На вчорашньому засіданні міністри обговорювали, що буде з реформами після виборів, прем’єр Володимир Гройсман лякав запуском «друкарського верстата» для гривні і збільшенням інфляції, а глава МВС Арсен Аваков перейнявся кадровими призначеннями в держкомпаніях.
Почав Гройсман з побоювань, що успіхи в децентралізації будуть «законсервовані» достроковими місцевими виборами. Не дивно, адже політична партія прем’єра не набирає голосів для проходження у нову Верховну Раду, тому єдине, на що він може зараз розраховувати, – так це пройти у місцеву владу.
Далі Гройсман перейшов на соціальну тему і нагадав, що завдяки старанням його уряду мінімальна зарплата з наступного року буде не менше 5,5 тис. гривень, а середня — $620.
Для більшого контрасту в хід пішли монетарні «страшилки», зазвичай властиві риториці Юлії Тимошенко:
– Уявіть, що хтось включить друкарський верстат, почне збільшувати інфляцію, робити разові «подачки» і заведе країну в дефолт або фінансову кризу…
Втім, свій тривалий монолог Гройсман закінчив на позитивній ноті: він сподівається, що вибір людей все ж приведе країну в «світле майбутнє».
Далі він не витримав і перейшов на неприховану передвиборчу риторику:
– Знаєте, не хотів цього говорити, але все-таки скажу… Це маніпуляції і спроби задурити голову! – майже в розпачі заявив прем’єр, показуючи роздруківки свіжого дослідження VoxCheck про масове використання ботів для політичних кампаній в соціальних мережах.
Гройсман поскаржився, що став жертвою нечесної «чорної» агітації з боку свого ще недавнього союзника – Петра Порошенка:
– Вони закликають не голосувати за демократичні партії, тому що ті нібито непрохідні. Це неправда!
Прем’єр засумнівався в законності фінансування таких кампаній і відверто попросив міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «встановити» порушення.
Аваков, не бажаючи бути запідозреним у політичному підіграванні Гройсману, тут же поспішив запевнити прем’єра, що МВС і Нацполіція не стануть на чийсь бік, навіть якщо про це просить сам глава уряду.
Несподівано з філософськими міркуваннями до розмови долучився перший віце-прем’єр Степан Кубів. Спочатку він запропонував усім міністрам підготувати SWOT-аналіз і «серйозну аналітичну інформацію» про те, що було зроблено і що залишиться у спадок наступному Кабміну.
Далі Кубів заглибився у просторовий історичний екскурс: «За 5 років зроблено дуже багато. І робити поспішні висновки зі зробленого не варто. Все буде оцінено в новітній історії оцінок і минулого, і сьогодення, і майбутнього…»
Віце-прем’єр і глава Мінрегіону Геннадій Зубко, який сидів поруч, слухав його промову здивовано-відчужено. Здавалося, спочатку він ще намагався знайти сенс у словах Кубіва, але безуспішно. Зупинити його спіч вдалося тільки завдяки регламенту засідання: спеціальний сигнал натякнув голові МЕРТ, що пора закінчувати.
Руку з проханням дати слово одразу ж підняв Зубко.
– Постараюся сказати коротко, але цікаво. Я, як і деякі мої колеги, не балотуюся на цих виборах і упевнений, що після 21 липня всі ці пристрасті вляжуться, — резонно зауважив він. – Думаю, нам потрібно розпочати політичні консультації з тими політичними партіями, які прийдуть у парламент.
З його слів склалося враження, ніби Геннадій Григорович щось знає про свою і ще кількох міністрів майбутню долю.
Зубко також повідомив, що не може призначати нового голову Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) – той не пройшов 3-місячний випробувальний термін. Міністр озвучив цілий ряд претензій до нього: мало того, що не надав всі дані про себе, та ще й не підготував план реструктуризації відомства, не створив електронний кабінет, а кількість відмов забудовникам збільшилася з 20% до 70%.
– Чого ж ви так довго тягнули, поки страждали всі інші. Потрібно було звільнити його відразу ж! — невдоволено відреагував Гройсман і доручив правоохоронцям «зайнятися» безталанним чиновником.
Слово взяв віце-прем’єр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко.
– Коли вже у нас тут пішла така політична розмова… А от ви знаєте, що новообраний президент Зеленський взагалі запропонував всіх нас — люструвати? Тобто всі згадані вами, пане прем’єр-міністр, реформи, виявляється, робилися неправильно! – поскаржився він.
Втім, міністри не сприйняли наживку і не стали влаштовувати балаган на цю тему.
Обговоривши різне півгодини, Кабмін нарешті перейшов до справи. Гройсман почав бубоніти, зачитуючи номери пунктів порядку денного для затвердження.
Несподівано слово попросив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Він звернувся до Гройсмана зі скаргою, що аудиторів його відомства не пустили з перевіркою в «Укртрансгаз», дочірню компанію «Нафтогазу».
– Я вважаю, що уряд не може піти на канікули, поки не буде врегульовано це питання. Нехай пан Аваков посприяє нашій перевірці «Нафтогазу». До того ж ви як голова уряду підписували з керівником «Нафтогазу» контракт і тепер повинні відповідати за це!
Перед Гройсманом наче хто червоною ганчіркою помахав:
– Поверніться на землю! Покажіть мені цей контракт – де там мій підпис? Вчіть матчастину! – обурився прем’єр
Дійсно, адже його важко звинуватити в особливій любові до глави НАК Андрія Коболєва.
Але Гройсман не упустив шанс вчергове полаяти «Нафтогаз» і доручив Мін’юсту підготувати «спеціальний документ», який дозволить аудиторам зайти в держкомпанію з перевіркою.
Останніми розглядались кадрові питання. Почали з найпростішого – звільнили в.о. керівника Державної фіскальної служби, яка й так доживає свої останні дні. Далі зібралися затвердити наглядові ради кількох держкомпаній.
Але несподівано озвався міністр внутрішніх справ Арсен Аваков:
– Я хочу, щоб хтось дав пояснення щодо наглядової ради «Укргідроенерго». Це дуже корупційна організація. Така ж, як і ДПЗКУ. Може хтось розповісти, що там відбувається?!
Пояснювати кинувся міністр Кабміну Олександр Саєнко, який відповідає за кадрові питання в уряді. Він повідомив, що пропонується затвердити чотирьох незалежних членів наглядової ради «Укргідроенерго» та трьох представників держави (один з яких – чинний заступник міністра фінансів, ще двоє – директори департаментів Міністерства енергетики). А у ДПЗКУ пропонується призначити повноцінну голову правління компанії – у конкурсному відборі на цю посаду перемогла чинна керівниця Ірина Марченко, яка працює в статусі в.о. вже понад рік.
Взагалі цього дня Аваков виявився дуже прискіпливим до кадрових призначень. Одним з останніх пунктів значилося затвердження трьох нових членів наглядової ради Приватбанку. Без них рада не могла повноцінно працювати протягом останніх кількох місяців.
«Є заперечення? Ні? Тоді затверджуємо», — запропонував Гройсман. Але його заява виявилася поспішною. Арсен Аваков знову проявив небувалу зацікавленість до кандидатур. Щоб втихомирити главу МВС, прем’єру довелося викручуватися: «Давайте, ви подивіться на ці кандидатури, і якщо будуть зауваження щодо них, то я не підпишу призначення», — запропонував Гройсман. Інтрига протрималася до кінця дня – не всі вірили, що призначення відбулося, і хотіли побачити підпис прем’єра під документами. Лише надвечір Мінфін нарешті офіційно підтвердив: нову наглядову раду Приватбанку дійсно затвердили.
Читайте також
