Попит на українські БПЛА та РЕБ зростає в Європі: що відомо
Розмови про потенційну співпрацю між українськими виробниками БПЛА та РЕБ і європейськими військовими компаніями ходять вже давно. Ба більше, така співпраця вже точково існує, проте на рівні держави та великих компаній вона досі була відсутня. Авіаексперт і заступник гендиректора компанії, що займається виробництвом засобів РЕБ, Анатолій Храпчинський в інтерв'ю The Page розповів про свої враження від форумів оборонної промисловості в Брюсселі та Вільнюсі.
Чи є попит на українські БПЛА та РЕБ в ЄС
Попит на українські безпілотники та системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) зростає у всьому світі — не лише серед союзників у Європі, а й у країнах Азії. Про це свідчать результати низки травневих форумів, зокрема у Брюсселі, Вільнюсі та Польщі, де українські виробники презентували свої розробки. Однак, за словами Анатолія, головною перешкодою до масштабного експорту лишаються не санкції чи політика, а брак стандартів і фінансування. Також проблемою залишається повністю закритий ринок експорту зброї.
«Європейці хочуть купувати українське обладнання. Але одразу ставлять вимогу: продукція має відповідати європейським або натівським стандартам», — зазначає експерт.
Проблема в тому, що чіткого переліку таких стандартів для БПЛА часто не існує — особливо в умовах, коли сам принцип безпілотної системи в західних арміях досі розглядався інакше. Там планували «прибрати пілота» з літака типу F-35 і керувати ним дистанційно. Натомість Україна продемонструвала ефективність використання десятків малих FPV-дронів, які можуть знищити стратегічні об’єкти противника точково та дешево.
Ба більше, авіаексперт підкреслює, що коли він запитує своїх європейських колег, чи вважають вони стандарти НАТО або своїх армій щодо БПЛА та РЕБ актуальними, вони мовчать.
Попри це, інтерес до українських рішень зростає. На європейських ринках фіксується сталий попит, а міжнародні партнери вже підписали меморандуми про створення спільних R&D-хабів з українськими компаніями. Зокрема, французький гігант Thales уже готовий до співпраці. Але багато таких ініціатив упираються в фінансування, якого критично не вистачає українським виробникам.
«Наші компанії завантажені лише на 40%. Бракує держзамовлень, що змушує бізнес шукати ринки за кордоном», — додає Анатолій.
Ще один важливий бар'єр — це система сертифікації. Якщо в Україні стандарт ISO можна купити, то в Європі — потрібно підтвердити відповідність за суворими процедурами. Утім, як підкреслює Храпчинський, ці стандарти не є обмеженням, а навпаки — можуть допомогти зробити нашу техніку ще якіснішою й відкрити нові ринки.
«Ми здатні їм відповідати. Було б лише політичне й організаційне бажання рухатися у цьому напрямку», — резюмує учасник форумів.