Як Китай вирішив виступити миротворцем та чому не нічого не дасть. Фото: Getty Images
24 лютого в день річниці війни в Україні, на тлі голосування ООН за формулу миру від Володимира Зеленського, Китай представив свій мирний план — свою так звану позицію щодо російської агресії. Документ під назвою «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи» оприлюднили на сайті МЗС Китаю.
Для чого Пекін виклав цю пропозицію? На кого вона направлена, що про мирний план Китаї думають на Заході, і як Україні реагувати на ініціативу? Що змусило Пекін вважати такі країни як Італія, чиї медіа винуватять Київ у порушення свободи слова, після того, як їхні журналісти писали фейки про «братні народи» і «громадянську війну на Донбасі», потенційними союзниками?
У чому полягає мирний план Китаю
Китай запропонував свій мирний план для України. Фото: Getty Images
Мирний план, який Пекін оприлюднив до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, складається з 12 пунктів:
- Повага до суверенітету всіх країн;
- Відмова від «менталітету холодної війни»;
- Припинення воєнних дій;
- Відновлення мирних переговорів;
- Вирішення гуманітарної кризи;
- Захист військовополонених та цивільного населення;
- Забезпечення безпеки атомних електростанцій;
- Зменшення стратегічних ризиків (мова про незастосування ядерної зброї);
- Сприяння експорту зерна;
- Припинення «односторонніх санкцій»;
- Підтримка стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів поставок;
- Сприяння відновленню після «конфлікту».
Треба зазначити, що деякі з цих пукнтів, наприклад, про атомні електростанції, відновлення постачання зерна та повагу до суверенітету, присутні і в мирній формулі Зеленського. Проте інші пункти нагадують шантажистські вимоги росії: зокрема, мова йде про скасування односторонніх санкцій, відновлення мирних переговорів та тлі того, що кремль досі говорить ультиматумами та терором.
Китай не засудив російське вторгнення ні на словах, ні у голосуванннях в ООН. Фото: Getty Images
Риторика про холодну війну є натяком та те, що саме Захід провокує затягування війни в Україні, хоча зрозуміло, що України б не існувало, якби вона не оборонялася за допомогою захудної зброї.
Китай при цьому утримався від голосування за формулу миру для України в ООН: хоча це й було символічне голосування, він опинився серед країн, що обрали позицію нейтралітету.
Що про мирний план Китаю думають на Заході
Думка західних ЗМІ з цього приводу чітка: Китай все ще намагається бути нейтральним у конфлікті, намагаючись «всидіти на двох стільцях».
Єнс Столтенберг: не варто довіряти Китаю. Фото: Getty Images
При цьому генсек НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що довіри мирному плану Китаю немає на тлі того, як США побачили ознаки того, що Пекін може почати постачати зброю росії.
Генсек, якого цитує The Guardian, заявив наступне:
«Китай не має великої довіри, тому що не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну, також підписав за кілька днів до вторгнення в Україну угоду з Путіним про безмежне партнерство з росією».
Урсула фон дер Ляєн: Китай обрав свою сторону війни. Фото: Getty Images
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також підкреслила:
«Китай вибрав свою сторону, підписавши, наприклад, угоду про необмежену дружбу перед самим початком вторгнення росії в Україну».
Про те, що Пекін відмовився засудити повномасштабне вторгнення росії та воєнні злочини проти українських мирних жителів, пише й The Washington Post.
Видання нагадує, що Китай різко критикував економічні санкції Заходу проти москви (і це відображене в його «мирному плані»), і досі не називає війну вторгненням «з поваги до москви».
На думку експертів BBC, Китай стає все більш важливим торговим партнером росії. Через це він прагне пом’якшити вплив економічних санкцій, запроваджених низкою країн у відповідь на повномасштабне вторгнення рф в Україну. Це можна прослідкувати у десятому пункті «Позиції» про припинення «односторонніх санкцій».
США також заявляють, що китайські фірми вже надавали росії «несмертельну зброю» та можуть почати надавати летальну: питання поки розглядається.
Як Китай намагається причарувати Шольца, Макрона та Глобальний Південь
Ван Ї здійснив турне Європою, аби знайти спільну мову з низкю країн. Фото: Getty Images
BBC також пише про те, що останніми днями Китай наполегливо намагався зачарувати міжнародну спільноту, зокрема налагодженням контактів займався голова МЗС Китаю Ван Ї під час турне Європою.
Хоча Захід не особливо сприйняв пропозиції Пекіна, це не головне: Китай намагається виступати глобальним миротворцем для Глобального Півдня.
Крім того, він має на меті попередити США, що у разі загострення відносин він має такого союзника як росія, каже експерт з китайсько-російських зв'язків з Університету Нового Південного Уельсу Олександр Корольов.
Ще одна мета Китаю — схилити Францію, Німеччину, Італію та Угорщину до більш тісних відносин з Пекіном та його позиції щодо миру в Україні, адже їхня позиція щодо росії свого часу здавалася менш жорсткою (Будапешт її досі дотримується).
«Він вважає, що США мають гегемоністську владу, і що значна частина трансатлантичного світу може виграти від відокремлення від цієї системи», — пояснює експерт з міжнародної політичної економіки зі Східнокитайського педагогічного університету Чжан Сінь.
Експерти сумніваються в тому, що Пекін прямо зараз постачатиме зброю Москві, проте продовжить торгівлю, в тому числі товарами подвійного призначення.
Старший науковий співробітник аналітичного центру Німецького фонду Маршалла Ендрю Смолл, втім, попереджає, що пізніше, якщо війна затягнеться, Китай може передумати та прийти на допомогу кремлю.
Про що говорить Китай у своєму мирному плані
Китайський план: мир на умовах росії. Фото: Getty Images
Китай не має чіткої позиції щодо російської агресії, заявив у коментарі The Page політичний аналітик Петро Бурковський:
«У своїй назві Китай чітко уникає називати війну війною, а це дуже важливо для будь-якого мирного врегулювання, що спирається на міжнародне право, до якого нібито апелює Китай».
На його думку, Китай намагається вплинути на те, як війну інтерпретують у світі та зацікавлений нав'язати свою точку зору на Глобальному Півдню.
«Ця точка зору поглядає в тому, що війни немає, а те, що відбувається — це конфронтація між Заходом (насамперед США) та росією. Україна в цій ситуації є об’єктом, на території якої розгортається ця конфронтація, конфлікт».
Про це свідчить другий пункт — Китай апелює до менталітету холодної війни, і таким чином Пекін фактично урівнює державу-агресора, росію, та державу, яка зазнала нападу, Україну, пояснює Бурковський.
Таким чином, за думкою експерта, китайська позиція є прихильною до рф і веде до того, що війна має фактично закінчитися на її умовах: окуповані території залишаються в складі росії, а Україна натомість «отримує мир». А це означає, що Київ мав би відмовитися від вступу в НАТО та стати нейтральною країною, що не інтегрується на Захід.
Слабкою ланкою в китайських пропозиціях є те, що з їхнього боку абсолютно немає згадки про такий механізм, як миротворчі сили під егідою ради безпеки ООН, хоча Пекін часто підкреслює значимість ролі організації. Отже, вони не хочуть, щоб у конфлікт втручалися «треті» сили, бо росії не вигідні міжнародні гарантії безпеки України.
Петро Бурковський
Виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
Все хороше проти всього поганого: чи є позитив у мирному плані Китаю
Мирний план Китаю — це не конкретні пропозиції врегулювання війни, а скоріше набір принципів, на яких засадах можна це зробити, заявив у коментарі The Page голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Це така дуже обережна, трохи розмита, трохи абстрактна позиція — цим 12 пунктам не вистачає конкретики. Китай наче за все хороше nf проти поганого, за мир і проти війни».
За думкою експерта, цього замало для того, щоб запропоновані пункти були ефективними у припиненні війни. Китай не дає відповіді на запитання: як бути з окупованими територіями? Чиїми він їх вважає? Його позицію можна тлумачити в обидва боки.
Фесенко стверджує, що попри спірні моменти, e китайській позиції є позитивні думки, як-от заклики:
- не використовувати ядерну зброю;
- забезпечити безпеку атомних електростанцій;
- забезпечити нормальний обмін пололеними;
- забезпечити захист цивільного населення та об’єктів.
Проте першочергово, підкреслює Фесенко, цей заклик мав би бути в бік росії, тому що це вона зараз руйнує українську територію та вбиває мирних громадян.
Деякі пункти, за словами експерта, є дуже схожими на «формулу миру», яку презентував Зеленський. Як-от підтримка зернових угод. Очевидно, що Китаю це важливо — це впливає на світову торгівлю.
Китай зараз посилює свою дипломатичну активність навколо війни між Україною та росією. Він підсилить свою формальну миротворчу активність, але не варто чекати якихось конкретних результатів.
Китай допомагатиме певною мірою росії (передусім економічно, через торгівлю і, можливо, трохи фінансово).
Є інформація, що китайці можуть таємно продавати якусь зброю, зокрема дрони, або допомагати їх будувати в росії за китайськими технологіями чи з китайських матеріалів, але підтвердження немає.
Конкретних результатів миротворчості Китаю чекати не варто.
Експерт вважає, що війна не відповідає інтересам Китаю, тому що створює перешкоди для світової торгівлі.
Але з іншого боку, Пекін має своє протистояння з США, і в цьому контексті зацікавлений в повному програші росії. Вони відчувають, що війна вже затягнулася, тому потрібно посилити та проявити свою активність, тим самим піднявши свою дипломатичну вагу, резюмує політолог.