:

  • тел. +3-726-00-12-47 або 12-47;
  • Tallinn: Niine 2 (08:15 – 17:00, з понеділка по п'ятницю), тел. +3726-00-06-77 (09:00 – 17:00);
  • Pärnu: Pikk 18 (цілодобово), тел. +372-53-49-99-11 (цілодобово);
  • Tartu: 1) Mõisavärava 1 (Raadimõisa hotell (цілодобово), тел. +37-25-53-77-05-88 (цілодобово); 2) Riia 179a (цілодобово), тел. +37-25-53-77-05-88;

ВАРІАНТ 2.

Можна виїхати з росії до Риги (Латвія).

Інформація та допомога в Латвії:

Управління у справах громадянства та міграції за телефонами: +371 67209422 та +371 67209400 ( понеділок — четвер з 8.30 до 16.00; п'ятниця до 15.00).

Якщо вас цікавить питання офіційного працевлаштування, юридична та соціальна підтримка, послуги перекладача для біженців з України в Латвії, телефонуйте на гарячу лінію Допомога українцям у Латвії. Контактна інформація: +371 27380380.

На краудсорсинговій платформі Ukraine to Latvia розміщують вакансії спеціально для біженців із України.

  • Інформаційний телефон продовольчо-ветеринарної служби: +371 67095245
  • Національна служба здоров'я допоможе з пошуком необхідних ліків: +371 80001234
  • Дитяча лікарня на Вієнібас гатві: +3715680140
  • Державна прикордонна служба (цілодобово): +371 67913569 або +371 67913568
  • Допомога у Латвії: +371 29380380
  • Допомога у Ризі (цілодобово): +371 80000800

Щоб отримати допомогу з переїздом, заповніть одну з цих форм: https://coda.io/@doktoroff/ukraine-latvia/-5 або https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScCsGocKQazinX-4nC9KxcX2hhRSBzYqQ_fA04CZ1 viewform.

ВАРІАНТ 3.

Можна виїхати з росії до Вільнюса (Литва).

Інформація та допомога в Литві:

  • Департамент міграції: тел. +370-5-271-7112, E-mail: [email protected], інформація
  • Питання щодо проживання та проїзду з польського кордону: телефон довіри «Сильні разом» («Stiprūs kartu») +370 677 22222, щодня цілодобово.
  • Загальна інформація про життя в Литві: Міграційний інформаційний центр «Я обираю Литву» +370 525 14352, в будні з 8:00 до 17:00.
  • Консультації та послуги щодо переїзду до Литви та проживання у Вільнюсі: «International House Vilnius» +370 526 40 200, робочі дні з 8:00 до 17:00.
  • Литовський Червоний Хрест (гуманітарна допомога, інформація, відновлення родинних зв’язків): Юозапавичяуса вул. 10А, LT-09311 Вільнюс, тел. +370-5-212-7322, E-mail: [email protected], www.redcross.lt
  • Карітас Вільнюської архієпархії (гуманітарна допомога): вул. 39, Вільнюс, тел. +370-673-24-225, E-mail: [email protected]
  • Мальтійський орден (гуманітарна допомога): пр. Гедиміно, 56В, Вільнюс, тел. +370-5-249-73-04, www.maltieciai.lt, facebook.com/maltieciai
  • Продовольчий банк (продовольча підтримка): вул. 54, Вільнюс, тел. +370-686-44244, E-mail: [email protected], facebook.com/maistobankas
  • Рятуйте дітей (допомога дітям та вагітним): вул. 39, Вільнюс, тел. +370-5-261-0815, E-mail: [email protected]
  • Проживання для приймаючих сімей: тел. 18-27, www.stipruskartu.lt

Що робити родичам українців, яких примусово вивезли до білорусі чи росії?

Необхідно повідомити про обставини примусового переміщення та актуальне місцезнаходження депортованого/ої до Міністерства закордонних справ України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Щоб повідомити про вчинення відносно ваших близьких міжнародного злочину, слід зробити наступне:

  1. Звернутися із заявою про злочин до будь-якого національного правоохоронного органу та повідомити про обставини примусового вивезення Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини на електронну пошту [email protected].
  2. Подати інформацію до створеного Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами онлайн-ресурсу (https://warcrimes.gov.ua) для належного документування міжнародних злочинів, скоєних державою-окупантом в Україні.
  3. Повідомити Прокурора Міжнародного кримінального суду за допомогою спеціального веб-ресурсу.

Замість висновку

Росіяни депортували тисячі українців на Далекий Схід та інші економічно занепалі регіони. Після перемоги їх будуть намагатися повернути додому. Втім до перемоги депортованим важливо зберегти документи, відмовлятися їхати до фільтраційних таборів, намагатися вибратися з території росії або окупованої території до безпечної країни (Естонія, Литва, Латвія). Там можна отримати тимчасовий захист, а вже потім – прямувати до України.

Женевська конвенція забороняє здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, із окупованої території на територію окупаційної держави. Це означає, що примусове масове вивезення українців до росії рано чи пізно має розглядатися й у міжнародних судах.

Олександр Оніщенко, партнер ЮФ INTEGRITES

Статтю створено у співавторстві з Діаною Косар, помічником юриста

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора