Чутки про нові вибори під час воєнного стану та постійні скандали із представниками партії «Слуга народу» стали приводом для 
поговорити про це з головою цієї політичної сили Оленою Шуляк.
Розмова відбулася на початку листопада, ще до появи нових скандалів, пов’язаних зі «слугами»: затримання Олександра Дубінського та випадів Марʼяни Безуглої у бік головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Проте після розмови у пресслужбі голови партії повідомили, що «змушені відмовитись від публікації інтерв‘ю». «Там є кілька відверто маніпулятивних моментів, які і ви навряд чи погодитесь коригувати, але і Олена категорично не згодна з ними», – повідомили у пресслужбі Шуляк. Ця вимога не відповідає Закону України «Про медіа», тому редакція пропонує ознайомитися з інтерв’ю.
Довідка: Як розвивалася кар’єра Олени Шуляк
Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк прийшла у політику з бізнесу. З 2000 до 2014 року вона працювала директоркою департаменту Midland Group та генеральною директоркою Midland Development Ukraine, а також була співзасновницею чи власницею фірм «Стандарт» та «Кріейтор». Усі згадані компанії з 2019 року мають різні обсяги збитку на рік: від кількох тисяч до мільйонів гривень, за даними платформи великих даних Vkursi.
Першим її політичним досвідом стало балотування до Київської міської ради від партії «Демократичний альянс» у 2014 році. Друга спроба – проривна – від партії «Слуга народу», назва якої відсилається до серіалу, де Володимир Зеленський зіграв головну роль — президента країни. Після того, як Зеленський став справжнім президентом, партія була йому потрібна, щоб отримати підтримку в парламенті.
Фото надано пресслужбою голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк.
У перший рік роботи парламенту IX скликання Олена Шуляк стала другою серед нардепів за кількістю ухвалених законопроєктів, У 2021 році вона очолила партію замість Олександра Корнієнка, який отримав пост першого заступника голови Верховної Ради.
Під час процесу розгляду законопроєкту 5655 видання «Наші Гроші» писало про лобізм законопроєкту, який дозволив би «будувати будь-які хмарочоси будь-де». Сама Шуляк пояснює, що цей документ має впровадити містобудівельну реформу і припинити беззаконня. Усе це – на фоні керування чималою українською партією, за рейтингом якої пильно стежать, а її члени постійно потрапляють у скандали.
Партійні списки «Слуг народу» і репутація партії
Як формувалися партійні списки з самого початку, у 2019 році?
Тоді команда формувалася за принципом, що жодна людина у списках ніколи раніше не мала досвіду роботи в політиці. Списки 19-го року я не формувала і не мала жодного уявлення, хто буде в них.
До команди я запрошена Олексієм Гончаруком (після перемоги на виборах він став прем’єр-міністром. — ). Разом зі мною запросили Дениса Малюську, який натепер працює міністром юстиції, Олександра Кубракова – нині віцепрем'єра з питань відновлення, Віталія Безгіна, який зараз працює зі мною в одному комітеті, що опікується питаннями розвитку місцевого самоврядування. Тому нам усім був даний шанс для того, щоб змінити систему і щоб у владі були люди, які до цього часу не були певним чином дотичні до політичних процесів.
Яка була ваша мотивація піти у політику?
Моя мотивація співпадала із заявленою передвиборчою програмою президента та партії. Я приходила з переліком тих напрямів, які, на мою думку, потрібно було реформувати. Були зафіксовані терміни, скільки потрібно буде на проведення різних реформ. У мене з 2019 року зберігаються такі папери А3, коли ми обговорювали процеси, які потрібно було змінити у сфері будівництва. Першим пунктом було зафіксоване питання цифровізації всіх процесів у будівельній галузі, частина «держави в смартфоні».
Сувеніри тих часів?
Це не сувенір, це набагато більше, тому що це твоя дорожня карта, що ти повинен був робити ці чотири роки, що ти собі обіцяв, що ти собі поставив за плани, за мету. Тому це не сувенір, це якраз і величезна, з одного боку, відповідальність, і величезна робота, щоб досягти тої мети, яка була зафіксована в 2019-му.
Фото надала пресслужба голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк.
Складалося враження, що не у всіх цей план є. Найголовніший мем 19-го року – про весільного фотографа, який зайшов у списки «Слуг народу». Скажіть, чи непокоїло вас, що в якийсь момент списки партії отримали дурну славу?
Потрібно дивитися, насамперед, на справи і що відбувалося. У перший день стало чітко видно – команда уже мала десятки зареєстрованих законопроєктів, чітке бачення і відповідність до заявлених орієнтирів в передвиборчій програмі.
Монобільшість показала, з якими темпами буде працювати. Пам’ятаєте, говорили, що монобільшість запрацювала як принтер. Такої інтенсивності не показувала ще жодна каденція. Але мені здавалося, що можна було ще швидше. Багато часу витрачалося на обговорення зрозумілих речей. Наприклад, чи має бути депутатська недоторканність – якщо ти винен, ти маєш відповідати за свої вчинки, попри статус депутата.
Чи не пахне такий брак обговорення менеджерським авторитаризмом? Коли як керівник сказав – так і буде, хоча у депутатів може бути інша думка, а їх не питали.
У нас була дискусія. Ми збиралися фракцією, обговорювали, як будемо ухвалювати законопроєкти, 29 серпня 2019 року.
Парламентську процедуру ухвалення рішень ніхто не скасовував.
Але погано, коли є популізм і маніпуляції. Коли ти перший день в парламенті, у політиках старої формації тебе дивує уміння заплутувати словами, маніпулювати.
Як «Слуги народу» створюють етичний кодекс
Повернімося до репутації. Останнім часом було чимало негативних кейсів із депутатами партії «Слуга народу»: резонансні ДТП, візити у ресторан пана Тищенка під час ковіду тощо. Що робить партія, коли трапляються негативні випадки з депутатами?
Партія й фракція має не просто обговорювати це всередині, вона повинна реагувати. І мені здається, партія реагувала – і на Тищенка, і на Трухіна. (У 2021 році нардеп Олександр Трухін потрапив у ДТП, через яке постраждало 6 осіб. Спочатку інформацію про участь нардепа видалили. Потім оприлюднили відео, де Трухін звертається до поліцейського з пропозицією замовчати його участь у ДТП. – .) Ми активно застосовуємо імперативний мандат до депутатів, які обиралися до міських, сільських, селищних і обласних рад (Імперативний мандат – дострокове відкликання депутатів, які не виправдали довіри виборців. – .)
На жаль, немає такого законодавства, щоб ця імперативна норма діяла щодо народних депутатів. Але якби вона діяла, ми б однозначно нею користувалися. Зараз ми можемо просто виключати з фракції, ми можемо швидко виключати з партії, і ми це демонстрували вже не раз.
Збоку це виглядає як ручне регулювання без системного механізму. Чи розглядаєте ви варіант етичних комісій всередині партії чи фракції?
При партії створена дисциплінарна комісія. Група депутатів у фракції працюють над створенням етичного кодексу, який повинен бути ухвалений в парламенті на рівні закону. Наша фракція «Слуг народу» активно просуває це питання. Так, ця комісія була створена після скандалів. Але ти не можеш не реагувати на неприйнятні речі.
В обласних осередках партії у нас працює номінаційна комісія. Вона розглядає кандидатури ще на етапі прийняття в партію і дає свої рекомендації.
Коли очікувати етичний кодекс в Раді?
Моя воля, він був би наступного пленарного тижня. Але зараз у нас більш пріоритетні питання – бюджет, обороноздатність країни, соціальні питання тощо ( записували інтерв’ю до прийняття бюджету-2024 у другому читанні).
У нас іще десятки законопроєктів щодо євроінтеграційних процесів. Вони, на жаль, не розглядаються так швидко. Ми зараз часто перебуваємо в поправочному спамі і витрачаємо тижні, гублячи час на нагальні законопроєкти.
Можливо, тоді для цього варто створити якийсь альтернативний механізм?
Ми зараз готуємося в другому читанні ухвалити законопроєкт 4254 «Про публічні консультації». Поки він не ухвалений, робимо добровільні спроби проводити такі консультації перед реєстрацію законопроєктів. Не все виходить гладко, але спроби є. Особисто я спільно з партнерами провела масштабні публічні консультації з питання удосконалення законодавства щодо покращення механізму надання компенсацій тим людям, у яких зруйноване чи пошкоджене житло (також відоме як єВідновлення. – ). Ми зібрали сотні людей з різних куточків України і це дозволило зібрати необхідну проблематику та десятки влучних ідей і пропозицій, як покращити законодавство, вирішити ті чи інші питання, які ще не врегульовані існуючим законом.
Чому громадськість незадоволена розглядом законопроєкту 5655
Однак той же кейс публічних консультацій щодо законопроєкту 5655 наштовхнувся на проблеми. Під час обговорення другого читання законопроєкту, від zoom-колу з європарламентарями було від’єднано представників руху «Чесно», Інституту законодавчих ідей, Асоціації міст України та редакторку «Дзеркала тижня» Інну Ведернікову. Мерів Києва, Львова, Миколаєва та Житомира також не допустили до конференції. Також не була опублікована стенограма засідання комітету, де мали розглядати 5655. Є порядок денний за 16 листопада і 28 листопада, проте стенограми за 28-ме немає. Що пішло не так?
До обговорення законопроєкту були долучені усі з 2020 року під керівництвом «Офісу простих реформ» Михеїла Саакашвілі, з 2021 року – після моєї презентації. 5655 був презентований на Конгресі місцевих і регіональних влад, робоча група під керівництвом очільника Мінрегіону Олексія Чернишова збирала пропозиції (для законопроєкту. — ) від широкого кола людей. Це були народні депутати, це були представники Асоціації міст України.
На тому березневому зумі були всі представники стейкхолдерів – і архітектурна палата, і асоціація міст, і інженери технагляду, і девелопери, і підрядники, і всі-всі представники різних міністерств. Потім в парламенті законопроєкт пройшов серію обговорень на підкомітетах і безпосередньо на комітеті. Проте, на мою думку, ми погано комунікували процес роботи над реформою. Нам потрібно було ширше розповідати про 5655, тому що він дуже складний.
Але чому ж тоді не було стенограми за 28 листопада?
Я була обрана на голову безпосередньо комітету 13 грудня 2022-го, точно не в листопаді. Це також можна дуже легко перевірити, але є люди, які хочуть так трактувати, на жаль.
«Перші вибори будуть післявоєнні»
Перейдемо до теми виборів. У серпні ви говорили, що вибори під час воєнного стану ніхто організовувати не буде. У вересні на «Диригентах змін» перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко ухилився від прямої відповіді на питання, чи будуть вибори. Потім спікер Руслан Стефанчук робить заяву про дослідження, як «провести вибори під час воєнного стану чи після нього». Чому ви інформаційно готуєте суспільство до виборів?
Моя позиція незмінна: перші вибори будуть післявоєнні. Вибори під час війни – нереальна історія. Забагато запитань. Як провести вибори, коли військові воюють та не можуть реалізувати право обирати чи бути обраними? Мільйони українців за кордоном. Яким чином організувати роботу на цьому закордонному виборчому окрузі? Як агітувати за кордоном?
Реєстр виборців не актуалізований з 24.02.2022 р. Як проголосувати понад 6 млн внутрішньо переміщеним особам? Як організувати фізичні виборчі дільниці, коли десятки садочків і шкіл зруйновані?
Ми спілкувалися з Ольгою Айвазовською (головою правління громадської мережі «Опора». – ), вона підіймала ці питання. Важливо забезпечити чесні вибори – і безпеку. Яким чином створити такі безпечні умови, щоб ці люди змогли проголосувати, а тут обстріли чи міни?
Чому тоді частина «Слуг народу» просуває свою думку щодо виборів, якщо у вас інше розуміння?
Інші політичні сили теж висловлюються стосовно виборів. Але найкраще про проблеми їхньої організації знає Центральна виборча комісія. Вона тісно співпрацює з нашим профільним комітетом. Ми також спільно проводимо консультації з Радою Європи, спілкувалися з представниками ЦВК Боснії і Герцеґовини, представниками ЦВК Хорватії.
Це нормально – проговорювати, говорити. Просто коли ти починаєш тільки говорити про проблеми, які виникають в процесі організації виборів, — «Ви, мабуть, готуєтесь до виборів, щось відбувається?». Це якраз до правильних комунікацій. Потрібно доносити, що є проблема і вона обговорюється прозоро.
Повну версію інтерв'ю можна подивитися на Youtube-сторінці
